Доктор педагогічних наук, доктор психологічних наук, професор, академік Міжнародної академії проблем Людини в авіації і космонавтиці, Транспортної академії України, Російської академії гуманітарних досліджень, аерокосмічної академії України, президент Міжнародної академії проблем Людини в авіації і космонавтиці, перший віце-президент аерокосмічної академії України .
Понад 5 років очолював раду експертів-психологів країн РЕВ.
Автор понад 600 наукових праць. З низкою з яких можна ознайомитися тут .
За основні праці удостоєний премії фонду Сороса.

Роберт Микитович Макаров - головний редактор, голова ради видання міжнародного проекту «Людина у вимірах ХХ століття», автор видання. Основоположник ідеї, структури і змісту даного проекту. З цією метою їм був організований Регіональний Міжвузівський центр з проблем людського фактора в Україні та Міжнародний інститут проблем Людини в аерокосмічних системах, який об'єднав провідні навчальні заклади і понад 250 великих вчених з різних аспектів проекту. Член двох спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій з педагогіки, інженерної психології та психології праці. Ним підготовлено 64 кандидати і 8 докторів наук.
З 2002 року Роберт Микитович Макаров є членом експертної ради Вищої атестаційної комісії України (ВАК України).
За рішенням Міжнародного бібліографічного товариства США та Великобританії Роберт Микитович Макаров включений в числа 2000 ВЕЛИКИХ ЛЮДЕЙ 2003 РОКУ.
На честь Роберта Микитовича Макарова в Кембриджі буде встановлена за життя меморіальна дошка Великих людей ХХ і ХХI століття з врученням спеціальної медалі і бібліографічного довідника.

Народження Міжнародної академії проблем Людини в авіації і космонавтиці відбувалося під впливом тих соціально-політичних процесів, які викликали у новонароджених капіталістів нестримну активність безжального і безвідповідального розкрадання фундаменту найбільших досягнень людства.
У голови більше двох мільярдів чоловік посилено вбивалися перевернута картина світу: «демократичні війни», «розумні бомби», розбої, насильства, відкритий секс і т.д. Олігархи, реально які пограбували свою Батьківщину і свій народ, були зведені в ранг найбільших чеснот, які представляють робочі місця.
В результаті «перебудови» під керівництвом «стратегічних» лідерів сучасності країна була втягнута в злочинну діяльність зі знищення науково-технічного потенціалу держави, який тримав штурвал передових досягнень цивілізації. В одну мить з'явилися Президенти відразу півтора десятка держав, і розрізали по живому єдиний механізм, включаючи долі людей, їх добробут, мораль, совість, надії і майбутнє.
Після розпаду Радянського Союзу, однією з домінуючих країн ХХ століття, найбільший науковий потенціал виявився в злиденному становищі, без перспектив на швидке відновлення. Цей фактор заморозив практично всі геніальні дослідження і тим самим призупинив науково-технічний розвиток колишніх республік Радянського Союзу.
Але найсумнішим виявилося те, що науковий потенціал світового рівня залишився незатребуваним. Соціально-політичні кордони стали перепоною спільної роботи провідних вчених колишнього Союзу. З'явилася ностальгія по спілкуванню, почуття образи і непотрібності.
Велика частина відомих учених покинула межі колишньої супердержави, частина втратила інтерес до наукових досліджень. Провідні вчені, що визначають обличчя сучасної цивілізації, виявилися розкиданими і знедоленими, відсунуті соціально-політичними умовами на задній план.
Зупинимося коротко на витоках створення академії. У 80-х роках ХХ століття по окремим аспектам людського фактора на базі Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації (пізніше Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету) були проведені широкомасштабні міжнародні наукові конференції, що дозволило налагодити тісні наукові контакти з Науково-дослідним інститутом авіаційної та космічної медицини (Москва), і перш за все з видатним вченим ХХ століття, академіком, доктором медичних наук, професором Володимиром Александров Ічем Пономаренко і його учнями.
Результатом тісних наукових контактів стало створення міжнародного об'єднання, що дозволило подивитися на діяльність людини в аерокосмічних системах в інтегрованому цілісному вигляді. Новоутворена спільна наукова школа дала можливість до середини 90-х років ХХ століття створити потужний інтеграційний інтелект, до складу якого входили вчені з Науково-дослідного інституту авіаційної і космічної медицини і Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації.
Уми, що залишилися на батьківщині без будь-якої підтримки з боку держави, були об'єднані на базі Міжнародної академії Людини в аерокосмічних системах.
Академією була проведена велика робота з відомими вченими, які виявили активне бажання безоплатно працювати над сучасними науковими проблемами.
Новий науковий центр став тим стимулом, який повинен був привести в рух величезний комплекс, що знаходиться в стані застою. На установчих зборах віце-президентом Міжнародної академії Людини в аерокосмічних системах був обраний Р.Н.Макаров. Місце президента залишалося вакантним. Через півроку на базі Державного науково-дослідного інституту авіаційної і космічної медицини Міністерства Оборони Російської Федерації, який був місцем базування Міжнародної академії, була проведена найбільша міжнародна конференція за участю вчених в галузі авіаційної і космічної медицини, психології, ергономіки, інженерної психології, педагогіки та інших наукових напрямків. Під час її проведення було переобрано керівний склад академії. Президентом Міжнародної академії Людини в аерокосмічних системах був обраний доктор педагогічних наук, професор Макаров Роберт Микитович. Почесним президентом був обраний доктор медичних наук, професор Пономаренко Володимир Олександрович.
Міжнародна академія Людини в аерокосмічних системах ставила перед собою мету зібрати під своїм крилом вчених аерокосмічного напрямку. Особливо слід відзначити той факт, що згоду на створення Міжнародної академії Людини в аерокосмічних системах було отримано, перш за все, від Володимира Олександровича Пономаренко. Воно визначило стратегію організації вчених. Його приклад наслідували учні: найбільші вчені в галузі авіаційної і космічної медицини, психології, ергономіки, інженерної психології та ін.
Зрозуміло, що навряд чи можна було говорити про активну діяльність академії, якби вона не отримала схвалення і підтримку з боку в той час начальника інституту авіаційної і космічної медицини, доктора медичних наук, професора Г.П. Ступакова, а також великого вченого сучасності доктора медичних наук, професора, нині начальника Інституту військової медицини Ушакова Ігоря Борисовича.
В даний час Академія об'єднує науковий потенціал, здатний провести великомасштабні дослідження з найактуальніших наукових проблем.
З 1997 року академія видає Вісник, з виданнями якого можна ознайомитися тут , Де публікуються наукові праці Міжнародної академії проблем Людини в авіації і космонавтиці з найактуальніших проблем сучасної аерокосмічної науки.