1-й ряд зліва направо: Матвєєва Марія Віталіївна - к.ф.н., ст. викладач; Іванцева Тетяна Генріхівна - к.ф.н., доцент; Смердів Георгій Васильович - к.ф.н., доцент, зав. кафедрою; Родина Олена Євгенівна - к.ф.н., доцент; Таран Неллі Дмитрівна - ст. викладач;

2-й ряд зліва направо: Шуклин Ігор Миколайович - к.ф.н., доцент; Вахрушев Валентин Васильович - ст. викладач; Логачева Олена Олександрівна - ст. лаборант; Бровцін Олександр Вікторович - ст. викладач; Соловйов Сергій Владиславович - ст. викладач

Формування кафедри почалося з моменту створення інституту. Внесок в її створення внесли всі викладачі, які читали курси марксистсько-ленінської філософії, етики, естетики і наукового атеїзму. Спочатку, до 1974 р вони входили до складу кафедри марксизму-ленінізму. Потім була створена кафедра філософії і наукового комунізм. У 1978 році виділилася кафедра філософії, а з вересня 2011 р кафедра філософії стала випускає і об'єднаної: відбувся перший набір студентів за напрямом «Соціологія», профіль «Соціологія управління» і до кафедри приєднано кафедра загальної та соціальної психології. Відтепер кафедра називається «Філософії, соціології та психології» (ФСП). Сьогодні на кафедрі працюють викладачі: Т. Г. Іванцева, І. Н. Шуклин, С. Л. Смагін, О. В. Єрмолін, М. І. Долгушин, М. В. Матвєєва, В. А. Сахаров, Т. В. Шубніцина, С. В. Соловйов, О. В. Бармина, М. М. Старикова, Е. А. Слобожанінова, М. І. Ненашев, В. В. Вахрушев.

Перші філософи-професіонали в інституті з'явилися в 1966 р Це були випускники філософського факультету Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова М. С. Кротов і Н. Д. Таран. До цього всі філософські курси вели викладачі, які не мали спеціальної філософської освіти. Зі створенням самостійної кафедри філософії суттєво зріс якісний склад викладачів. На вакантні місця приймалися тільки особи, які мають базову філософську освіту (філософський факультет університету). Виняток було викликано необхідністю мати на кафедрі філософів з природничо-наукової підготовкою. Для чого були прийняті фізик і хімік з університетською освітою. Основна орієнтація в наборі викладацького складу кафедри йшла через цільову підготовку кандидатів філософських наук як з числа власних викладачів, так і п'ятикурсників філософських факультетів. Починаючи з 1975 р до кінця 80-х рр., Кафедра постійно мала в аспірантурі 1-2 співробітника. Саме з кафедри філософії поїхав вчитися в московську аспірантуру В. І. Калиниченко, ставши учнем М. К. Мамардашвілі. В одному зі своїх останніх інтерв'ю відомий, оригінально мисляча сучасний філософ А. П'ятигорський назвав Володимира Івановича Калиниченко одним з найбільш цікаво мислячих філософів Росії. На превеликий жаль, В. І. Калиниченко пішов з життя, і ми сумуємо про його ранньої раптову смерть.

Ще один «пташеня кафедри» - Валерій Андрійович Мансуров. Почавши свій науково-педагогічний шлях на кафедрі, він продовжив його в стінах Інституту соціології РАН, ставши доктором філософських наук, президентом російського суспільства соціологів, заступником директора Інституту соціології з міжнародних зв'язків, фахівцем з методології та методиці соціологічних досліджень, соціології професій, молоді та інтелігенції . ЗМІ і громадської думки.

Першими кандидатами філософських наук з числа своїх викладачів на кафедрі стали А. Н. Бурков, М. С. Кротов, В. В. Гайда. З урахуванням кандидата біологічних наук Н. Д. Правдіна і кандидата історичних наук Г. І. Осколкова, що спеціалізувалося з філософських проблем суспільного розвитку, 70-75% викладачів кафедри мали вчені звання і ступені.

У 70-80-і рр. в радянській вищій школі йшов бурхливий процес активізації науково-методичної роботи. На перший план вийшли питання проблемного навчання і використання технічних засобів.

Кафедра філософії брала участь у вирішенні обох проблем. Найкращих успіхів домоглася в активізації навчального процесу через залучення студентів в нестандартне освоєння знань. Наприклад, уже в 80-их рр., Задовго до настання «епохи тестування», викладачі кафедри використовували цей метод як форму поточного контролю знань студентів на практичних заняттях. Е. І. Пермінова і Н. Д. Таран вельми успішно застосовували такий метод навчання як «малі групи» на семінарських заняттях з філософії. Студенти з незмінним інтересом включалися в це своєрідне інтелектуальне командне змагання, обговорюючи проблеми особистості і індивідуальності, можливості мислити машині і інші філософські проблеми. Тому на заняттях з філософії навіть в глибоко «застійні» часи ряд викладачів кафедри створювали інтелектуальну творчу атмосферу поверх ідеологічної ортодоксії.

Перед кафедрою постала задача вивчення самостійної роботи студентів. На початку 80-х рр. були зроблені узагальнюючі висновки по самостійній роботі студентів. Виявилося, що самостійна робота студентів є домінуючою формою всього навчального процесу. Вона не зводиться тільки до самопідготовки, а присутній в специфічному виді в кожній формі навчального процесу, починаючи з лекції і закінчуючи іспитом.

Другим висновком стала констатація того факту, що відсутність практичного сприйняття інформації, характерною для випускників шкіл, які не зникає за час навчання в інституті. Постала проблема вчити студентів вмінню слухати під час навчального процесу не тільки викладача, але і своїх товаришів. Слухати критично.

Деякі викладачі відразу ж змінили малюнок семінарських занять. Критерієм роботи студента на семінарі стали не його відповіді на питання плану, а аналітичне сприйняття виступів учасників семінару, в тому числі і викладача. Виросла роль реплік, особливо питань студентів один одному. На засіданнях кафедри питання «Як читати курс філософії проблемно і одночасно є?» Був предметом постійного обговорення і дискусій. Кафедрою було випущено навчально-методичний посібник «Самостійна робота студента при вивченні філософії» (автор М. С. Кротов).

Кафедра вела виховну роботу зі студентами у позанавчальний час. Тут слід назвати ст. викладача Н. Д. Таран - постійного, протягом багатьох років, керівника студентського гуртка (клубу) «Етикет». Засідання гуртка Неллі Дмитрівна проводила, створюючи атмосферу довіри і дружнього спілкування. Довгі роки Н. Д. Таран працювала зі студентами будівельного факультету, де її з вдячністю пам'ятають. Величезний її внесок у формування не тільки професійних, але й людських якостей випускників нашого ВНЗ. Багато студентів і студентки після закінчення навчання продовжували і продовжують підтримувати дружню зв'язок з Н. Д. Таран.

Доцент Валерія Валентинівна Гайда успішно намагалася включати інформацію, що цікавить її проблематику з питань релігії та вільнодумства в неформальне спілкування зі студентами.

Під керівництвом доцента І. М. Шуклина група викладачів кафедри вела госпдоговірні (з підприємствами м Кірова) соціологічні дослідження, що стосуються характеру трудових відносин, ступеня задоволеності роботою, питань продуктивності праці, проблем вільного часу працівників підприємств. І це в ті роки, коли соціологія в нашій країні, м'яко кажучи, не віталася.

Викладачі кафедри керували такою своєрідною формою внутрівузівської роботи як науково-методологічні семінари для викладачів природничо-наукових і технічних кафедр. Найчастіше офіційними темами цих семінарів було обговорення будь-яких партійних (КПРС) директив, але академічна свобода, яка є однією з найбільш фундаментальних і головних традицій вищої школи, давала про себе знати і, знову, незважаючи на партійно-ідеологічні перепони, йшли на цих семінарах гострі інтелектуальні дискусії з проблем суспільного життя, щодо взаємодії або протидії громадських і природних наук.

За роки існування кафедри філософії на ній працювали: В. І. Калиниченко, Ю. М. Смоленцев, В. В. Гайда, М. С. Кротов, Н. Д. Таран, В. А. Мансуров, Н. Д. Правдин , Г. І. Осколков, Т. Н. Рубцова, Є. І. Пермінова, А. Д. Шаров, А. В. Євсєєв, Л. А. Назарова, Г. В. Смердов, Ж. А. Лихачова, Л . П. Мартинова, Є. В. Плотнікова, В. Ф. Одинцов, І. П. Вологжанина, Л. П. Наймушина, М. Д. Саламатова, А. В. Бровцін, А. Ю. Долгих, Н. Л . Бровцева, Е. Е. Батьківщина.

Завідувачем кафедри були М. С. Кротов (1974-1986), І. Н. Шуклин (1986-1997), Г. В. Смердов (1997-2006), Т. Г. Іванцева з 2006 року по теперішній час.

Особливу добру пам'ять про себе залишила працювала довгі роки секретарем кафедри Е. П. Кропотова. В даний час творчий і відповідальний підхід до ведення діловодства на кафедрі демонструє старший лаборант кафедри Е. А. Антишева.