- Затишшя перед бурею
- Натисніть для збільшення
- Подушка безпеки
- Примус до реформ
- Натисніть для збільшення
Без фінансування міжнародних донорів України буде непросто пережити період пікової боргового навантаження в 2019-2020 роках. Фокус моделює можливі сценарії розвитку подій
"Після президентських і парламентських виборів 2019 року нова українська влада поки так і не змогла домовитися з міжнародними кредиторами про продовження фінансування, яке стоїть на паузі з весни 2017 року через згортання в країні реформ. Коли до середини 2019 року обсяг міжнародних резервів Національного банку Україна просів нижче $ 10 млрд, над країною нависла ризик дефолту, гривня почала девальвувати і інфляція вийшла з-під контролю "- так буде виглядати в світових ЗМІ повідомлення про Україну 1,5-2 роки по тому, в разі якщо реалізуються н егатівние прогнози економістів.
З точки зору Дмитра Боярчука, виконавчого директора "CASE Україна", песимістичний сценарій виглядає так: "Чиновники вдають, що не розуміють, чого від них хочуть міжнародні кредитори, фінансування ставлять на паузу, до виборів Україна затягує паски і погашає борги за рахунок міжнародних резервів НБУ, а після виборів оголошує дефолт ". Це означає нездатність держави розраховуватися зі своїми боргами, що, як правило, викликає хвилю паніки серед громадян і поглиблення кризи в економіці.
Затишшя перед бурею
Яку б лінію поведінки з міжнародними кредиторами ні вибрала Україна, до кінця 2018 го економічних потрясінь, пов'язаних з погашенням боргів, вдасться уникнути. Як підрахували в інвестиційній компанії Concorde Capital, до кінця цього року Україну чекають купонні платежі за єврооблігаціями на $ 1,1 млрд і виплати МВФ за попередніми програмами на $ 2,5 млрд (близько $ 3,6 млрд сумарно).
"2018 рік - досить легкий для виплат за зовнішнім боргом. Джерелом для них можуть бути кошти на рахунках уряду, залучення від випуску валютних облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) або валюта, куплена через банки на ринку", - коментує Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU. За його підрахунками, в 2018 році Україна повинна виплатити близько $ 3,3 млрд.
Вселяє оптимізм і стан золотовалютних резервів НБУ, обсяг яких на початок 2018 року склав $ 18,8 млрд. Такий "запас міцності" дозволить в 2018 році безболісно виплатити міжнародним кредиторам близько $ 3,3-3,6 млрд навіть без додаткових запозичень.
Натисніть для збільшення
Інфографіка: Єлизавета Букрєєва
Однак самовпевнена спроба впоратися з виплатами власними силами може закласти міну уповільненої дії, яка спрацює в період пікової боргового навантаження. "У 2019 загальні виплати за держборгом досягнуть $ 7 млрд, в 2020-м - $ 5,6 млрд, - говорить аналітик інвестиційної компанії Adamant Capital Інна Звягінцева. - Погасити ці борги в будь-якому випадку буде нелегко і, можливо, Україні знадобиться ще одна реструктуризація ".
Нагадаємо: попередня реструктуризація зовнішнього боргу України відбулася в кінці 2015 року. Напередодні, в розпал економічної кризи, в лютому 2015 го обсяг золотовалютних резервів НБУ знизився до $ 5,625 млрд, а курс гривні просів до історичного мінімуму - близько 30 UAH / USD. Уряд, яке не мало ресурсів для виплат, домовилося про обмін "старих боргів" на єврооблігації з терміном погашення в 2019-2027 роках. В основному під реструктуризацію потрапили євробонди, які Україна розміщувала в період президентства Віктора Януковича. Завдяки реструктуризації до 2019 року Україна виплачує за новими паперами тільки відсотки. Пікова боргове навантаження і посилення ризику дефолту в 2019-2020 роках пов'язана якраз з початком погашення реструктуризованих єврооблігацій.
Подушка безпеки
Щоб висловлені побоювання аналітиків щодо дефолту не реалізувалися, Україні до кінця 2018 року доведеться знову позичати. "З урахуванням залишків на валютних рахунках уряду, щоб впоратися з виплатами, запланованими на 2018-2019 роки, Мінфіну потрібно залучити в бюджет $ 4-5 млрд, - вважає Олена Бєлан, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital. - Після можливого отримання траншу МВФ, який йде в резерви НБУ, Мінфін зможе розраховувати на $ 2 млрд офіційного фінансування в бюджет, а решту добрати на зовнішніх ринках за рахунок розміщення євробондів ".
Інвестиційна компанія Adamant Capital закладає в свій базовий прогноз на 2018 рік транш від МВФ в $ 1,9 млрд, за рахунок чого золотовалютні резерви НБУ виростуть до $ 19,1 млрд, залучення $ 0,5 млрд від Світового банку і $ 0,7 млрд в рамках відновленої програми макроекономічної допомоги від Євросоюзу, а також розміщення євробондів на $ 1,5 млрд.
У 2019 загальні виплати за держборгом досягнуть $ 7 млрд, в 2020-м - $ 5,6 млрд
З огляду на майбутні виплати, запозичення в подібному обсязі не повинні привести до помітного збільшення держборгу України. Фактично країна позичатиме стільки ж, скільки повертати кредиторам. Нагадаємо: за станом на кінець 2017 року обсяг державного та гарантованого боргу (зовнішнього і внутрішнього) досяг $ 76,3 млрд, що становить близько 80% від ВВП. Для країн, що розвиваються це небезпечний рівень, тоді як деякі провідні економіки світу (Японія, США та ін.) Можуть собі дозволити співвідношення держборгу до ВВП навіть понад 100%.
Щоб напередодні пікових виплат створити подушку безпеки у вигляді декількох додаткових позикових мільярдів, Україна в першу чергу необхідно розморозити співпрацю з МВФ, яке стоїть на паузі з весни 2017 року. "Якщо МВФ продовжить свою місію в Україні, це значно пом'якшить удар, так як виплати 2019-2020 років розподіляться на наступний період, - каже економіст Центру економічної стратегії Юлія Руда. - В іншому випадку Україні доведеться брати кредити під дуже високий відсоток, так як після відмови у співпраці з МВФ постраждає і без того низький кредитний рейтинг нашої країни ".
Нагадаємо: у вересні 2017 року український Мінфін вперше після кризи 2015 року розмістив на вільному зовнішньому ринку капіталу 15-річні євробонди на $ 3 млрд під 7,37% річних. Такий борг обходиться державі на порядок дорожче, ніж кредити від міжнародних донорів. У разі відсутності прогресу в відносинах з МВФ вартість грошей на вільному ринку стане ще вище, якщо, звичайно, для України зовсім не закриється вікно можливостей. Адже після рекордного падіння біржового індексу Доу-Джонса в США на початку лютого 2018 року апетит міжнародних інвесторів до ризику, а відповідно і до цінних паперів країн, що розвиваються, помітно знизиться. Це робить відновлення співпраці з МВФ практично невідворотним.
Примус до реформ
Наближення президентських і парламентських виборів в Україні, запланованих на 2019 рік, помітно охолоджує рішучість влади проводити реформи, на яких так наполягають міжнародні донори. З цієї причини програма розширеного фінансування МВФ після отримання траншу в $ 1 млрд в березні 2017 року стоїть на паузі.
Замість запланованих 12 траншей на суму $ 15 млрд до лютого 2018 року Україна отримала від МВФ тільки 4 траншу на $ 8,5 млрд через традиційне затягування з виконанням вимог кредитора. З тієї ж причини в 2017 році країна і зовсім втратила третій транш в 600 млн євро в рамках програми макрофінансової допомоги від ЄС на загальну суму 1,8 млрд євро.
Натисніть для збільшення
Інфографіка: Олександр Шатов
"Зараз для МВФ критичним вимогою є антикорупційна реформа - створення антикорупційного суду та інституційне посилення Національного антикорупційного бюро (НАБУ)", - говорить Дмитро Боярчук. Природно, для МВФ залишаються важливими питання приватизації, пенсійної та земельної реформ, а також коригування тарифів на газ відповідно до ринковим рівнем. Однак, як зазначає Боярчук, без антикорупційного суду прогресу за всіма іншими напрямами буде недостатньо для отримання наступного траншу.
Незважаючи на паузу у виконанні програми, діалог з фондом триває. У понеділок, 12 лютого, в Україну прибула місія МВФ. Як заявляв напередодні її прибуття міністр фінансів Олександр Данилюк, в складі делегації очікувалися експерти, які повинні надати рекомендації щодо закону про антикорупційне суді. Подібне підкреслене увагу до цього питання вкотре демонструє безкомпромісність фонду.
Не виключено, що західним партнерам все ж вдасться продавити створення антикорупційного суду ще до виборів 2019 року. Разом з тим опитані Фокусом експерти не виключають якийсь третій варіант. "МВФ ставить нас на паузу до виборів, ми гасимо борги за рахунок резервів НБУ, після виборів виконується ряд хворобливих вимог і починається нова програма МВФ", - робить припущення Дмитро Боярчук. Причому саме цей сценарій співрозмовник Фокуса вважає базовим. Якщо новообрана влада домовиться з кредиторами незабаром після виборів, можливого дефолту вдасться уникнути.
Потрібно розуміти, що, скільки б не закликали політики скоріше зіскочити з боргової голки, без проривного економічного зростання продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом як мінімум на пару років залишається для України не самоціллю, а неминучістю. "Виходити з програми МВФ потрібно з розумом, без шкоди для країни і її жителів, - підсумовує Юлія Руда. - Для цього потрібно знижувати витрати, складати держбюджети без дефіциту, а також стимулювати економічну свободу, яка і приведе до економічного зростання". Згортання реформ і відмову від співпраці з МВФ швидше призведе до зворотного - загальмує економічне зростання і відкине країну на кілька років назад в стан глибокої кризи.
Статті по темі
