Росіяни читають все рідше / shopuuu.ru

Росію, колись "саму читає країну світу", сьогодні вже не можна назвати і просто читає, констатувала на пленарному засіданні VII сесії Суспільно-педагогічного форуму "Просвіта в Росії: традиції та виклики нового часу" президент Російської академії освіти (РАО) Людмила Вербицька.

Вербицька процитувала академіка Петра Капицю: "Ми вперлися в дуже складний момент розвитку людства: темпи розвитку техніки дуже високі, наша здатність жити в новій реальності помітно відстає".

як пише ІТАР-ТАСС , Президент РАО вважає, що розгорнути тенденцію можливо, якщо "малята частіше бачитимуть своїх батьків з книгою в руках", а також якщо батьки будуть більше читати своїм дітям. "Зараз тільки 10% батьків читає дошкільнятам і тільки 0,1% батьків читає дітям шкільного віку", привела вона дані статистики. Якщо ще одна тенденція - "батьки прагнуть якомога швидше навчити дітей читати, щоб вони до них не приставали і читали самі", зазначила Вербицька.

Читайте також Завдяки планшетів діти швидше вчаться читати

Президент РАО також сказала про проблему збідніння мови за рахунок зниженої лексики і запозичень. "Слова:" пацан, фотка, хавати, устаканівается, бабло, бабки, підстава "в 1984 році можна було зустріти тільки в словниках тюремної лексики, а сьогодні ними користуються навіть діти в дитячому садку", - зазначила вона. На думку Вербицької, по найбільш вживаним словами-паразитам видно, в який бік змінюється мову. Перш, за її спостереженнями, це були слова "це - саме, тобто, власне кажучи, фактично", зараз - "блін, прикольно, як би". "Один знайомий представив мені свою дружину словами:" Це як би моя дружина ", - навела вона один з курйозів.

Говорячи про запозичення з голландського (прапор, флот), німецького (рюкзак), французького (пальто, гарнізон, медальйон) президент РАО зазначила, що нові слова приходили в російську мову в епоху Петра Першого разом з предметами, назви яких були відсутні в російській мові, "чого не можна сказати про запозичення з англійської мови в останні 20 років". "Чим" стоянка "гірше" парковки "," терпимість "-" толерантності "?", - дивується президент РАО. Але якщо про сенс появи англійських запозичень там, де є російські назви ще, на її погляд, можна дискутувати, то з появою в мові "упс" і "вау" вона миритися не в змозі.

Звертаючись до присутніх, Людмила Вербицька закликала педагогічну громадськість "працювати над тим, щоб виробляти в людях красиву мову, подібний, багатий". Вона навела слова академіка Дмитра Сергійовича Лихачова: "Необхідно вдосконалювати свою мову. Це величезне задоволення, не менше, ніж добре одягатися, тільки менш дороге".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter