Біля кабінету АРТ бажання пацієнтів ізолюватися від відвідувачів було ще більш яскраво вираженим, ніж у центрі замісної терапії. Пацієнти, ненавмисно потрапили під приціл об'єктивів відео- та фотокамер, здавалося, були готові кинутися на відобразила їх в цьому закладі людини. Більшість з них домагалися видалення фотоматеріалів прямо при них ...

Сьогодні в Україні проживає близько 360 тисяч ВІЛ-позитивних людей . Як повідомила голова Комітету з питань протидії ВІЛ / СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам Світлана Черенько, щодня до них додається ще 87 осіб. Також кожен день 50 українців помирають від хвороб, викликаних СНІДом. До речі, згідно з даними офіційної статистики, з 2008 року більшість людей заражається ВІЛ під час сексу. Найбільш «небезпечними» в цьому сенсі партнерами фахівці називають споживачів ін'єкційних наркотиків і працівників секс-бізнесу. Так, практично 36% заражень припадає на сексуальні контакти з наркозалежними.

Тому крім пропаганди безпечного сексу особлива увага приділяється і роботі з так званими групами ризику. Але вони не хочуть йти на співпрацю з державою. Адже, ставши на облік в медичні державні установи, споживачі ін'єкційних наркотиків або секс-працівники можуть стати жертвами переслідувань міліції. Тому часто з такими людьми працюють громадські організації.

Минулого тижня «Міжнародний Альянс з питань ВІЛ / СНІД в Україні» ( «Альянс-Україна») провів прес-тур для представників ООН - координатора системи ООН в Україні Олів'є Адама та директора ПРООН Джеффрі О'Малі - і представників ЗМІ. Їм показали мобільну амбулаторію.

Такі мобільні амбулаторії можна зустріти в місцях найбільшого

поширення ВІЛ / СНІД. На всю столицю України така мобільна амбулаторія - ОДНА!

- На сьогоднішній день в Україні існує 15 таких мобільних клінік, які працюють «в польових умовах», - розповідає старший менеджер з питань комунікацій «Альянс-Україна» Костянтин Петровський. - В автомобілях є міні-лабораторії, в яких можна безкоштовно зробити тест на ВІЛ, результати якого стануть відомими протягом 20 хвилин.

Такі автобуси приїжджають в місця, де найчастіше можна зустріти людей з груп ризику. Також ін'єкційні наркомани і жінки, які надають секс-послуги, можуть отримати консультацію соцпрацівників і безкоштовно отримати пакет з презервативами, шприцами та вологими серветками. Згідно з результатами досліджень «Альянс-Україна», близько 80% наркоманів знають про можливості пройти анонімне безкоштовне тестування.

Постійні клієнти таких мобільних клінік можуть заповнити анкету і отримати спеціальну картку.

Картки, за якими представники груп ризику можуть отримувати презервативи і шприци в спеціальних аптеках

По даній картці можна отримувати безкоштовні презервативи та шприци в міських аптеках, що підтримують програму «Профілактика ВІЛ серед груп ризику». За словами менеджера з питань регіональної політики організації «Альянс-Україна» Галини надути, зараз в Україні 111 таких аптек.

За минулий рік в таких аптеках обслужили понад 14 тисяч людей. У 2009 році за безкоштовними презервативами і шприцами почали приходити 5,4 тис. Нових клієнтів. Як зазначає Галина Надута, ін'єкційні наркомани і працівники комерційного сексу йдуть на контакт таким способом набагато охочіше - вони відчувають себе в безпеці, тому що в такому спілкуванні немає представників держ. органів.

До речі, для постійних споживачів ін'єкційних наркотиків, які бажають повернутися до нормального способу життя, існує програма замісної підтримувальної терапії.

Черга до кабінету замісної підтримувальної терапії виходить навіть на вулицю

Ця програма розрахована на тих, хто не може самостійно зав'язати з наркотиками. Один з медцентрів, в якому проходить програма замісної терапії, відвідав кореспондент «Багнета». У Київському міському центрі боротьби зі СНІДом на базі міської лікарні №5 наркозалежні намагаються жити новим життям. Щодня за розкладом ці люди приходять сюди, щоб випити таблетки метадону замість звичайної для них ін'єкції наркотику. В результаті виключається можливість заразитися ВІЛ-інфекцією через шприц. Треба відзначити, що часу поспілкуватися з пацієнтами у представників ООН і преси не було. Та й бажання у самих учасників програми особливого не було - не хочуть люди з минулим наркомана ділитися своїм досвідом і переживаннями. Втім, як і справжнім. Хоч скільки твердять в Україні про толерантність суспільства, мабуть, хворі не відчувають до себе ставлення як до рівних.

Метадонову терапію отримують пацієнти, які мають ВІЛ-позитивний статус. Старший фахівець відділу програмного гранд-менеджменту Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ, Ярослав Зелінський розповів, що це така підтримка дозволяє пацієнтам ефективно проходити лікування - антиретровірусну терапію (АРТ) в сусідньому корпусі лікарні № 5.

Інфекційний корпус міської лікарні №5, у якому проходять лікування хворі на ВІЛ / СНІД

Дуже важливо під час даної терапії приймати ліки за чітким розкладом.

- Інакше медикаменти будуть приносити пацієнтові тільки шкоду, - каже пан Зелінський.

До кабінету АРТ перший час за препаратами для лікування пацієнтам доводиться ходити кожні два тижні. Але якщо хворий показує себе відповідальною людиною, то препарати йому видають раз в три місяці.

У таких ящиках зберігаються ліки, що видаються хворим

Біля кабінету АРТ бажання пацієнтів ізолюватися від відвідувачів було ще більш яскраво вираженим, ніж у центрі замісної терапії. Пацієнти, ненавмисно потрапили під приціл об'єктивів відео- та фотокамер, здавалося, були готові кинутися на відобразила їх в цьому закладі людини. Більшість з них домагалися видалення фотоматеріалів прямо при них.

Така ворожість доходила до того, що кореспондентам було складно сфотографувати коридор, так як клієнти установи відразу кричали про те, щоб їх не знімали. Що вже говорити про те, що вести будь-які розмови з непроханими відвідувачами хворі не хотіли. Втім, організатори прес-туру також не горіли особливим бажанням дати поспілкуватися представникам преси і міжнародних організацій з отримують антиретровірусну терапію.

- У лікарні №5 також знаходяться 45 ліжок стаціонару, 4 хоспісу та 3 палати інтенсивної терапії, де лежать хворі на СНІД, - каже заступник головного лікаря з лікувальної роботи Київського міського центру СНІДу Ельміра Мамедова.

Поверх, на якому знаходяться хоспіси, представникам ООН і ЗМІ показали, але попередньо строго зажадали заховати камери і фотоапарати. А ось самі хоспіси побачити не вдалося - резервну палату показали тільки представникам ООН. біля хоспісів , В яких лежать хворі, швидко пройшли повз, щоб не турбувати пацієнтів. Погляд людей, що дивляться на нас з вбудованих в стіни між хоспісом і коридором вікон, здавалося, був наповнений злістю, ненавистю і чорним відчаєм.

Як бачимо, ВІЛ-позитивних і хворих на СНІД однієї медичної та психологічної допомоги недостатньо. Для того, щоб потрапив в смертельну пастку людина змогла продовжити більш-менш повноцінне життя, необхідно змінити ставлення суспільства до проблеми СНІД / ВІЛ. Мабуть, не допомагає хвиля соціальної реклами, спрямована на подолання прірви між людьми з ВІЛ і суспільством. Таке відторгнення соціумом цих людей викликає в них скутість, замкнутість і озлобленість за те, що суспільство їх не тільки не підтримало в їх горе, але і постарався ізолювати від себе.

Тетяна Чабан

«Багнет»