У цій статті дізнаємося, що таке Болонська система, чим вона відрізняється від нашої системи вищої освіти і системи освіти в США ; познайомимося з системою оцінювання ECTS та іншими цікавими особливостями європейської системи вищої освіти. У таблиці нижче можна подивитися, як переводяться бали ECTS в 5-ти і 100-бальну систему (і навпаки). Нижче представлений список європейських університетів:

- університети Німеччини

- університети Чехії

- університети Словаччини

- університети Словенії

- університети Швеції

- університети Португалії

Болонська система, про яку зараз так багато говорять, має свою історію ... Європейська інтеграція в сфері вищої освіти почалася в 70-х роках, але найважливішою подією в цьому напрямку було підписання представниками 29 країн Європи Болонської декларації в червні 1999-го року в італійському місті Болонья. На сьогоднішній день в Болонському процесі беруть участь 48 країн, в т.ч. не тільки європейські. Н а сьогоднішній день повний список країн-учасниць Болонського процесу виглядає так (в хронологічному і алфавітному порядку):

1999-й рік - Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія , Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща , Португалія , Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія , Швейцарія, Швеція, Естонія.

2001-й рік - Кіпр, Туреччина, Хорватія.

2003-й рік - Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія, Росія, Сербія,

2005-й рік - Азербайджан, Вірменія, Грузія, Україна, Молдова

2007-й рік - Чорногорія

2010-й рік - Казахстан

2015-й рік - Білорусь

Причини, які спонукали почати процес уніфікації вищої освіти в Європі, такі:

- поступове утрачивание європейською системою вищої освіти своїх позицій перед системою освіти в США;

- регулювання співвідношення майбутніх фахівців на ринку праці країн Євросоюзу.

Перша причина вела до того, що європейські університети почали програвати в боротьбі за потенційних студентів (в першу чергу, конкурентам з США). Прямий наслідок цього - втрата прямих інвестицій в освітню систему (утворення в багатьох європейських ВНЗ платне). Більш віддалені (але не менш важливі) наслідки - потенційна втрата висококваліфікованих кадрів.

Необхідність регулювання ринку праці (друга причина створення єдиної європейської системи вищої освіти) стає все більш актуальною в сучасній економічній ситуації в Європі.

Тепер більш детально про саму Болонської системи ... Болонська система передбачає два цикли навчання: попередній і випускний. Попередній цикл навчання триває мінімум 3 роки і відповідає ступеню бакалавра. Цей ступінь є базовою вищою освітою, і диплом бакалавра дає можливість його власникові влаштовуватися на роботу саме як фахівця з вищою освітою. Крім того, бакалавр має можливість продовжити навчання (ще 2 роки) і отримати ступінь магістра (повну вищу освіту). Є ще один освітній цикл - аспірантура, але цей цикл не входить в програму, регульовану Болонською системою. Терміни навчання можуть відрізнятися в різних країнах і різних університетах по тривалості, оскільки загальна європейська система вищої освіти поки що не передбачає повного уніфікації. Крім цього, зберігається поняття престижності університету, і, як наслідок, збереження сформованих в них традицій, що вже саме по собі має на увазі відмінності в навчанні. Тому єдина європейська система вищої освіти досить умовна в своїй уніфікації.

Окремо слід сказати про європейську систему оцінювання ECTS (системі залікових одиниць, або кредитів) - European Credit Transfer System (ECTS). Кредит - це умовна одиниця, що характеризує обсяг виконаної студентом академічної роботи у всіх її формах: відвідування лекцій і семінарів, контрольні та екзаменаційні роботи, практика, самостійне навчання і т.д. Весь навчальний рік в європейських університетах триває від 36 до 40 тижнів і включає в себе 60 кредитів. Він розділений на модулі, які мають певну кількість таких одиниць (як правило, 5-6 кредитів), що дозволяє оцінити кількість пройденого матеріалу студентами в навчальних дисциплінах незалежно від університету. Таким чином, кредит є кількісною характеристикою навчального процесу. Крім кількісної, існує ще й якісна характеристика навчального процесу в рамках Болонської системи. Оскільки студенти європейських вузів, що беруть участь в Болонському процесі, мають можливість почати навчання в одному університеті, а продовжити в іншому (наприклад, якщо там сильніше кафедра), то для визначення рівня знань при такому переході необхідна конвертація внутрішніх систем оцінок, в зв'язку з чим і була розроблена 7-бальна шкала оцінок ECTS: A, B, C, D, E, FX, F - де перші 5 вважаються достатніми для отримання кредитних балів, а останні 2 - недостатніми. Це так звана бально-рейтингова система. Однак тут все не так просто, як може здатися з першого погляду. Згідно таблиці ECTS, все склали іспит чи залік студенти за результатами успішності діляться на 5 груп (в порядку убування): 10% найуспішніших студентів отримують оцінку А, наступні 25% - У, 30% - З, 25% - D і 10% - Є. Ця рейтингова шкала є дуже відносною. Наведу простий приклад: досліджуваний курс будь-якого університету має мало студентів, більша частина яких вельми успішно здала іспит. При цьому їх треба в будь-якому випадку розділити на 5 категорій і позначку «Е» отримають студенти, які здали іспит практично так само, як і отримали позначку «А». Ще гірше йтимуть справи, якщо виникне протилежна ситуація - тобто більшість студентів здали іспит на вельми слабкому рівні, але при цьому 10% з них повинні отримати оцінку «А» (тобто «відмінно»). В останньому випадку цінність такого спеціаліста з відзнакою буде вельми сумнівна. Слід підкреслити, що ця система поки не є обов'язковою для внутрішніх систем оцінювання різних ВНЗ, в яких діють національні шкали оцінок (докладніше про національних системах освіти європейських країн читайте на нашому форумі). Є інший спосіб конвертації внутрішніх систем оцінювання в систему ECTS, застосовуваний європейськими університетами. Його суть полягає в градації власних шкал оцінок на 5 категорій, відповідних 5-ти груп оцінок ECTS. Цей спосіб також має свої недоліки. В першу чергу, немає єдиної для всіх університетів шкали навіть в рамках однієї національної системи. Як приклад можна привести дослідження серед 5-ти французьких університетів, кожен з яких по-своєму розподіляв систему балів за категоріями шкали ECTS. Ще більш показовий приклад можна привести на прикладі фінської і шведської освітніх систем. Фінська система - 3-х бальна, і, якщо університет не використовує проміжні оцінки, то розподілити студентів з 3-х оціночних категорій в 5 категорій шкали ECTS досить складно. В шведської системі взагалі вербальна система оцінювання: «здано умовно», «здано» та «здано з відзнакою» і перевести ці вирази в 5 букв шкали ECTS ще складніше.

Болонська система оцінювання в Україні

Болонська система оцінювання була впроваджена в Україні в 2005 році. Щоб оптимізувати і полегшити процес оцінювання, була також представлена ​​Європейська Система Трансферу Кредитів (ECTS - European Community Course Credit Transfer System). Система допомагає перевести і зрозуміти оцінки та успішність студента при вступі до університетів за кордоном. Єдина умова - річне навантаження студента повинна становити не менше 60-ти кредитів. Система заснована на принципах взаємної довіри і точного виконання умов оцінювання ECTS-кредитів і оцінок (1 кредит відповідає 8 години викладацької діяльності).

В даній таблиці можна більш детально розглянути, що собою являє Болонська система оцінювання і чим вона відрізняється від звичної нашої системи:

За шка ле ECTS

значення

5-бальна система

100- бальна система

А

Робота виконана практично без помилок

5 (відмінно)

90-100

В

Вище середнього, дуже добре, з кількома помилками.

4 (добре)

80-89

З

Добре, з декількома значними помилками.

4 (добре)

65-79

D

Посередньо, зі значними помилками.

3 (задовільно)

55-64

Е

Відповідає мінімальним критеріям оцінювання.

3 (досить)

50-54

FX

Для отримання кредиту необхідні певні доробки.

2 (незадовільно)

35-49

F

Для отримання кредиту потрібно ще добряче попрацювати.

2 (неприйнятно)

1-34

Крім трансферної (конвертаційною) функції, кредитно-модульна система має ще й накопичувальну функцію (в повному значенні ECTS розшифровується як European Credit Transfer and Accumulation System). Ця функція полягає в тому, що студент може закінчити курс (або всього кілька модулів курсу) по одній дисципліні, потім перевестися на іншу дисципліну або факультет і закінчити його, а після цього продовжити навчання з того модуля або курсу, перед яким він перевівся на іншу спеціальність. Ті накопичені кредити по пройденим модулів зберігаються в силі. В теорії кількість таких пройдених модулів або курсів необмежено і студент може вчитися нескінченно довго, та ще й різними спеціальностями. На практиці це несе в собі зниження якості навчання. Для прикладу можна уявити студента, який закінчив 2 курсу медичного університету (не важливо, який факультет), отримав за них 120 кредитів, потім перевівся на юридичний факультет і закінчив його (навіть бакалавром, але все одно мінімум 3 роки). За ці 3 роки, забув, природно, більшу частину тих 2 курсів з медицини. У тому випадку, якщо він захоче продовжити навчання, то якість знань буде значно нижче, ніж в разі безперервного навчання.

Виходячи з усього перерахованого вище, назвати ідеальною систему ECTS можна, але вона на сьогоднішній день єдина відносно успішно функціонує система в Європейському просторі вищої освіти. В цілому, Болонська система має ряд переваг перед нашою системою (в першу чергу - свобода вибору). Є, зрозуміло, і недоліки в європейській системі вищої освіти, але їх набагато менше, ніж тих переваг, які з'явилися після підписання Болонської декларації.