Навчання в Англії. За словами стипендіатів, вчитися дуже складно
Ми вже не раз писали про стипендії, які дають закордонні вузи і різні міжнародні організації іноземним студентам. З одного боку, це великий бонус для наших хлопців, адже середньостатистичному розумнику або розумниці навчання за кордоном, на жаль, не по кишені. Але, з іншого боку, будемо відверті: виграти зарубіжну стипендію не так вже й просто, адже змагатися доводиться з декількома сотнями (а то й тисячами) претендентів з різних куточків світу, а заповітний грант на навчання отримують одиниці, як правило, до 20 осіб . До того ж, іноземні студенти з-за більш відкритого доступу до освітніх можливостей часом сильніші конкурсанти, ніж наші. Саме тому ми, в свою чергу, вирішили розповісти про національні грантових програмах, створених спеціально для того, щоб підтримати талановитих українців.
НА ВСЕ ЧОТИРИ СТОРОНИ
Дві стипендіальні програми для українських студентів пропонує Фонд Віктора Пінчука.
ГРАНТ НА НАВЧАННЯ. Перша - програма "Всесвітні студії" (сайт - worldwidestudies.org ). Вона призначена для студентів і випускників вузів до 35 років, які хочуть отримати ступінь магістра в одному із закордонних вузів. Поїхати повчитися можна за такими напрямками: держуправління, екологія та охорона навколишнього середовища, правознавство та сільське господарство. Що стосується місця навчання, то вибрати собі відповідний універ можна з топ-200 кращих вузів світу рейтингу QS і The Times Higher Education. Заявки від вступників саме в ці вузи в пріоритеті у відбірковій комісії. Прийом документів на програму стартує щорічно в кінці листопада, а останній термін їх подачі минає в травні.
За цей період студент, по-перше, повинен заповнити онлайн заявку на стипендію. А по-друге, вступити до обраного навчального закладу (потрібно буде мати при собі підтвердження про зарахування) і знайти собі додаткове джерело фінансування. Справа в тому, що стипендія "Всесвітніх студій" покриває тільки 60% (максимум $ 50 000) всієї необхідної суми. Як правило, оплачується навчання, підручники та медстраховка. Ну а якщо ж освіта безкоштовна, то 60% від загальної суми діляться на проживання, переліт і т.д. Хлопців, які пройдуть відбір за документами, запросять на співбесіду (травень-червень). Після нього журі ще раз перегляне інформацію про всіх учасників і відбере до 25 кращих кандидатів, які поїдуть за кордон. Після повернення кожен з них повинен буде відпрацювати 5 років за своїм напрямом в Україні.
ЗАВТРА.UA. Друга стипендіальна програма - "Завтра.UA" (сайт - zavtra.in.ua ). Вона розрахована на студентів 3-6-го курсів. Конкурс щорічно стартує на початку жовтня. У потенційних стипендіатів є місяць, щоб виконати всі вимоги (подані роботи оцінюються в балах, максимум за всі етапи відбору - 100 б.): Подати заявку, наукову конкурсну роботу, есе на тему "Завтра: Світ, Україна , Я ", відгук наукового керівника, копії документів, що підтверджують наукову і соціальну діяльність. Подавати документи можна як безпосередньо в режимі онлайн, так і через уповноважених представників в вузах-партнерах, список яких є на сайті програми. До речі, ті, хто подає паперу через вуз, повинні будуть пройти внутрішній відбір, за проходження якого їм до загального конкурсного балу додають ще 4.
Найбільш успішних конкурсантів за результатами оцінювання запрошують на очний тур - співбесіда (лютий-квітень). Ну а ті (як правило, до 320), хто набере найбільше балів, стануть стипендіатами та протягом 12 місяців будуть отримувати щомісяця по 942 грн. Крім того, переможців після закінчення конкурсу зберуть на стипендіальне форумі, де для них проведуть тематичні тренінги та лекції. В процесі навчання хлопці будуть розробляти соцпроекти, а найкращі з них Фонд підтримає матеріально. Також стипендіати отримають можливість брати участь в публічних лекціях (серед лекторів минулих років - Тоні Блер, Білл Клінтон і т.д.), Соцпроект Фонду, а протягом 5 років після перемоги вони можуть подавати заявки, щоб виграти індивідуальний грант на своє профразвітіе в розмірі до 20 000 гривень.
[Education1]
ГРОШІ НА КЕМБРИДЖ
Ще одна освітня можливість для наших студентів, що бажають отримати "корочку" магістра за кордоном, - Українська стипендіальна програма в Кембриджському університеті. Вона була основною в 2010-му році і фінансується благодійним фондом українського бізнесмена Дмитра Фірташа DF Foundation (www.cambridgetrusts.org/partners/dmitry-firtash.html). Напрямки знань, за якими можна поїхати повчитися, такі: гуманітарні, соціальні науки та мистецтво (близько 50 відповідних навчальних програм). До речі, саме зараз проходить прийом заявок на цю стипендію (а щорічно він стартує на початку вересня). Тому ті студенти, які хочуть почати гризти граніт науки в жовтні 2012-го, повинні до 2 грудня подати на обраний факультет необхідні документи: онлайн-заявку на вступ до вузу (подача платна - 50 фунтів, або $ 80), CV, диплом з оцінками , 2-3 рекомендаційні листи, мотиваційний лист та сертифікат про знання англійської (IELTS). Але в деяких випадках можуть зажадати ще зразок письмової роботи і науковий проект.
До речі, що до крайнього терміну подачі паперів, то, як попереджають на сайті університету, на деяких факультетах він може відрізнятися від вищевказаного, тому слід перевіряти це на сайті кожного з них (їх перелік - www.admin.cam.ac.uk/offices/gradstud/prospec/studying/qualifdir/courses ). Коли ж останні визначаться зі своїми "фаворитами", всю інформацію про них вони передадуть в комітет Української стипендіальної програми в Кембриджі, який оголосить остаточне рішення десь в травні-червні. П'ятьом переможцям дістанеться стипендія, яка покриє плату за візу, переліт в обидва боки, медстраховку, плату за навчання, вступні внески в коледж. Крім цього, вони будут отримувати щомісяця до 900 фунтів ($ 1 441), а відразу після приїзду вони ще й отримають 325 фунтів ($ 520) на перші витрати.
ШКОЛА ЖУРНАЛІСТИКИ
"Журналістика цифрового майбутнього" ( j-school.kiev.ua ) - це освітній проект Благодійного Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" та Могилянської школи журналістики. Щорічно можливість повчитися безкоштовно за цією програмою отримують 25 осіб. Взяти участь в конкурсному відборі можуть працівники ЗМІ (від фрілансерів і внештатников до головних редакторів) і навіть студенти, але якщо тільки у них є постійне місце роботи. Як правило, заявки на участь приймають у вересні - на початку жовтня. Конкурсантам потрібно заповнити аплікаційну форму онлайн. До неї потрібно прикласти лист від роботодавця, що той не проти навчання свого співробітника, а також приклади робіт в медіа. Також потрібно буде виконати тестове завдання (середина жовтня). Ну а тим, хто з ним впорається, ще й пройти співбесіду з представниками відбіркової комісії (друга половина жовтня). Перемогли почнуть вчитися в листопаді. Навчання триває 8 місяців і складається з 8 тижневих модулів, теми яких найрізноманітніші: від огляду нових ЗМІ і їх бізнес-моделей до створення, просування свого блогу, роботи з аудіо-, відео- і фотоматеріалами. До речі, один з модулів - це стажування в США.
ВИГРАТИ "гранти"
Отруїтися на рік за кордон можна і за держпрограмою від Міносвіти, яка стартувала в травні 2011-го року. Поборотися за "гранти" можуть студенти, аспіранти та науково-педагогічні працівники українських вузів. Так, вже цієї осені в закордонні вузи поїхало понад 180 осіб, серед яких 62 студенти. Що до останніх, то відправитися повчитися можуть учні 4-го курсу і 1-го курсу магістратури, проте в МОН планують розширити цей перелік. Що до напрямків, то поки що за кордон відправляють не всіх, а тільки айтішників, фізиків, хіміків, біологів, металургів, енергетиків, інженерів, електронників, будівельників, архітекторів і юристів з міжнародного права (повний список напрямків є на сайті МОН). Якщо ж говорити про проведення самого конкурсного відбору, то претендентів-2012 почнуть відбирати з квітня.
Щоб бути рекомендованими від свого альма-матер на отримання гранту, студенти для початку повинні скласти проект навчального плану (там потрібно розповісти про навчальних цілях і про практичне застосування знань). Потім його повинні схвалити на засіданні кафедри, потім - на засіданні Вченої ради. І тільки після цього вуз передасть всю інформацію про студента в МОН, де спеціальна конкурсна комісія і визначить імена переможців (планується, що їх буде не менше 300 осіб, серед яких 100 студентів). До речі, паралельно з проходженням конкурсу на грант учень повинен надійти в закордонний вуз (список пріоритетних альма-матер є як на сайті МОН, так і в міжнародному відділі кожного вузу). Ну а переможцям конкурсу повністю оплачують навчання, проживання та дають необхідну суму на харчування (вона вираховується індивідуально в залежності від того, в яку країну поїде вчитися студент).
ЗА ТАЛАНТ - 20 000 ГРН.
До 10 талановитих українських студентів можуть отримати грант в 20 000 грн. на профразвітіе (наприклад, на навчання), взявши участь в щорічній Всеукраїнській стипендіальній програмі ім. Івана Пулюя. Коли стартує конкурс в 2012-му році, невідомо, тому організатори радять відстежувати інформацію про це на сайті програми - www.stypendiya.com.ua (Попередній відбір почався в квітні 2011-го, а переможців оголосили вже в червні). Щоб виграти стипендію, потрібно пройти 3 етапи випробувань. На 1-му їм протягом місяця потрібно заповнити анкету на вищевказаної веб-сторінці, на 2-му їх чекає очне або онлайн-співбесіду в залежності від місця їх проживання. Ну а тих, хто успішно впорається з цими випробуваннями "на міцність", запросять в Київ на фінальне інтерв'ю (3-й етап). Саме там і визначать остаточних переможців.
До слова, у тих, кому не вдасться роздобути гран-прі в 20 000 грн., Є можливість отримати освітні призи від партнерів конкурсу. Наприклад, 5 фіналістів-2011 отримали гранти на навчання в літній бізнес-школі в Словенії. Крім цього, для всіх фіналістів, незалежно від результатів конкурсу, проводять тематичні майстер-класи. Наприклад, з ораторського мистецтва, навичкам самопрезентації і т.д.
[Education2]
ІСТОРІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРЕМОЖЦІВ
Березня Щавурская, стипендіат програми "Всесвітні студії":"Навчаючись в Києво-Могилянській академії за спеціальністю" юриспруденція ", я вже з 2-го курсу неодноразово проходила практику в юридичних компаніях, а також брала участь в міжнародних юридичних змаганнях - мут-кортах (це імітації суднових засідань). На одному з них мене помітили представники Університету Піттсбурга (США) і запропонували подавати до них документи в магістратуру. Мене прийняли до вузу і навіть дали стипендію, яка покрила близько 60% вартості навчання та проживання в квартирі. Однак потягнути залишок потрібної суми я не могла. П цього і взяла участь у "Всесвітніх студіях". Спочатку я пройшла відбір за документами, а потім мене запросили на співбесіду. На ньому я стралась показати, що мене не цікавить лише навчання (хорошими оцінками нікого не здивуєш), але також я прагну застосовувати отримані знання на практиці (тому приклад - участь в мут-кортах). Також я розповіла про конретно планах в США: про те, що хочу дізнатися про систему американського права і пройти практику в сфері корпоративного права, яке в цій країні дуже розвинене. Так я і виграла решту суми на навчання.
ГРАНІТ НАУКИ. Звикнути до нової культури і системі навчання було непросто, тому я втягнулася тільки через місяць після приїзду. По-перше, тут зовсім інша система права і через це підручники дуже несхожі на наші. Там немає "сухий" теорії, а весь матеріал побудований на прикладах судових справ. По-друге, в США немає класичних лекцій, коли викладач просто начитує матеріал, а все проходить у вигляді обговорення матеріалу. Тому студенти повинні приходити на лекції підготовленими, прочитавши для цього близько мінімум 100 сторінок підручника. Через це спочатку мені було дуже складно навчитися правильно розподіляти свій час, щоб все встигати. З особливостей американської навчання: тут виганяють за плагіат, а на заняття учні приходять з ноутбуками. На них конспектують матеріал і на них же здають іспити (але попередньо туди ставиться спеціальна програма, яка блокує доступ до будь-яких джерел інформації). А студенти тут - кожен сам за себе. Зате дуже коротка дистанція між педагогом і його підопічними. Наприклад, на універсітеткой вечірці він може підійти до студента і проговорили з ним весь вечір, а після закінчення курсу по предмету запросити всіх учнів в бар ".
Павло Шопін, стипендіат Української стипендіальної програми в Кембриджі:"У Кембриджському університеті при відборі студентів велике значення має, з одного боку, їх зацікавленість обраним науковим напрямком, а з іншого - їх відкритість і бажання дізнаватися щось з інших сфер життя. Саме тому, подаючи документи на стипендію, я детально розповів як про свої досягнення в науці, участі в конференціях, наукові публікації і перемоги в інших стипендіальних програмах, так і про стажування в канадському і німецькому парламентах. Тим самим я показав, що цікавлюся проблемами і розвитком того суспільства, в віді живу. Що до співбесіди, на яке мене потім запросили, то тут важливо продемонструвати заінетересованность в отриманні нових знань, розповісти про конкретні навчальних планах, що і я зробив. В результаті виграв стипендію на навчання за спеціальністю "європейська література". Крім цього, мені покладена ще й річна стипендія на проживання та харчування - більше 8000 фунтів ($ 12 815)
НАВЧАННЯ. Хочу сказати, що британські університети мають широку автономію. Це дозволяє їм розробити ту навчальну програму, яку вони вважають найбільш придатною для студентів. Що до самого навчального процесу, то мене здивувало те, що основний курс лекцій з предмету читає не один викладач, як це заведено у нас. На кожну лекцію приходить новий професор, який найкраще розбирається в темі лекції. Та й графік кембриджського студента сильно відрізняється від українського. Наприклад, у мене тільки одна лекція і один міні-семінар в тиждень. Однак весь інший час повністю йде на підготовку до занять. Адже на лекції і семінари потрібно приходити добре підготовленим і перед цим опрацювати великий обсяг літератури (благо багато книг тут в режимі онлайн). До речі, завдяки тому, що студенти тут працюють з безліччю джерел інформації, у них немає проблем з тим, щоб, наприклад, написати підсумкове есе по курсу. Крім того, значна частина життя кембриджського студента - це його інтеграція в студентське середовище, а саме участь у всіляких співтовариствах, яких тут теж дуже багато. Наприклад, крім національних спільнот і клубів за інтересами, є окремо спільноти магістрів і бакалаврів ".
Марина Мерецков, стипендіат Всеукраінсокй стипендійної програми ім. Івана Пулюя:"Щоб отримати грант в 20 000 гривень, потрібно показати членам журі, що у вас є конкретна мета і ви дійсно щось робите, щоб її досягти. Що до мене, моєю метою було вивчитися на магістра в Делфтському технічному університеті в Голландії за фахом "Нанотехнології".
Коли я подавала документи на участь в програмі, то мене туди вже прийняли і навіть дали стипендію на навчання (це теж зіграло в мою користь). А ось коштів на проживання у мене не було, тому виграш я хотіла витратити саме на це. Про це я і розповіла членам журі. Також я докладно описала в документах свої наукові досягнення. Наприклад, розповіла про те, що мені вдалося вступити на бюджет до Московського фізико-технічний інститут (МФТІ), де я і отримала диплом бакалавра, а також про свої наукові експерименти в вузівської лабораторії. Не забула розповісти і про свою позаурочної діяльності (що теж дуже важливо), наприклад, про участь в розрізнити студентських гуртках. Що стосується фінальної співбесіди, то на ньому членів журі цікавить мотивація стипендіата і конкретний план розвитку. Наприклад, я розповіла, що хочу займатися наукою, тому магістратура для мене аж ніяк не остання навчальна ступінь.
У підсумку я виграла стипендію і поїхала за кордон. Після приїзду мені довелося купити велосипед, тому що тут це основний транспорт студента. Що до навчального процесу, то по всім лекцій тут дають тематичні презентації, а на парах ми вивчаємо і обговорюємо новітні наукові розробки. До речі, викладачі тут активно займаються науковою діяльністю, а в вузі для цього є сучасні лабораторії. Крім того, тут не змушують вчитися, а відповідальність за навчальні успіхи лежить повністю на плечах студента ".
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram