Михайло Маратович Фрідман

У 2007 році статки оцінювалися в $ 13,5 млрд (шосте місце за розміром статку серед російських підприємців на початок 2007 року за даними Forbes).
За даними журналу Forbes в 2010 році, займає 42-е місце в опублікованому в березні 2010 року списку мільярдерів світу, маючи стан в 12,7 млрд доларів.

Михайло Маратович Фрідман народився 21 квітня 1964 у Львові, за національністю єврей. Жив з матір'ю, батьком і бабусею, визначальний вплив на виховання надавала мати. У школі вчився на відмінно, відвідував клас фортепіано в музичній школі, був організатором юнацького вокально-інструментального ансамблю.

Після закінчення середньої школи спробував вступити в Московський фізико-технічний інститут (МФТІ), але не пройшов за конкурсом. У 1982 році вступив на факультет кольорових і рідкоземельних металів Московського інституту сталі і сплавів (МІСіС), який закінчив у 1987 році. На одному курсі з ним навчалися Михайло Грушевський (нині актор-пародист), Олександр Ніконов (письменник і журналіст), Олександр Касьяненко (бізнесмен). До М. Фрідмана в МІСІС надійшов його двоюрідний брат Дмитро Львович Фрідман.

Під час навчання в МІСІС входив в московську студентську т.зв. "Театральну систему" (або "театральну мафію"), яка займалася скупкою та перепродажем театральних квитків. Займався нібито дрібної фарцовкою ( "Профіль", 22.05.2000).

На шляху до вершин

На 3-му курсі інституту під егідою комсомолу організував нічний молодіжний клуб "Сунична галявина", який функціонував в холі гуртожитку Місіс в Бєляєво. У студентські роки познайомився з Петром Авеном, який очолював Музичний клуб МГУ.

Після школи один рік працював в Львівському фізико-механічному інституті лаборантом. Після закінчення Місіс працював в 1986-88 рр. інженером-конструктор заводу "Електросталь" в м Електросталі Московської області.

Паралельно з роботою на заводі заснував і очолив кооператив "Кур'єр", який спеціалізувався на миття вікон. Разом з Дмитром Фрідманом створив кооперативи "Геліос" і "Орськ", які торгували комп'ютерами.

З 1988 року - приватний підприємець (фірми "Альфа-фото", "Альфа-Еко", "Альфа-Капітал"). В "Альфа-фото" і "Альфа-Еко" працював разом з Олегом Кисельовим.

У 1991 році створив "Альфа-банк", з часу заснування - голова ради директорів банку.

У 1992 році залучив до керівництва "Альфа-груп" космонавта Олексія Леонова, який зайняв пост віце-президента "Альфа-банку".

З 1995 по 1998 рік - член ради директорів ЗАТ "Громадське російське телебачення" (ГРТ).

Фрідман проти Ходорковського (Банківський сектор)

26 листопада 1995 голова ради "Альфа-банку" М. Фрідман, президент "Інкомбанку" Володимир Виноградов і президент банку "Російський кредит" Анатолій Малкін виступили із заявою "Про фінансові проблеми приватизації, взаємини банку" МЕНАТЕП "і деяких урядових структур". Заява була викликана підозрами в тому, що результат інвестиційного конкурсу та заставного аукціону по держпакет акцій нафтової компанії "ЮКОС" вирішений на користь банку "МЕНАТЕП" Михайла Ходорковського. "Інкомбанк", "Російський кредит" і Альфа-банк заявили, що готові об'єднатися в консорціум і конкурувати з "МЕНАТЕП".

5 грудня 1995 банк "Менатеп", як уповноважений банк Держкоммайна РФ з проведення інвестиційного конкурсу, відмовився прийняти заявку консорціуму в складі "Інкомбанку", "Російського кредиту" і Альфа-банку. За словами представника банку "Менатеп", консорціум замість 350 млн. Доларів, необхідних для участі в інвестиційному конкурсі, депонував 82 млн. Доларів і "представив довідку, де у них лежать ДКО, свої і клієнтські". Потім консорціум подав заявку на заставний аукціон, яка також не була зареєстрована, оскільки до заставного аукціону допускаються тільки учасники інвестиційного конкурсу.

8 грудня 1995 учасниками аукціону стали дві компанії - ЗАТ "Лагуна" і ЗАТ "Реагент". Третя заявка надійшла від АТВТ "Бабаєвський", який представляв інтереси "Інкомбанку", "Альфа-банку" і "Російського кредиту". Комісія з проведення інвестиційного конкурсу під головуванням заст. голови Російського фонду федерального майна (РФФД) Валерія Фатікова заявку АТВТ "Бабаєвський" відхилило, так як компанія не депонувати на блокованому рахунку Мінфіну в ЦБ РФ кошти, еквівалентні 350 млн. доларів. З огляду на обов'язкову умову участі в інвестиційному конкурсі, АТВТ "Бабаєвський" до початку конкурсу направила офіційного листа до Комісії з проханням зняти їх заявку.

Переможцем стала фірма "Лагуна", за якою стояв "Менатеп". Ця ж компанія перемогла в заставному аукціоні, запропонувавши кредит 159 млн. Доларів.

26 січня 1996 Московський арбітражний суд задовольнив позов банку "Менатеп" до Альфа-банку, "Російському кредиту" і Інкомбанку про захист ділової репутації. Суд зобов'язав відповідачів спростувати відомостей, які полягають в їх заяві про заставне аукціоні НК "ЮКОС".

У червні 1996 року Апеляційний інстанція Московського арбітражного суду відхилила скаргу АТ "Бабаєвський" про визнання недійсними результатів інвестиційного конкурсу та заставного аукціону по пакету акцій НК "ЮКОС" і про скасування рішень суду першої інстанції. У квітні 1996 року Московський арбітражний суд розглянув позов АТ "Бабаєвський" і визнав правомірними підсумки аукціону.

Фрідман і ТНК (Нафтовий сектор)

У 1996 році М. Фрідман прийняв рішення зайнятися нафтовим бізнесом і з цією метою купити державну Тюменської нафтової компанії (ТНК), зведений план приватизації якої Держкоммайна затвердив 2 жовтня 1995. Намір М. Фрідмана наштовхнулося на опір "червоного" менеджменту ТНК на чолі головою ради директорів ТНК, гендиректором "Ніжневатовскнефтегаза" Віктором Палієм та президентом компанії Юрієм Вершиніним, які планували приватизацію ТНК в інтересах менеджменту і в союзі з іншими московськими коммперческімі ст руктури (АТ "Росінвестнефть", банк "Діамант", Столичний банк заощаджень).

У 1996 р Віктор Палій залишив пост голови Ради директорів ТНК. Новим головою Ради став колишній міністр палива і енергетики РФ Юрій Шафраник, який підтримував плани групи "Альфа".

У грудні 1996 р перші особи ТНК (т.ч. Ю.Вершінін і В. Палій) і її дочірніх компаній "Нижневартовскнефтегаз", Рязанський НПЗ, а також керівники АТ "Росінвестнефть" і Столичного банку заощаджень направили лист прем'єр-міністру В. Черномирдіну з проханням продовжити ще на три роки закріплення в федеральної власності держпакету акцій в розмірі 91% акцій і на цей же термін передати його в довірче управління ВАТ "Росінвестнефть" (Віталій Машицкая) з правом подальшого викупу.

1 липня 1997 В. Палій, виступаючи перед журналістами, заявив, що ситуацію з приватизацією ТНК "інакше, як державним розбоєм по відношенню до державної компанії з мовчазної згоди керівників держави не назвеш" і повідомив, що "організаторами цієї брудної справи" є Юрій Шафраник , Петро Мостовий і ( "на превеликий жаль") Альфред Кох.

18 липня 1997 року на інвестиційному конкурсі 40-відсотковий держпакет акцій ТНК купила компанія "Новий холдинг", створена Альфою (М. Фрідман) і групою Acces / Renova (Леонард Блаватник і Віктор Вексельберг). Компанія "Новий холдинг" взяла на себе зобов'язання в 1997-98 рр. інвестувати в ТНК 810 млн.дол., з них 755 млн.дол. протягом серпня 1997 року (за умовами конкурсу мінімальний обсяг інвестицій становив 160 млн.дол.). За заявою заступника міністра палива та енергетики РФ Сергія Кирієнка, в першу чергу отримані кошти передбачається направити на погашення бюджетної заборгованості підприємств ТНК. 2 серпня 1997 року на позачергових зборах акціонерів ТНК було прийнято рішення про ліквідацію Ради директорів компанії і передачі його повноважень загальних зборів акціонерів.

Після інвестконкурсу компанія "Новий холдинг" володіла 40% акцій ТНК, Держкоммайна - 50,98%, інші юридичні та фізичні особи - 9,02%.

Вигравши конкурс, "Альфа-груп" активно приступила до реорганізації компанії. Майже повністю змінився склад керівництва ТНК, всі товарні і грошові потоки входять до складу ТНК підприємств були переведені під контроль головної компанії. Затягнулося вирішення питання про контроль за господарською діяльністю найбільшого видобувного підприємства компанії - АТ "Нижневартовскнефтегаз", гендиректор якого В. Палій вперто не бажав співпрацювати з новими господарями. 14 вересня 1997 у Москві і Нижньовартовську пройшли альтернативні збори акціонерів АТ "Нижневартовскнефтегаз" (ННД). У Москві відбулися збори акціонерів, що підтримують ТНК і стоять за нею "Альфабанк" і СП "Ренова". У Нижньовартовську в зборах акціонерів взяли участь прихильники генерального директора ННД В. Палій (за спиною якого стояли такі комерційні структури, як московський банк "Діамант" і Credit Investment Bank). Збори акціонерів в Москві прийняв рішення про передачу повноважень виконавчого органу керуючої організації - Тюменської нафтової компанії. Був обраний новий Рада директорів компанії ННД. 11 грудня 1997 арбітражний суд Ханти-Мансійського автономного округу прийняв рішення ввести зовнішнє управління терміном на один рік на АТ "Нижневартовскнефтегаз" (ННД). Зовнішнім керуючим назнахен віце-президент ТНК Федір Марічев.

У 1998 році "Новий холдинг" викупив у Держкоммайна оставашіеся 50,98% акцій ТНК. М. Фрідман, Л.Блаватнік і Вексельберг увійшли до нового складу ради директорів ТНК. Новим президентом і головою правління ТНК став Семен Кукес, його заступником і виконавчим директором - Герман Хан.

5 червня 1998 разом з рядом провідних російських підприємців М. Фрідман підписав "Звернення представників російського бізнесу" з приводу економічної ситуації в РФ.

У липні 1998 року, після злиття злиття "Альфа-банку" і компанії "Альфа-капітал", М. Фрідман став головою ради директорів ВАТ ІКБ "Альфа-банк".

Фрідман проти «Ощадбанку»

У жовтні 2003 р виступив проти "Сбебанка", в доповіді "Про деякі аспекти поточної політики Ощадбанку РФ" звинувативши Сбербанк в безлічі порушень чесної конкуренції. В кінці травня - початку червня 2004 після відкликання ліцензії у Содбизнесбанка і зупинки платежів банком "Кредиттраст" вибухнула криза на російському ринку міжбанківського кредитування. Через що виникли в зв'язку з цим проблем з ліквідністю в червні зупинили платежі ряд банків. Лідером серед російських банків щодо зниження залишків на рахунках фізичних осіб в період з 1 червня по 1 липня 2004 року було Альфа-банк, який оголосив про введення для своїх вкладників 10-відсоткової комісії за дострокове зняття вкладів. 6 жовтня 2004 "Альфа-банк" і Фрідман виграли в Московському арбітражному суді позов проти газети "Московська правда". Приводом для позову послужила стаття Костянтина Ласкіна "Куля і перо", опублікована в газеті 21 липня 2004 р ній обговорювалися версії вбивства Пола Хлєбнікова, головного редактора російського видання журналу Forbes, в тому числі, - версія про причетність до цього вбивства "Альфа- груп "і Фрідмана. Газеті подала в апеляційний суд, але він залишив рішення арбітражного суду в силі. 20 жовтня 2004 Арбітражний суд Москви задовольнив позов Альфа-банку до видавничого дому "Комерсант" і вирішив стягнути на користь банку 310,5 млн. Рублів компенсації. Приводом для звернення банку до суду послужила стаття в газеті "Комерсант" від 7 липня 2004 року "Банківська криза вийшла на вулицю", яка, на думку банку, викликала у нього фінансові проблеми. Альфа-банк вважав, що в статті "Комерсанта" було допущено порушення статті 51 закону України "Про ЗМІ", яка забороняла "фальсифікацію суспільно значущих відомостей, поширення чуток під виглядом достовірних повідомлень". (Інтерфакс, 20 жовтня 2004).

Фрідман проти Березовського

31 березня 2005 Борис Березовський подав позов до лондонського суду про захист честі і гідності до Фрідману в зв'язку з його виступом в передачі телеканалу НТВ "К барьеру", в ході якої Фрідман звинуватив Березовського у тому, що той погрожував йому.

21 квітня 2005 фінансований Борисом Березовським Фонд цивільних свобод розіслав по редакціях кількох ЗМІ в електронному вигляді файл під назвою "Довідка за матеріалами щодо Фрідмана М.М., Кузьмичова А.В., Хана Г.Б., Блаватника Л., Вексельберга В .Ф. ". Там було написано, що в 1989 р Фрідман, Кузьмичов, Хан, Блаватник і Вексельберг "вступили в змову для створення організованої групи з метою ... скоєння шахрайства у великих розмірах". Фрідману і Ко приписано "заволодіння шляхом обману акціями російських підприємств ...", наприклад, Тюменської нафтової компанії, "шахрайське встановлення контролю" над "Нижневартовскнефтегаз", "порушення валютного, митного та податкового законодавства" і т. Д. У прес-релізі Альфа- банку заявлено, що інформація, що міститься в "довідці", не відповідає дійсності, а автори документа намагаються натиснути на суди в рамках розглядів Альфа-банку з "Коммерсантом'" і Березовського з Фрідманом. (Відомості, 22 квітня 2005)

26 травня 2006 г. Високий суд Англії завершив розгляд позову Бориса Березовського до Фрідману про захист честі і гідності. У записі телепередачі "К барьеру" Фрідман, полемізували з екс-шеф-редактором ВД "Коммерсант '" Андрієм Васильєвим, заявив, що Березовський, нібито незадоволений свого часу конкуренцією при покупці ВД, погрожував йому в телефонній розмові, коли сказав фразу "Ми вас замочимо ! ". 10 з 12 присяжних підтвердили факт заподіяння шкоди Фрідманом репутації Березовського і порахували, що він повинен бути компенсований матеріально. У тритижневий термін відповідач зобов'язаний був перерахувати позивачеві 50 тис. Фунтів стерлінгів. (Комерсант, 27 травня 2006)

власність

Контролює гібралтарську компанію AB holdindgs limited, якій належить заснована в травні 1999 року люксембурзька фірма Alfa finance holdins SA (статутний капітал 40 тис. Доларів), якої в свою чергу належить "Альфа-банк". Поряд з гібралтарської компанією М. Фрідмана співзасновником люксембурзької "Альфи" є фірма Shapburg limited якогось Олів'є Петерса (Британські Віргінські острови), якій належить одна з 20-ти тисяч дводоларових акцій Alfa finance holdins SA; директорські функції в люксембурзької Альфі покладені на одну фізичну особу - менеджер Пол Джозеф Вільямс, британський підданий, і два юридичних - віргінські фірми Shapburg limited і Quenon investments limited.

Є співвласником офшорів TNK Industrial Holdings Ltd, TNK International Ltd (Віргінські острови), Sborsare (Кіпр) і через них - компаній СІДАНКО І ТНК.

У 2001 р придбав особняк в богемному передмісті Парижа Нейї, який раніше належав акторці Мірей Дарк - колишній дружині Алена Делона. Сусіди - Мірей Матьє, Бельмондо, Софі Марсо. (Профіль, 5 листопада 2001).

У червні 2001 р журнал Forbes Magazine в списку живуть на планеті мільярдерів згадав Фрідмана як одного з найбагатших росіян. Його стан був оцінений в 1,3 млрд. Доларів.

У лютому 2002 р журнал Forbes Magazine в щорічному рейтингу найбагатших людей світу поставив Фрідмана на третє (після Михайла Ходорковського і Романа Абрамовича) місце в Росії і 191-е - у світі за даними за 2001 рік. Його статки журнал оцінив в 2,2 мільярда доларів. ( "Комерсант", 2 березня 2002).

За підсумками 2002 року Forbes Magazine дав М.Фрідманом в лютому 2003 той же 3-е місце в Росії і 68-е в світі, оцінивши його стан в 4,3 млрд доларів.

З квітня 2003 - співвласник (через ТНК - тобто разом з Вексельбергом і Блаватником) "Оренбургнефі".

У березні 2005 р Forbes опублікував черговий список мільярдерів. Фрідман зайняв в ньому 2 місце серед громадян Росії після Романа Абрамовича. Журнал оцінив його стан в 7 мільярдів доларів.

У листопаді 2005 журнал European Business Magazine оцінив стан Фрідмана в 8,3 млрд євро.

У лютому 2006 р журнал "Фінанс" оцінив стан Фрідмана в 11,4 мільярда доларів (третє місце в Росії після Абрамовича і Дерипаски).

У березні 2006 р з'явився черговий рейтинг Forbes Magazine, в якому Фрідман стоїть на 50-му місці в світі (стан - 9,7 млрд).

У жовтні 2005 р в інтерв'ю газеті The Wall Street Journal повідомив, що його частка в групі "Альфа" перевищує 40%. А все активи "Альфи" оцінив у $ 20 млрд.

23 листопада 2005 року в рамках road-show своїх єврооблігацій Альфа-банк розповсюдив меморандум, де повідомив, що більше 75% його капіталу контролювали члени ради директорів Михайло Фрідман, Герман Хан та Олексій Кузьмічов. Точні частки власників в документі не називалися. При цьому було відзначено, що ніхто з них не володів понад 50% банку. (Комерсант, 24 листопада 2005)

У травні 2006 року ТД "Пятерочка" назвала частки нових бенефіціарів, які повинні були з'явитися у неї після об'єднання з ТД "Перекресток". Глава "Альфа-груп" Михайло Фрідман мав отримати 21,9% акцій об'єднаної компанії (всього співвласникам групи мало дістатися 47,8%), менеджери "Перехрестя" Олександр Косьяненко і Лев Хасіс - відповідно 3,4% і 1,8 %. Власником близько 1% повинен був стати Олексій Резнікович. (Відомості 04.05.2006)

CTF Holdings - "компанія, яку" Альфа-груп "називає своїм корпоративним центром" ( "Відомості", 25 Серпня 2004).