1. Місце в рейтингу - свідоцтво успішності науки і технологій?
2. Залежність від масштабу навчального закладу
3. Необгрунтованість чуток про невигідному положенні японських вузів
4. Таблиця 1 Структура рейтингів
5. Рейтинг QS
6. Фатальні наслідки зміни методики розрахунків
7. Стрімкий наступ провідних вузів Азії
8. Таблиця 2 Кількість наукових статей з числом цитування від 1000

Кабінет Абе проголосив національну стратегію на входження 10 японських вузів в першу сотню кращих університетів світу протягом найближчих 10 років. Чи варто використовувати в якості державних орієнтирів ці цифрові показники? Адже на думку компетентного фахівця, «місце в рейтингу - це аж ніяк не привід для хвилювань і неспокою».

Місце в рейтингу - свідоцтво успішності науки і технологій?

2 листопада 2015 року в ранковому випуску газеті «Ніккей» з'явилася шокуюча стаття. Уряд Японії вирішив включити в 5-й Основний план з науки і технологій, що представляє собою основу для державної політики в сфері науки і технологій на майбутні 5 років, цільові показники діяльності вузів, причому в якості одного з індексів успішності буде використовуватися місце відповідного вузу в глобальних академічних рейтингах.

У проекті, поданому 10 грудень в Спеціальний комітет по Основному плану Комісії з науки, техніки та інновацій разом з проектом думки по Основному плану, словосполучення «глобальні академічні рейтинги» було замінено на «міжнародне ранжування університетів», проте точний зміст нового терміну залишається невідомим. Якщо під ним як і раніше маються на увазі глобальні академічні рейтинги, слід зазначити, що це нововведення спричинить за собою серйозні наслідки в майбутньому.

Вперше глобальні академічні рейтинги з'явилися в державній політиці в якості цільового показника в Стратегії розвитку Японії, і саме це стало, якщо можна так висловитися, джерелом всіх бід. У червні 2013 року в цільові показники, прийняті і опубліковані Комісією з промислової конкуренції, був доданий пункт «як мінімум 10 японських вузів в першій сотні глобальних академічних рейтингів в майбутні 10 років», після чого рейтинги стали згадуватися в усіх пов'язаних з вузами державних планах, програмах, комплексах заходів і стратегіях.

Залежність від масштабу навчального закладу

3 найбільш відомих глобальних рейтингу вузів - це Академічний рейтинг університетів світу, який складає Шанхайським університетом Цзяо Тун з 2003 року (ARWU), рейтинг кращих університетів світу за версією Times Higher Education (THE, з 2004 року) і рейтинг університетів світу QS (з 2010 м) (* 1) . Перш за все хочу вказати на відсутність необхідності брати до уваги рейтинг ARWU. На це є кілька причин, головна з яких полягає в наступному: якщо у двох вузів збігається 90% показників за основними оціночними критеріями, в кінцевому рахунку лідером виявиться більший вуз, т. К. Підсумковий показник розраховується пропорційно розміру університету.

Наведу цікавий приклад - в разі об'єднання сімки так званих «імператорських вузів», заснованих імператорським указом від 1886 (університети Токіо, Кіото, Тохоку, Кюсю, Хоккайдо, Осака і Нагоя), що утворився гігант негайно стане світовим лідером. Що стосується двох, що залишилися рейтингів - THE і QS, незважаючи на менш виражену залежність основного оціночного критерію, репутації вузу, від розмірів навчального закладу, у мене є всі підстави вважати їх незадовільними (* 2) .

Ідентичність методологій рейтингів THE і QS обумовлює отримання схожих результатів. Однак той факт, що в 2015 році в першу сотню вузів за версією THE потрапили 2 японських університету, а за версією QS - вже 5, свідчить про наявність певних відмінностей. Спостерігаються і дивовижні явища - наприклад, Токійський технологічний інститут, в якому я працюю, в нинішньому році піднявся в рейтингу QS до 56 місця, але значно здав свої позиції в рейтингу ТНЕ, потрапивши лише в групу вузів з 201 по 250 місце.

Незважаючи на схожість способів підрахунку, у кожного рейтингу є власний підхід, а це позначається на кінцевому результаті. Дана особливість властива всім рейтингам, включаючи академічні, і всіма оціночними системам в цілому. Це і робить їх показники досить сумнівними в моїх очах.

Необгрунтованість чуток про невигідному положенні японських вузів

В Таблиці 1 наведені оціночні критерії рейтингів ТНЕ і QS із зазначенням відсоткової частки кожного показника. Незважаючи на різну кількість критеріїв, найбільш вагомим елементом в обох рейтингах є результати опитування про репутацію вузу, за ними слід цитованість наукових робіт (* 3) . Можливо, саме висока значимість критерію репутації вузу послужила приводом для поширеної думки про невигідність подібних рейтингів для японських університетів через їхню малу популярності.

Таблиця 1 Структура рейтингів

Рейтинг THE

Основні критерії Деталізація Вага Освіта Академічна репутація університету за даними глобального експертного опитування 15% Ставлення професорсько-викладацького складу до чисельності учнів 4,5% Ставлення докторів наук (Ph. D.) до чисельності бакалаврів 2,25% Відношення докторантів до чисельності викладацького складу 6 % Відношення фінансування університету до чисельності викладацького складу 2,25% Дослідження Наукова репутація університету за даними глобального експертного опитування 18% Ставлення обсягу фінансування дослідницької діяльності університету до чисельності професорсько-викладацького складу 6% Відношення опублікованих наукових статей до чисельності вчених 6% Цитируемость наукових публікацій Загальна цитованість наукових публікацій 30% Глобалізація Відношення кількості іноземних студентів до чисельності місцевих 2,5% Відношення кількості іноземних представників професорсько-викладацького складу до чисельності місцевих 2,5% Частка спільних міжнародних наукових статей 2,5% Фінансування сторонніми компаніями Ставлення про 'ема фінансування сторонніми компаніями дослідницької діяльності університету до чисельності професорсько-викладацького складу 2,5%

Рейтинг QS

Критерії Вага Академічна репутація університету (опитування) 40% Репутація серед представників ділового світу (опитування) 10% Ставлення професорсько-викладацького складу до чисельності учнів 20% Ставлення індексу цитованості наукових статей викладацького складу до чисельності викладацького складу 20% Частка іноземних студентів по відношенню до чисельності навчаються 5% Частка іноземних викладачів по відношенню до чисельності викладацького складу 5%

Щовесни журнал THE випускає ще один рейтинг, присвячений виключно репутації університетів, і його результати спростовують поширену думку про невигідність рейтингів принаймні для університетів Токіо і Кіото. На нижчеподаному графіку по осі Y вказана загальна сума балів в рейтингу ТНЕ (2014 року), по осі X - бали в рейтингу репутації ВНЗ (2015). На графіку приведені університети з числа 50 лідерів рейтингу ТНЕ-2014, які змогли набрати бали в рейтингу репутації-2015. Крива лінія являє собою логарифмічну регресію, тому університети, розташовані в правій нижній частині від кривої, є лідерами рейтингу репутації, а університети в лівій верхній частині - аутсайдерами. Очевидно, що виділені жовтим кольором університети Кіото і Токіо отримали порівняно високу оцінку своєї репутації, тому наявність даного критерію є для них скоріше сприятливим фактором.

Фатальні наслідки зміни методики розрахунків

2015 рік ознаменувався серйозними змінами позицій японських вузів в рейтингах ТНЕ і QS. Особливо помітне зниження відзначається в рейтингу ТНЕ: Токійський університет опустився з 23 на 43 місце, Університет Кіото - з 59 на 88-е, Токійський технологічний інститут та університет Тохоку, що займали в минулому році 141 і 165 місця, потрапили в групу 201-250, університет Осака - в групу 251-300 (раніше 157 місце). Значне погіршення позицій японських вузів (за винятком поліпшених показники Токійського технологічного інституту і Університету Васеда) відзначається і в рейтингу QS. Причина негативної динаміки криється в зміні методики підрахунку другого по значущості критерію - індексу цитованості наукових робіт.

До недавнього часу рейтинг QS не брав до уваги різницю підходів до публікації наукових робіт в різних наукових сферах, проте з 2015 року була впроваджена система, що врівноважує показники різних дисциплін, тобто процедура нормалізації. Це призвело до зниження впливовості таких сфер науки, як біологія і медицина, підвищення значущості технічних наук, і зумовило поточну динаміку місць в рейтингу.

У рейтингу ТНЕ до показника цитувань до недавнього часу застосовувалася нормалізація по країнам з урахуванням таких факторів, як мова і культура (* 4) , Однак рівень даної коригування був скорочений наполовину. Це призвело до значного зниження оцінки всіх японських вузів, поступаються за кількістю цитувань середньому світовому показнику. З урахуванням того, що в рейтингу ТНЕ нововведення стосувалися не тільки індексу цитованості, а й інших критеріїв, я не можу в повній мірі оцінити ступінь їх впливу в цілому.

Думаю, що вищесказаного вже досить, щоб переконатися у відсутності необхідності підпадати під вплив результатів глобальних університетських рейтингів з урахуванням їх високої залежності від часто мінливих формул розрахунку, а також зрозуміти неадекватність намірів розглядати місця в даних рейтингах в якості цільових показників на державному рівні. Поряд з цим нам слід подбати про забезпечення можливості об'єктивного відображення достоїнств японських університетів, які залишаються в тіні глобальних вузівських рейтингів.

Стрімкий наступ провідних вузів Азії

Восени 2015 року під впливом однієї газетної статті я зайнявся збором статистики по бібліографічною базі даних Scopus, використовуваної для підрахунку балів за індексом цитування. Результати моєї діяльності представлені в Таблиці 2, де я привів кількість наукових робіт з як мінімум 1000 (* 5) Цитування по кожному університету (* 6) .

Таблиця 2 Кількість наукових статей з числом цитування від 1000

2000-14 2008-14 Токійський університет

74

19

університет Кіото

47

9

Пекінський університет (Китай)

14

8

Національний університет Сінгапуру

31

16

Як ми бачимо, в довгостроковій перспективі з 2000 року до теперішнього часу лідерами серед азіатських країн стали університети Токіо і Кіото, однак наявність у азіатських вузів потужної державної підтримки в останні кілька років змушує задуматися про можливу втрату позицій лідера в майбутньому. Наявність такої тенденції не тільки в вищенаведеної таблиці, але і в інших даних свідчить про необхідність надання потужної державної підтримки японським вузам.

Світові університетські рейтинги не ідеальні, проте вони надають нам сигнальні орієнтири у вигляді цифрових показників і супутніх даних, які заслуговують на пильну розгляду.

Фотографія до заголовку: Хол Ясуда Токійського університету і пам'ятний хол з годинниковою вежею, побудованої на честь 100-річчя Кіотського університету

(Стаття на японській мові опублікована 19 січня 2016 г.)

(* 1) ^ До 2009 року компанія QS співпрацювала з журналом ТНЕ при складанні світового університетського рейтингу, однак починаючи з 2010 року QS почав публікувати власний рейтинг вузів.

(* 2) ^ Каліфорнійський технологічний інститут, який вийшов перше місце в рейтингу ТНЕ 2015-16 рр., Що не удостоївся високої оцінки в рейтингу репутації саме через незначний розмір даного вузу.

(* 3) ^ Різниця підходів до нормалізації оцінки цитованості породжує ситуацію, коли рівень одного і того ж японського вузу в рейтингах THE і QS значно відрізняється.

(* 4) ^ Проблему представляє також відсутність чіткого опису суті принципу коригування по країнам.

(* 5) ^ Зазвичай в статистиці використовується не саме число цитувань, а відсоток по відношенню до вищого показника, проте кількість цитувань більше 1000 свідчить про значущість відповідних наукових статей. Крім того, велика кількість цитувань свідчить про пріоритетність відповідних досліджень для науки. При цьому слід розуміти, що з урахуванням різних факторів не слід вважати даний показник абсолютним.

(* 6) ^ Необхідно враховувати можливість наявності похибки, викликаної некоректним зазначенням назви вузу, тому що їх пошук здійснювався візуально.