Особливості змісту курсу «Основи музичної інформатики» в Білоруської державної академії музики
Проблема адаптації обчислювальної техніки до завдань музичного вузу виявилися особливо актуальною в кінці 1980-х рр. Інженери і програмісти були підготовлені до розробки інструментальних засобів, до вирішення технічних і організаційних проблем комп'ютеризації музичної діяльності, але в викладацькій практиці перед ними виникли складності методологічного і психологічного плану; музикознавцями ж ці питання довгий час широко не обговорювалися. Оскільки потреба в освоєнні нових знань і технічних засобів була велика, в факультативних курсах окремих консерваторій, інститутів мистецтв і культури почав з'являтися новий предмет, який назвали «Музична інформатика». Викладачі, працюючи над змістовним наповненням курсу, зіткнулися з низкою проблем, при вирішенні яких не представлялося можливим використовувати досвід зарубіжних університетів через інший системи музичної освіти і значного, на десятиліття, відставання в цій галузі. Музикознавцям потрібно усвідомити специфіку нового предмета, визначити його місце і завдання в системі вітчизняного музикознавства, обґрунтувати необхідність запровадження такої дисципліни в музичному вузі. Однією з важливих задач в зв'язку з цим стало вивчення особливостей вітчизняної практики застосування нових електронних засобів і технологій у творчій, науково-дослідної та педагогічної діяльності музиканта.
Використання науково-технічних досягнень для створення методів художньої творчості характерно в цілому для мистецтва ХХ ст. З появою заварних інструментів і обчислювальної техніки композитори змогли збагатити темброву палітру і почати програмувати музичні структури. Перші зразки «машинної музики» були представлені в кінці 1950-х рр., Коли кібернетики з США і СРСР створили моделі фугірованних, серійних, алеаториченої, пісенних форм. В результаті численних успішних експериментів з'явилися несподівані з художнього результату музичні композиції, які вразили уяву не тільки публіки, а й самих творців. Перед музикознавцями електронні технології і методи, привнесені із загальної теорії систем і кібернетики, також відкрили принципово нові можливості досліджень у всіх областях музикознавства: від вивчення особливостей організації структурних елементів музичної композиції до вирішення завдань в області музичної акустики і психології музичного сприйняття. Уже в 1970-х рр. використання комп'ютера принесло значну користь етнографам, які становили частотні словники інтонацій народних пісень, швидко обробляли великі масиви даних і на цій основі створювали спеціалізовані експертні системи. Р езультатом міждисциплінарних досліджень стало обґрунтування теоретико-інформаційного підходу до вирішення широкого кола наукових проблем музикознавства. Подальший прогрес у розвитку електронних технологій зробив комп'ютерні музичні системи доступними для широкого кола користувачів. Композитори отримали можливість працювати в діалоговому, інтерактивному режимі і реалізовувати на комп'ютері ідею, виражену у вигляді «ескізу» мелодії, структурного фрагмента композиції або малюнка, експериментувати зі звуком на рівні мікротонов, вибирати оптимальну оркестровку, виробляти звукозапис і друкувати нотний текст.
У 1980-х рр. персональні комп'ютери і синтезатори почали використовуватися і в навчанні музиці, проте методично обґрунтованої концепції застосування нових засобів не існувало і нововведення електронних технологій впроваджувалися стихійно, в залежності від матеріальних і технічних можливостей того чи іншого навчального закладу. Велике значення для створення методологічної бази та методичного забезпечення музичної інформатики мали роботи Ю.М. РАЦСу (Московська консерваторія), Л.І. Диса (Київська консерваторія), новосибірських музикознавців В.М. Цеханської, Л.П. Робустовой, А.П. Ментюкова і ін. Уявлення про музичної інформатики як окремої галузі вітчизняного музикознавства сформувалося лише на початку 1990-х рр., Проте розвивалася ця дисципліна дуже динамічно: так, з 1992 р в Білоруської державної академії музики предмет «Основи музичної інформатики» викладався тільки музикознавцям , в 1996 р новий предмет «Основи інформаційних технологій» був включений в обов'язкову програму навчання аспірантів і здобувачів, а з 2000 р навчальний курс «Основи музичної інформатики» на підставі «просвітників них стандартів вищої освіти РБ »був введений в навчальний план для студентів усіх спеціальностей.
Навчальна програма курсу для спеціальності «музикознавство» була затверджена в Білоруської академії музики в 1994 р Пізніше на її основі була розроблена програма для студентів усіх спеціальностей музичного вузу. Відповідно до програми і в розрахунку на конкретні матеріально-технічні умови проведення занять, на IV курсі протягом одного семестру (36 навчальних годин) вивчаються наступні теми:
Для студентів-музикознавців передбачається більш детальне знайомство з текстовим редактором Word та вивчення теми «Електроакустична і комп'ютерна музика: особливості технології, основні напрямки розвитку».
Зміст порівняно невеликого курсу «Основи музичної інформатики» (18 занять) визначалося необхідністю дати студентам такі знання, які дозволили б їм по закінченні вузу орієнтуватися в спеціальній навчально-методичної та наукової літератури, застосовувати раціональні прийоми при пошуку, відборі та систематизації інформації, користуватися сучасними технічними засобами як при вирішенні науково-дослідних завдань, так і в процесі викладання. Подальше навчання в аспірантурі з курсу «Основи інформаційних технологій» націлене на «підготовку аспірантів і здобувачів до використання сучасних технологій як інструменту для вирішення на високому рівні наукових і практичних завдань у своїй предметній області» [Римський Г., Морозевич А. Основи інформаційних технологій: Типова програма-мінімум / Держ. ВАК РБ. Мн., 1997, c. 3]. Про необхідність такого роду знань свідчить і той факт, що відповідно до вимог ВАКу РБ обов'язковою умовою для допуску до захисту кандидатської дисертації є успішний захист реферату і здача диференційованого заліку з цього предмету.
Наталія Степанівна Сушкевич
за матеріалами статті в сб .: Музичне мистецтво і музична освіта на рубежі століть. - Вип. 1. - Мн .: БГАМ, 2004. - С. 129-132.
Список публікацій автора з даної тематики:
1. Алгоритмічна музична композиція: філософські підстави і історична перспектива // Музична творчість і XXI століття: традиції, новаторство, перспективи: Матеріали наук. конф. - Мн., 2000. - С. 27-34.
2. Білоруська державна академія музики як web -ресурс // Весц и білоруський дзяржаўнай академіі музикі. - № 25 (2014 року). - С. 196-198.
3. Білоруська музика в глобальному просторі Інтернет // Музика та глобалізація культури: Наук. праці БГАМ. - Вип. 10. - Мн., 2005. - С. 23-36.
4. Обчислювальна техніка в музичних навчальних закладах: до проблеми адаптованості // Особистість і музика: Матеріали II Міжнар. наук.-практич. конф. - Мн., 2000. - Ч. II. - С. 58-60.
5. Ідеї та технології електронних звучань // Весці Беларуская дзяржаўнай академіі музикі: Навукова-теаретич. часопіс. - № 7. - 2005. - С. 102-116.
6. З історії нотоіздательскіх технологій в Білорусі: комп'ютерний нотний редактор «Assol» // Весці білоруський дзяржаўнай академіі музикі: Навукова-теаретични часопіс. - № 14. - 2009. - С. 63-70.
7. Інтернет-технології в музичній освіті // Сучасне музичну освіту - 2013: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - СПб .: Изд-во РГПУ ім. А.І. Герцена, 2014. - С. 36-39.
8. Інформаційно-комунікаційні технології в музичній освіті Білорусі: практика і перспективи // Культура. Наука. Творчість: Зб. науч. ст. - Вип. 2. - Мн., 2008. - С. 756-761.
9. Інформаційні технології // Всеросійська музично-інформаційна газета «Граємо з початку. Da capo al fine ». - № 11 (104), листопад 2012 р
10. Інформаційні технології в музичній освіті: проблеми становлення і розвитку музичної інформатики як навчальної дисципліни в музичному вузі // Сучасне музичну освіту-2003: Матеріали Міжнар. наук.-практич. конф. - СПб., 2003. - С. 203-206.
11. Інформаційні технології в системі музичної освіти: проблеми методичного і програмно-технічного забезпечення. Модель аудіовізуального навчально-методичного комплексу для професійно орієнтованого навчання // Питання оптимізації змісту музичної освіти (школа - училище - вищий навчальний заклад): Монографія. - Мн., 2002. - С. 106-114.
12. Інформаційні технології в системі музичної освіти: Навчальна програма для слухачів факультету підвищення кваліфікації. - Мн., 2008. - 15 с.
13. Комп'ютерна музика: про сенсах алгоритмів // Вісник музичної науки. - 2017. - № 2 (16). - Новосибірськ: НГК ім. М.І. Глінки. - С. 67-73
14. Комп'ютерні технології у вивченні психології музичної творчості: досліди Р.Х. Заріпова // Сучасне музичну освіту-2004: Матеріали Міжнар. наук.-практич. конф. - СПб., 2004. - С. 67-70.
15. Музика і технологія: з історії застосування математичних методів у вітчизняному музикознавстві // Питання історії музики: Зб. ст. - Мн., 2002. - С. 142-152.
16. Музична інформатика // Введення в музикознавства: Курс лекцій: Тези. - Мн., 1999. - С. 77-85.
17. Музична інформатика в системі сучасного музикознавства // Весці Беларуская дзяржаўнай академіі музикі: Навукова-теаретич. часопіс. - № 6. - 2005. - С. 116-122.
18. Музично-комп'ютерні технології в творчій практиці учнів: нові можливості концертної та конкурсної діяльності // «Культура. Наука. Творчість »: X Міжнар. наук.-практ. конф., Мінськ, 12 травня 2016 р .: зб. науч. ст. - Мінськ: БГУКІ, 2016. - С. 503-507.
19. Про нотно-текстовому редакторі «Assol» // Муз. академія. - 1993. - № 4. - С. 124-125.
20. Основи музичної інформатики: Програма для студентів музичних вузів. - Мн., 2003. 10 с.
21. Основи інформаційних технологій: Програма для аспірантів і здобувачів музичних вузів. - Мн., 2003. - 14 с.
22. Особливості змісту курсу «Основи музичної інформатики» в Білоруської державної академії музики // Музичне мистецтво і музична освіта на межі століть: Матеріали наук. конф. - Вип. 1. - Мн .: БГАМ, 2004. - С. 129-132.
23. Особливості становлення музично-комп'ютерних технологій в Білорусі в 1990-х рр. // Культура. Наука. Творчість. - Вип. 3. - Мн., 2009. - С. 424-431.
24. Предмет інформатики в системі стандартів вищої музичної освіти // Стандарти в галузі вищої культурологічного та художньої освіти: теоретико-методологічні аспекти: Матеріали наук.-методич. конф. - Мн, 1999. - С. 166-172. (На біл. Яз.)
25. Практика викладання курсу «Основи інформаційних технологій» для студентів магістратури та аспірантів Білоруської державної академії музики // Сучасне музичну освіту-2010: Матеріали Міжнар. наук.-практич. конф. - СПб., 2011. - С. 131-133.
26. Проблеми комп'ютерної музики в наукових працях і статтях сучасних зарубіжних дослідників. - Мн., 2000. - 32 с. (Деп. В БЕЛІСА).
27. Програма інформатизації галузі культури. - Мн., 1998. - 48 с. (У співавторстві)
28. Творчий шлях Р. Х. Заріпова в контексті «романтичного» періоду розвитку вітчизняної комп'ютерної музики // Романтизм в музиці: Матеріали наук.-теоретич. конф. - Мн., 1999. - С. 206-233.
29. Біля витоків вітчизняної комп'ютерної музики: про кібернетику, творчої інтуїції і «білому шумі» історії // Вимірювання музики. Пам'яті Юрія Миколайовича РАЦСу (1926-2012): Збірник наукових статей / Ред.-упоряд І.В. Воронцова. - М .; СПб .: Изд-во РГПУ ім. А.І. Герцена, 2015. - С. 87-107.
30. Еволюція заварних інструментів і становлення сучасних музичних технологій. - Мн., 2001. - 33 с. (Деп. В БЕЛІСА).
31. Експериментальна музика і штучний інтелект // Музична освіта в XXI столітті. Викладання в області електронного музичної творчості: Збірник матеріалів Міжнародної науково-методичної конференції . Москва, 17-18 вересня 2017 р Міжнародна виставка NAMM MusikMesse Russia. - М .: «Мистецтво та освіта», 2018. - С. 20-23.
3 2. Ю.Н. Рагс: інтуїція, інтонація, інформація // Сучасне музичну освіту - 2017: Матеріали XVI Міжнарод. наук.-практич. конф. / За заг. ред. І.Б. Горбунової. - СПб .: Изд-во РГПУ ім. А.І. Герцена, 2018. - С. 103-108.
