- "День Перемоги"
- "По хвилі моєї пам'яті"
- "Парк Горького" в стилі рок
- Від "бяки-Буки" до "Легенди про Єрмака"
Фото: ТАСС / Валерій Шарифулин
Автор численних патріотичних шлягерів, без яких важко уявити культуру радянських буднів, відзначає 75-річчя. Про метрі, якому підвладні будь-які музичні жанри - в матеріалі m24.ru.
Вихованням маленького Давида займалася мама Віра Анатоліївна, дитячий композитор, під чиїм впливом юне обдарування створило свій перший опус - лезгинку. Хлопчика взяли в школу імені Гнесіних, причому одна з сестер-засновниць - Олена Фабіановна брала активну участь в його долі і заохочувала заняття композицією. Відточувати майстерність Тухманов почав з Левом Наумовим, педагогом, який виростив таких піаністів, як Андрій Гаврилов, Андрій Диев, Олександр Кобрин, Олександр Мельников.
У більш дорослі роки Тухманов навчався на композиторському відділенні музично-педагогічного інституту імені Гнесіних в класі Фабія Вітачека. Його дипломною роботою була ораторія для хору, оркестру та солістів "За даллю даль" на уривки з поеми Твардовського, а також цикл балад і романсів на вірші Генріха Гейне в перекладі російських поетів.
"День Перемоги"
Цікаво, що пісня, без якої сьогодні важко уявити 9 травня, спочатку була сприйнята в багнети сучасниками, колегами Тухманова зі Спілки композиторів, які почули в музиці синкопи і елементи танго або фокстроту. Оркестровка, надто сучасна, теж не припала до смаку. Пісню не пропускали в ефір - ні на радіо, ні на телебаченні. Позначився ще й той факт, що Тухманова в ту пору було всього трохи більше тридцяти, а такий року не в'язався з образом автора пісні державного масштабу.
У широкий загал пісня потрапила тільки після концерту до Дня міліції 1975 року, коли "День Перемоги" виконав Лев Лещенко. Пізніше серед тих, кому довелось виступати з піснею - Йосип Кобзон, Муслім Магомаєв, Юрій Богатиков, Юрій Гуляєв, Едіта П'єха та ВІА "Лийся, пісня".
Два роки по тому за "День Перемоги" Тухманова була присуджена Премія Ленінського Комсомолу.
Давида Тухманова вітає народний артист РРФСР Лев Лещенко:
Фото: ТАСС / Михайло почуя
"Ми познайомилися з Давидом Тухмановим, коли я працював на радіо і записав три його великих пісні -" День Перемоги "," Солов'їний гай "і" Тяжіння Землі ". Це для мене незабутні моменти, а пісні - надбання нашого народу. Я вдячний, що ми зустрілися і разом пройшли по творчим маршрутами.
Я вітаю його з цим чудовим подією! Це свято не тільки його, а й усіх його рідних і близьких, шанувальників. Яскравий талант Давида Тухманова осяяло своєю музикою цілих дві епохи, всі його пісні настільки яскраві, самобутні, подієві, що вони є надбанням нашої музичної культури. Я хочу, щоб він як і раніше намагався творити, жити в стані пошуку і гарного настрою, щоб його музика так само звучала і на радіо, і на телебаченні, в житті його співвітчизників і сучасників. Хочу, щоб він залишився таким же світлим, добрим, чистим, сердечною людиною.
Бажаю йому довгих років життя! "
"По хвилі моєї пам'яті"
Сорок років тому, в 1975 році був записаний альбом "По хвилі моєї пам'яті", за духом нагадує Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band The Beatles. Він представляв собою десять висловлювань поетів різних епох і країн, а концепція грунтувалася на прагненні поєднати в одному просторі лірику, що стала класикою (Максиміліана Волошина, Шарля Бодлера, Поля Верлена, Гете, Анни Ахматової, кубинського поета XIX століття Ніколаса Гильена), і звучання сучасності . Альбом записувався в домашній студії у Тухманова в повній секретності. Ніхто до кінця не знав, що має вийти в результаті. Платівка побачила світ в 1976 році на фірмі "Мелодія" і отримала схвальні відгуки критики. У 2005 був проведений цифровий ремастеринг записи, підсумком якого став CD c таким же оформленням, як і у оригіналу, тільки з доданими словами "30 років" на обкладинці.
"Парк Горького" в стилі рок
У січні 1981 року Тухманов зібрав рок-групу "Москва", що розмістилася у нього на дачі, де у композитора на той час була власна студія звукозапису. У колектив увійшов Микола Носков, в даний час виступає сольно. Літературний матеріал підібрала дружина Тухманова, Тетяна Сашко: він складався з віршів поетів-класиків.
Група випустила тільки один альбом - "НЛО", донині вважається недооціненим шедевром. Але, так чи інакше, цей колектив, в якому фактичним продюсером був Тухманов, дав життя групі "Парк Горького".
Ще один проект - "Електроклуб" проіснував довше - з 1986 року по 1993 рік. До його складу входили Ірина Аллегрова, Ігор Тальков, Віктор Салтиков. Художнє керівництво здійснював Тухманов.
Від "бяки-Буки" до "Легенди про Єрмака"
Музика Давида Тухманова звучить і в театрах, причому і в дитячих, і в драматичних, і музичних. В кінці 80-х в тандемі з Юрієм Ентіним був створений мюзикл "Багдадський злодій", прем'єра якого пройшла відразу на двох майданчиках - у московському "Сатириконе" і в Свердловському театрі музкомедії. Спільна робота виявилася на рідкість продуктивної, і знайшовши в особі Ентіна зручного партнера, Тухманов спрямував сили на пісенні цикли для дітей: "Золота гірка", "Про багатьох шестиногих", "бяки-Буки", "Фільм жахів-Парк", "Гоголь- Моголь-Дискотека "," Гра в класики ".
Що стосується драмтеатру, що в 2001 році Тухманов спеціально для Людмили Гурченко музику до вистави "Мадлен, спокійно!". Через два роки на сцені Театру сатири вийшла постановка "Занадто одружений таксист", в якому теж звучить музика Тухманова.
У 2005 році Тухманов закінчив роботу над оперою "Цариця" на лібрето Юрія Ряшенцева в співавторстві з Галиною Поліді (ідеєю до створення послужили ювілейні святкування 400-річчя Будинку Романових в Росії і за її межами). У 2009 театр "Гелікон-опера" випустив повноцінний спектакль (режисер Дмитро Бертман). В "Цариці" популярний стиль сучасної опери зустрівся з класичною манерою виконання.
До речі, академічна музика не випадає із спектру інтересів Тухманова: в 2002 році він створив ораторію "Легенда про Єрмака" для великого хору, солістів та оркестру. Твір було приурочено до святкування Дня слов'янської культури та писемності та виконано в Новосибірську.
В даний час Давид Тухманов працює в Ізраїлі і в Росії.
Юлія Чечікова, Ірина Левкович
сюжет: Персони
