За місяць в Харкові відбулося вже два напади на співробітників Харківського антикорупційного центру (Хац) - організації, яка виросла із волонтерів, які допомагали військовим і вимушеним переселенцям зі сходу України, починаючи з весни 2014 року.
18 вересня невідомі напали на представника організації Євгена Лисичкина , А двома тижнями раніше був побитий керівник хац , Депутат обласної ради Дмитро Булах. Після інциденту він потрапив до лікарні з переломом ребер і травмами голови.
Дмитро Булах відразу після нападу 30.08.2017
Учасники антикорупційного руху впевнені: повторний напад свідчить про те, що робота хац загрожує інтересам конкретних харківських чиновників.
УП вирішила нагадати про декілька резонансних справах, які Харківський антикорупційний центр розслідував останнім часом.
Кооперативна схема
Керівник хац Дмитро Булах вважає, що головна причина нападів на антикорупційних активістів - це їхній інтерес до розслідування традиційної для регіону " кооперативної схеми "Роздачі муніципальних земель.
"Кооперативна схема" діяла з 2008 року, коли мером Харкова був Добкін (Михайло Добкін, депутат ВРУ від "Опозиційного блоку" - УП), - пояснює Булах. - Йому і зняли недоторканність в Раді саме через цієї схеми ".
За його словами, суть схеми полягала в тому, що протягом дев'яти років тисячі гектар землі в елітних районах Харкова виділялися людям, близьким до мера, а також забудовникам і комерційним компаніям під виглядом фейковий житлово-будівельних фірм.
"В результаті ГПУ порушила кримінальну справу, за якою в 2016 році провела сотню обшуків , В тому числі в харківській міськраді. Тобто замовлення на мене міг вчинити або від Кернеса, або від забудовників, які на це все "образилися", - вважає Булах.
Нещодавно стало відомо, що 49 земельних ділянок площею 158,07 га повертаються міської громадськості . Принаймні, таке рішення є в проектах сесії міськради, яка відбудеться 20 вересня.
"Рішення про повернення ділянок було прийнято задовго до того, як на мене напали, і я пов'язую напад саме з цією темою, - говорить Булах. - Ми (хац - УП) популяризували цю тему, давали свідчення слідчим органам, всіляко просували таке рішення" .
відновлення Балаклеї
Харківський антикорупційний центр неодноразово виступав з приводу відновлення міста Балаклія ( після вибухів військових складів - УП).
Наприклад, хац писав, що Балаклії виділять до 1,5 мільйонів гривень на ремонт фонтану фірмі, створеній за два тижні до затвердження договору з міською радою міста, без конкурсу. Крім того, Булах виявив недостовірні факти в звітності про ремонт будинків, які постраждали від вибухів: з восьми записаних в звіт відремонтованих дахів в реальності готової виявилася тільки одна.
"У мене маса звернень від балаклійців, там страх і жах. Я збирався виступати на засіданні облради з цього приводу на наступний день після побиття, і про це багато хто знав", - говорить Булах.
Суд проти Кернеса
Дмитро Булах разом з активістами антикорупційного центру оскаржив в суді міський архітектурний конкурс, за результатами якого на площі Свободи замість поваленого пам'ятника Леніна повинна була з'явитися 86-метрова стела з ангелом. Справу вдалося виграти.
"Нам вдалося оскаржити результати конкурсу в Дзержинському районному суді, який вважається" домашнім "для Кернеса і де він вигравав всі свої справи, - каже Булах. - Виграти суд там було фантастикою".
Справа директора онкоцентру
Хац розслідував корупційну діяльність колишнього директора Харківського обласного онкологічного центру Юрія Винника. Днями СБУ спіймала його на вимаганні хабара 380 тисяч гривень у свого колеги за продовження трудового контракту в Харківській медичній академії післядипломної освіти.
23 червня 2016 року Винника звільнили з посади директора онкоцентру. Як з'ясували активісти, він працевлаштував в медустанові кількох родичів, а медичні препарати онкоцентр закуповував через фірми, засновником яких була дочка Винника.
Прес-конференція ГО "Харківський антікорупційній центр" з питання повернення 158 га землі у власність міста Харкова, 8.09.2017
Глава хац вважає, що його побиття і напад на Євгена Лисичкина - це відгомін кампанії, що розгорнулася проти глави Центру протидії корупції Віталія Шабуніна ще в минулому році і отримала новий виток влітку цього року .
Мета - змусити антикорупційних активістів боятися і, як наслідок, мовчати.
"Київ завжди задає якийсь тренд, - говорить Булах. - Це приклад, як можна чинити з представниками" третього сектора ". Якщо таке можна робити з Шабунін - а він медійна, шановна персона, - то в регіонах це буде робитися на кілька ступенів жорсткіше .
За його словами, в регіонах Харківської області ситуація ще гірше.
"Там людей за такі речі можуть вже вбивати. Якщо не почати змінювати ситуацію в корені, то наслідки будуть сумні", - прогнозує він.
Катерина Сергацкова, спеціально для УП
