1. 15 років очікування
2. Яку освіту краще - «елітне» або «для всіх»?
3. Чи готові студенти до самостійності?
4. Чекаємо змін в законодавстві

Чи здатна система освіти Білорусі розділити принципи Болонського процесу? І чи не вийде так, що наші студенти будуть не готові вчитися за кордоном, а іноземці не захочуть приїжджати в Білорусь?

оглядач порталу interfax.by взяв участь в «круглому столі» на тему «Чи потрібен Білорусі Болонський процес?», організованому аналітичною лабораторією Центру розвитку студентських ініціатив, і вислухав думки експертів.

15 років очікування

У 1999 році міністрами освіти 29 європейських держав була підписана так звана Болонська декларація. Цей рух отримав назву Болонського процесу. Воно має на увазі зближення систем вищої освіти країн Європи з метою створення єдиного вузівського простору.

Для цього повинні отримати поширення однотипні освітні цикли. Потрібно також ввести єдині або легко піддаються перерахунку системи освітніх кредитів (залікових одиниць), однакові форми фіксування одержуваних кваліфікацій. І ще, що для студентів, мабуть, найголовніше, - забезпечити взаємну признаваемость академічних кваліфікацій.

Система порівнянних ступенів передбачає трирівневу систему вищої освіти:

• перший рівень - бакалаврат (ступінь «бакалавр»);


• другий рівень - магістратура (ступінь «магістр»);


• третій рівень - докторантура (ступінь «доктор філософії»).

Білорусь включилася в процес формування загальноєвропейського вузівського простору значно пізніше великої групи країн, його ініціювали. Найбільш інформаційно насиченим і активним періодом в даній роботі стали 2009-2011 роки. Однак на початку 2012 року Робоча група Болонського процесу відхилила заявку Білорусі на вступ до європейського освітнього простору. До питання про можливість приєднання нашої країни представники країн Євросоюзу повернуться не раніше 2015 року.

Яку освіту краще - «елітне» або «для всіх»?

На думку юриста, консультанта по освітнім програмам Олени Копачова, один з позитивних моментів Болонського процесу - мобільність студентів, можливість здобувати освіту там, де їм це зручно, без шкоди для себе і своєї майбутньої кар'єри. У той же час, відзначає експерт, в кожній країні по-своєму інтерпретують уніфікацію освітніх процесів:

- У Росії, наприклад, теж готують бакалаврів і магістрів, там є поняття «кредит». Але просто прирівняти академічні години до певної кількості кредитів - це ще не означає реформувати систему освіти. Білорусі потрібно вивчати досвід росіян, які вже реалізують програми Болонського процесу.

Експерт Громадської Болонського комітету, завідувач кафедри Білоруського державного технологічного університету Сергій Ветохін застерігає затятих прихильників європейської освіти від сліпого прагнення до отримання «європейських знань»:

- Болонський процес, за великим рахунком, створений для Європейського союзу. Інші країни він зачепив попутно. І це не збірка правил в системі освіти, а майданчик для досягнення домовленостей між країнами.

На думку Сергія Ветохін, Білорусь поки не готова перейти від усталених принципів «елітного» вищої освіти до «утворення для всіх». Тим часом, загальноєвропейські тенденції такі: вступити до вузу можуть якщо не все, то багато.

- Болонський процес передбачає перебудову вузів під масова освіта, - зазначає експерт. - Перший ступінь - це навчання за полегшеною, скороченою програмою. А елітну освіту - вже другий ступінь.

Погано для нас в Болонському процесі, на думку Сергія Ветохін, то, що вітчизняній системі вищої освіти потрібно перебудовуватися. При цьому «серед викладачів буде багато зайвих людей», а «бюджетне фінансування скоротиться, що невигідно керівництву вузів».

Чи готові студенти до самостійності?

Навчання за кордоном для деяких студентів білоруських ВНЗ сьогодні відкрито завдяки різним міжнародним програмам - по лінії ЄС, Міносвіти, завдяки міжвузівських домовленостями. Однак воно, на думку, Олени Копачова, пов'язане з проблемою подвійного навантаження: доводиться вчитися на два вузи. Чи не кожна молода людина здатна таке витримати. Правда, широкого поширення подібна практика освіти поки не отримала.

Іншу проблему - інший, ніж у нас, підхід до навчання - відзначає представник Центру розвитку студентських ініціатив Єлизавета Єфімова:

- Наші студенти за кордоном в більшості своїй пасивні. Їм доведеться перебудовуватися, проявляти ініціативу, докладати великих зусиль, щоб отримати диплом. Має бути, зокрема, самонавчатися на інших мовах.

- У нас з Європою різні підходи до навчання, - розвиває думку Сергій Ветохін. - У Білорусі під час навчального процесу і школярам, ​​і студентам «розжовують» навчальний матеріал. А в Європі викладач на семінарі часом виступає в ролі спостерігача: там студенти готуються самостійно, проявляють ініціативу і тим самим заробляють свої залікові одиниці.

Чекаємо змін в законодавстві

У травні минулого року міністр освіти Білорусі Сергій Маскевич, виступаючи в Палаті представників, заявив, що вступ до Болонського процесу для Білорусі не є самоціллю. На думку глави Міносвіти, це - «нові можливості, які відкриваються для взаємодії на рівні участі в загальноєвропейських програмах, програмах мобільності, перш за все». Але, за словами міністра, «для нас національний інтерес вище загальноєвропейського».

У лютому нинішнього року перший проректор Белгосуніверсітета Михайло Журавков заявив журналістам, що білоруські вузи готуються до приєднання країни до Болонського процесу. Він висловив надію, що в 2015 році ця подія вже станеться. У той же час Михайло Журавков зазначив, що приєднання - це і додаткове навантаження на вітчизняні вузи: потрібно забезпечити викладання англійською мовою, нові курси, які цікаві для іноземних студентів, і ін.

За словами співробітника міжнародного відділу Болонського університету явності Прозерпьо, перешкодою для приєднання Білорусі до Болонського процесу є «визнання дипломів і несумісність білоруських та європейських оцінок».

Експерт Громадської Болонського комітету Сергій Ветохін пов'язує надії на «європеїзацію» білоруського вищої освіти зі змінами у вітчизняному законодавстві.

- У парламенті в кінці минулого року пройшли слухання з питань внесення поправок до Кодексу про освіту, - каже він. - Керівник постійної комісії з освіти, культури та науки Геннадій Пальчик раніше працював директором Національного інституту освіти і не з чуток знає про проблеми в даній сфері. Але якщо в Білорусі не буде змін на законодавчому рівні, то говорити про реальний приєднання Білорусі до Болонського процесу в найближчій перспективі не доводиться.

За словами Сергія Ветохін, найближчим часом потрібно, зокрема, досягти прогресу в питаннях підвищення рівня автономії вузів, посилення гарантій академічної свободи і підвищення ролі самоврядування установ вищої школи. Бо одними з головних цінностей європейської освіти є академічна свобода та університетська автономія. А тотальний контроль і диктат держави в освіті неприйнятний.

Олександр Нестеров