У п'ятницю ЗМІ рясніли заголовками на кшталт "Рабинович і Бойко об'єднуються, скоро буде єдиний кандидат від Кремля". Втім, в політиці, коли хтось клянеться в дружбі, це ще не означає, що так воно і буде.

9 листопада частина партії "Опозиційний блок" здійснила спробу об'єднатися з партією "За життя". Співголова "оппоблоковцев" Юрій Бойко і глава "За життя" Вадим Рабинович публічно в кулуарах Верховної Ради підписали угоду про створення "Опозиційною платформи - За життя". Журналісти відразу охрестили політичне новоутворення "За життя Бойко з Медведчуком і Рабиновичем".

Зрозуміло, що цей проект створений під вибори 2019 року. Але на питання журналістів про єдиного кандидата в президенти Бойко зазначив, що це ще вирішується - учасники об'єднання обговорюють кандидатури. І в цей же день відбулася політрада "За життя", який рекомендував висунути саме Вадима Рабиновича єдиним кандидатом в президенти. Остаточне рішення щодо кандидата від проросійської опозиції обіцяють прийняти на з'їзді "За життя". Не приховує своїх амбіцій і Бойко, незважаючи на явні іміджеві проколи в його малоактивною поки що кампанії. Тому кожна частина об'єднання буде відстоювати свого кандидата. І для чого об'єднувалися, сторонньому спостерігачеві поки незрозуміло.

Зате цілі об'єднання зрозумілі для кума Путіна Віктора Медведчука, який тільки в липні цього року увійшов до партії Рабиновича, а минулого тижня вже очолив політраду партії. "Створення" Опозиційною платформи - За життя "має стратегічний характер і направлено на об'єднання політичних сил для захисту інтересів жителів південного сходу і російськомовного населення", - стверджує Медведчук в заяві, поширеній його прес-службою. Там же названі і основні теми виборчої кампанії об'єднання: бойові дії (не війна і не агресія Росії, - ред.) На Донбасі, зростання тарифів, корупція, криміногенна ситуація в Україні, бідність і соціальна несправедливість.

Що означає слово "стратегічний" в даному контексті, зрозуміло. На президентських виборах, очевидно, відбудеться обкатка нової політсили і притирання її лідерів, а якщо все пройде так, як задумали ляльководи, то вже на виборах до Верховної Ради виборцям південного сходу запропонують підтримати модифікований варіант "Партії регіонів". З одним "але": зі значно більш вираженим ухилом у бік Кремля, ніж навіть той, якого дотримувалися "традиційні" регіонали, для яких інтереси власного гаманця все ж домінували над проросійськими настроями. І якщо отримають достатню кількість голосів у новому парламенті і створять блок з іншими небайдужими до позиції Кремля політсилами, то змусять рахуватися з собою наступного президента. Хто б ним не став навесні наступного року.

Але чи входить такий сценарій в плани іншій частині "Оппоблока" - тієї, яка орієнтована на Ріната Ахметова і афілійованого з ним Вадима Новинського? Очевидно, немає. Про це свідчать слова видних представників цього крила партії. Так, Новинський, якого називають головним спонсором російського політичного православ'я в Україні, заявив журналістам, що партія не уповноважувала Бойко підписувати що-небудь з Рабиновичем. "У партії" Опозиційний блок "нічого не сталося", - був він категоричний.

Насправді, відбувається. Розкол всередині "Оппоблока" по лінії "ахметовські" - "газовики" (до них відносять і Бойко), про який було відомо давно, після подій п'ятниці загрожує поховати здається єдність колишніх "регіоналів".

Нагадаємо, у вересні на пристрасний заклик Рабиновича до колег по фракції "Оппоблока" "перегорнути сторінку і почати переговори про створення потужного консолідованого політичного об'єднання" без паузи відгукнувся один із власників акцій ПРО Сергій Льовочкін. Тоді джерела Depo.ua припускали, що до початку грудня "п'ята колона" має намір назвати ім'я свого кандидата в президенти. Певний імпульс цей процес отримав 9 листопада. Однак це ще не кінець.

Адже Рабинович і Бойко неминуче постануть перед необхідністю вести діалог з конкуруючої групою в "Оппоблоке". А там, схоже, бачать кандидатом в президенти співголови фракції ПРО Олександра Вілкула. За дужки цього рівняння винесено Новинський з його "Партією світу", яка через численні білборди підвищує рівень своєї впізнаваності у виборців. Може трапитися, що акціонери "Оппоблока", які проти об'єднання з Медведчуком, зроблять ставку на "Партію світу" чи інший проект. Питання лише в правильній подачі цієї новини виборцю.

У будь-якому випадку мова йде про розкручування під парламентські вибори. За соціологічними дослідженнями, навіть якщо кандидат від екс- "регіоналів" виходить у другий тур, там він поступається будь-якому зі своїх опонентів. Тому, за великим рахунком, на президентську кампанію-2019 екс- "регіонали" ставки не роблять. Не виключено, що в кінцевому підсумку балотуватися і програти відправлять політика, якого не шкода.

Втім, не виключено, що заява про єднання Рабиновича - Бойко може завершитися нічим, а мантри про спільного кандидата - не більше, ніж науково-технічний прогрес, покликаний утримувати увагу виборця. У такому випадку від "платформи" прозвучить меседж: домовилися про формування політсили на парламентські вибори і взаємний ненапад на президентських виборах. Ще раз: їх мета - осінь 2019.

Можливо, тактика подальших дій уламків "Партії регіонів" стане більш зрозумілою після запланованого засідання політради "Оппоблока". Від нього очікують узаконення розколу в цій політсилі на "газовиків", які тепер дружать з Рабиновичем (читай - з Медведчуком), і тих, хто не приєднався. Але не кожна сімейна сварка веде до биття посуду і розлучення. Тим більше, коли мова йде про сім'ю з величезним достатком, де краще продовжувати розмовляти один з одним крізь зуби, ніж починати великий переділ майна.

"Оппоблоковцам" невигідно розсипатися до президентських виборів: це загрожує ударом по іміджу всіх його частин. Виборець не буде розбиратися, хто там кому Рабинович. Чи не змогли - значить невдахи. Тому майже напевно в нинішньому стані напіврозпаду фракція "Опозиційного блоку" буде існувати до обрання глави держави.

Нарешті, можливий ще один варіант. Якщо Кремль дійсно зацікавлений в єдиного кандидата від проросійських сил, то хід Бойко-Льовочкіна можна розглядати як демонстрацію Москві, що "газовики" готові висувати кандидата, а Ахметов і Новинський - немає. В такому випадку цікаво буде стежити за діями Кремля. Адже оприлюднений список російських санкцій може доповнюватися. І якщо в ньому з'являться підприємства Ахметова, то пазл складеться: Путін задоволений "газовиками" і доступними йому методами стимулює найбагатшого українця до злиття з ними.

І хоча без потужного ресурсу Ахметова будь-який кандидат від цього спектра буде справляти враження зіц-голови, "газовики" встигли першими почати процес єднання. Тому ініціатива зараз на їхньому боці, сторона же Ахметова змушена реагувати на створені виклики. Якою буде ця реакція, можна тільки здогадуватися. Втім, зараз зрозуміло, що Ринат Леонідович не проти, щоб все залишилося так, як є.