Аліна Алексєєва, випускниця 1-го набору Школи філології НДУ ВШЕ, розповіла про те, як ефективно готуватися до факультетським іспитів, як пройшов її перший навчальний день і яку роль зіграла Вишка під час вступу до аспірантури Інституту слов'янознавства РАН.

- Аліна, ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Уже в школі я розуміла, що хотіла б працювати з текстами, проте якась визначеність з'явилася досить пізно - в 2010 р, коли я вже отримала атестат. В силу випадкового збігу обставин я потрапила в МГУ на курс «Вступ до слов'янської філології», який читала Жанна Жанівна Варбот - нам розповідали про основні фонетичні та морфологічні особливості слов'янських мов, історію і культуру слов'янських народів. Після цього курсу у мене з'явилося виразне бажання займатися саме славістикою, і в 2011 р я вирішила вступати на філологічний факультет.

- Що спонукало Вас надходити саме на факультет філології НДУ ВШЕ? Чи була альтернатива?

Як і більшість абітурієнтів, я подала документи в кілька університетів, але пріоритетом було напрямок «Слов'янська філологія» в МГУ. У липні виявилося, що туди я не проходжу за конкурсом, і я стала думати, що робити. Про Вежу в той момент я нічого знала (в 2011 р був перший набір філологічного факультету) і навіть не була на дні відкритих дверей, тому читала форум з деканом Оленою Наумівна Пенской, яка відповідала на запитання абітурієнтів. Пам'ятаю, що тоді мене вразив викладацький склад - дуже відомі і великі фахівці, лінгвісти і філологи - і я вирішила ризикнути, забрала атестат з РДГУ, куди вже встигла його віднести і де була рекомендована до зарахування, і прийшла в Вежу. Зараз можу з упевненістю сказати: це було моєю удачею, за чотири роки я жодного разу не пошкодувала про те, що вчуся в Вишці, а не в МГУ.

- Як пройшов перший день навчання? Розкажіть про своє перше враження.

Дуже добре пам'ятаю мою першу пару: це був ранок четверга, і Анна Феліксівна Литвина читала лекцію по «Введенню в мовознавство». Велике враження на мене справило те, що перший час викладачі приходили на «чужі» пари - для того, щоб своїми очима бачити, як іде весь процес навчання - і часто наукові дискусії розгорталися прямо під час заняття. Для філолога це дуже важливо - розуміти, що думки бувають різні.

- Що виявилося найскладнішим в процесі навчання?

Найскладнішим? Навіть не знаю. Мені здається, наш навчальний процес був добре організований, і, якщо виникали якісь труднощі, їх вдавалося швидко вирішити. Єдиною серйозною проблемою для мене була відсутність курсів, спрямованих на глибоке вивчення слов'янської писемності: в рамках НДСу і програми «Словесність допетрівською Русі» нам вдалося лише познайомитися з окремими питаннями. До кінця навчання в Вишці я розуміла, що швидше за все буду вступати до аспірантури, а значить, мені необхідно навчитися працювати з рукописними джерелами. Тому я вибрала магістерську програму МГУ «Історична русистика і палеославістіка», де такі предмети, як палеографія, лінгвістичне джерелознавство та ін., Складають окремий цикл.
- Як швидко підготуватися до іспиту?

Перш за все, потрібно оцінити свої знання і сили і скласти план, розподіливши навантаження. Зазвичай я формувала список завдань таким чином, щоб розбір важких тем чергувався з повторенням більш легких, які досить лише освіжити в пам'яті. Дуже важливо мати можливість «перемикатися», це допомагає менше втомлюватися і економить час.

- Назвіть першу асоціацію зі словом «Вишка».

Для мене Вишка, в першу чергу, починається з трьох викладачів, які були з нами з 1-го курсу: це Катерина Едуардівна Лямина, Олександр Львович Осповат і Михайло Броніславович Велижа.

- Яке Ваше найяскравіший спогад про навчання в бакалавраті ВШЕ?

Напевно, воно пов'язане з нашим давньоруським Нісом і Лабораторією лінгвосеміотичний досліджень: ми розбирали дуже цікаві сюжети і слухали захоплюючі доповіді.

- Які мови Ви вчили під час навчання і чи використовуєте їх зараз?

В бакалавраті я вивчала англійську, а також французький і німецький як другий і третій мови, а в магістратурі вибрала фінський, оскільки займалася північноросійських пам'ятником, створеним в зоні контактів російських діалектів з прибалтійсько-фінськими, і сербська мови. Ще наша магістерська програма включала в себе вивчення древніх мов - було багато пар по давньоруському, давньогрецького і латині. Також півтора роки тому я стала вивчати іврит - з причин, абсолютно не пов'язаним з наукою, однак зараз це знання мені буде дуже корисно, тому що деякі тексти, які я планую розглядати в дисертації, мали паралелі в давньоєврейської традиції. Зрозуміло, стали в нагоді і інші сучасні мови: по темі моєї дисертації є роботи англійською, німецькою, сербською, їх теж необхідно освоювати.

- Чи вдавалося працювати під час навчання?

Спочатку я працювала, як і багато, навчальним асистентом в Вишці: допомагала Олексію Олексійовичу Гиппиусу за курсом «Словесність допетрівською Русі». Після закінчення бакалаврату мене запросили у відділ історичної лексикографії в Інститут російської мови РАН - там я брала участь в підготовці двох випусків «Словника російської мови XI-XVII ст». Коли закінчився договір, практично відразу стартував другий проект Інституту з вивчення мови давньоруської писемності, де я і працюю в даний час.

- Як складалося Ваше спілкування з однокурсниками?

У нас був досить дружний курс: наприклад, ми разом готувалися до складання державних іспитів, писали квитки і обмінювалися ними. Також часто проводилися якісь спільні заходи та екскурсії - правда, я їздила, в основному, на екскурсії древніков, разом з нашим Нісом.

- Чи підтримуєте Ви зв'язок зі своїми однокурсниками, і як?

Так, ми кожного року влаштовуємо зустріч випускників, куди обов'язково запрошуємо наших викладачів, а з однією з однокурсниць я зараз вчуся в аспірантурі ІСЛ РАН.

- Які викладачі та навчальні курси викликали у Вас найбільший інтерес?

Мені здається, цікаво було все: від спеціальних дисциплін до викладання іноземних мов. Можу розповісти швидше, які курси виявилися для мене найбільш важливими: це, зрозуміло, «Словесність допетрівською Русі» і давньоруський НІС, академічне письмо на 1-му курсі, а також курс по літературному редагуванню, який читав Антон Кирилович Рябов. Крім того, я з великим теплом згадую академічне лист на французькому і курс по ключовим текстів французької літератури, тому що завдяки цим дисциплін я навчилася працювати з автентичними текстами на іноземній мові.
- Чому Ви вирішили продовжити навчання в аспірантурі Інституту слов'янознавства?

Насправді, було багато варіантів: я розглядала навіть Інститут лінгвістичних досліджень (АБО РАН) в Санкт-Петербурзі, проте зупинилася на ІнСлаве, тому що, по-перше, тут працює Олексій Олексійович Гіппіус, який керував моєю ВКР в бакалавраті, а по- друге, мене залучили спеціальність «Слов'янські мови» і можливість провести компаративне дослідження. До того ж, мені хотілося продовжити вивчення сербської мови, з яким я познайомилася в магістратурі.

- Які знання і навички, набуті Вами під час навчання в філологічному бакалавраті Вишки, допомагали і допомагають Вам?

В першу чергу, це вміння аналізувати текст і задавати собі (і тексту!) Коректні питання. Важливу роль, напевно, зіграв курс «Ключові тексти російської літератури», в рамках якого ми практикували close reading, «повільне читання». Цей навик виявився надзвичайно корисним при роботі з древніми текстами, де значущий кожен знак, кожна буква.

- На Вашу думку, філолог - це ...?

Філолог - це фахівець, який працює з текстами: вивчає їх, вміє їх писати і обговорювати.

- Девіз Вишки - «Не для школи, але для життя ми вчимося». Які життєві навички Ви отримали за весь час навчання в Вишці?

Тайм менеджмент! А також здатність без страху підходити до нових завдань і вміння працювати з великим масивом даних.

З Аліною розмовляла:

Наталя Гринь

Студентка 4 курсу бакалаврату ОП "Філологія"