1. Музика передає і викликає такі почуття, переживання, які часом не знаходять свого повного, детального...
2. Розвиток естетичного сприйняття музики вимагає певної системи і послідовності.
3. Музикальність постає як комплекс здібностей.
4. Слухання музики - один з найбільш розвиваючих і в той же час складних для дітей видів музичної діяльності.
5. Успіх музичного розвитку дітей залежить від методів і прийомів навчання, форм організації музичної...
6. Музичне сприйняття розвивається не тільки на заняттях. Дитині необхідна музичне середовище, слухання...
7. Список використаної літератури:

Автор - музичний керівник вищої категорії Кутушева Ельвіра Вілісовна, МБДОУ Дитячий садок комбінованого виду № 56 «Северяночка», м Нижньовартовськ.

«Музика є самим чудодійним, самим тонким засобом залучення до добра, краси, людяності ...» Гармонійний розвиток особистості неможливо без розуміння гармонії і звуків, ритмів. Музика надає одне з найсильніших емоційних впливів на людину: вона змушує радіти і страждати, мріяти і сумувати, думати, вчить розбиратися в навколишньому світі, людей, їх взаємини. Вона може відвести в світ мрій, опинитися ворожої, але може надати і позитивний виховний вплив навіть в тих випадках, коли всі інші засоби не ефективні.

Щоб відкрити перед дитиною двері в цей світ музики, треба розвивати у нього здатності, що дозволяють успішно проявляти себе в музичній діяльності.

Треба перш за все виховати у дитини музичний слух і емоційну чуйність - два найважливіших компонента музикальності. Поза їх неможливо залучити дитину до цього прекрасного світу, неможливо і цілісний розвиток особистості.

Музика передає і викликає такі почуття, переживання, які часом не знаходять свого повного, детального словесного вираження.

Може бути зрозуміло і можна пояснити основний зміст музичного твору, його основна ідея, що розгортається в часі. Але так як дане зміст розкривається специфічними музичними засобами (мелодією, гармонією, ритмом, ладом, темпом і іншими засобами), то для його розуміння необхідно мати уявлення про виразний значенні всіх цих засобів. Таким чином, розуміння музичного твору передбачає усвідомлення основної його ідеї, характеру, настрою, переданих специфічними засобами музичної виразності.

Розвиток естетичного сприйняття музики вимагає певної системи і послідовності.

Стосовно до дітей дошкільного віку сприйняття музики можливо шляхом підбору відповідних творів.

Дітям прищеплюються найпростіші навички, які закладають перші основи культури слухання:

• вміння вислухати твір до кінця;
• стежити за його розвитком;
• запам'ятовувати і впізнавати його;
• розрізняти його основну ідею і характер, найбільш яскраві засоби музичної виразності.

У процесі слухання музики, в єдності з музично-естетичними, здійснюються і завдання всебічного розвитку дитини: вдосконалюється його моральне обличчя, формуються розумові здібності, зміцнюється фізичний стан. Музика допомагає дитині не тільки відчути прекрасне, але і створювати його. При систематичному слуханні музики діти починають розрізняти і усвідомлювати її виразні засоби, жанри, композицію творів, що, природно, поглиблює естетичні почуття.

Музикальність - це своєрідна форма орієнтування в музичних явищах. Зміст поняття «музикальність» охоплює найрізноманітніші властивості - від здатності диференціювати музичні звуки до вищих творчих проявів, оскільки музична діяльність багатоскладних і різноманітна. Б.М. Теплов визначає музичність як «... той компонент музичної обдарованості, який необхідний для заняття саме музичною діяльністю на відміну від будь-якої іншої, і до того ж необхідний для будь-якого виду музичної діяльності».

Музикальність постає як комплекс здібностей.

Теплов виділяє серед них три основні, що сприяють найбільш успішному виконанню музичної діяльності:

1. відчуття ладу, здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, тобто відчувати емоційну виразність звуковисотного руху.

2. Здатність до слухового поданням, тобто здатність довільно користуватися слуховими уявленнями, що відображають звуковисотного і ритмічне рух мелодії. Ця здатність утворює основне ядро ​​музичної пам'яті та музичного уяви.

3. Музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно (рухово) переживати музику, відчувати музичну виразність ритму і точно відтворювати останній в рухах.

Розвиток музикальності залежить від планомірного педагогічного впливу, від урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, від навколишнього середовища.

Слухання музики - один з найбільш розвиваючих і в той же час складних для дітей видів музичної діяльності.

У процесі слухання діти набувають найбільший, в порівнянні з іншими її видами, обсяг музичних вражень:

• вчаться слухати і чути музику, переживати і аналізувати її;
• у них розвивається музичне сприйняття-мислення - універсальна музична здатність, необхідна для будь-якого виду музикування.

Музичне сприйняття - відбулося сприйняття, відчуте і осмислене. Музичне сприйняття є сприйняття, спрямоване на осягнення і осмислення тих значень, якими володіє музика як мистецтво, як особлива форма відображення дійсності, як художній естетичний феномен. В протилежному випадку музика сприймається як звукові сигнали, «як щось чутне і чинне на орган слуху».

Музичний розвиток дітей старшого дошкільного віку, робота по слуханню і сприйняття музики поглиблюється. Вона виступає і як розділ заняття, і як методичний прийом роботи, і як самостійне заняття. Сприйняття дітей цього віку стає більш усвідомленим, керованим. Почуття, що викликає музика, носять більш диференційований характер. Розвивається довільна пам'ять, увагу. Діти помічають схожість музичних творів одного жанру, зіставляють знайомі твори по їх образного змісту, характеру звучання. З'являється зацікавленість музичним твором, стійкість переживань і почуттів. Значна динаміка спостерігається в мисленні дітей: відбувається перехід від наочно-дієвого до наочно-образного мислення.

Увага дітей вже більш стійко, тому вони можуть слухати досить складні твори.

Успіх музичного розвитку дітей залежить від методів і прийомів навчання, форм організації музичної діяльності, що застосовуються в роботі з дітьми.

Музичний розвиток дітей старшого дошкільного віку здійснюється в основному за допомогою занять. Підібраний репертуар системи дозволяє вибудовувати заняття навколо будь-якої теми, об'єднати їх сюжетом, казкою, грою і полегшує варіювання їх видів. Для розвитку образної мови дітей використовувала вірші, казкові сюжети. Сюжетні заняття розковують дітей, сприяють прояву їх творчості в різних видах музичної та художньої діяльності.

Діти зустрічаються зі слуханням музики в процесі всієї музичної роботи з ними - в співі, музично-ритмічних рухах, музично-дидактичних іграх, грі на інструментах. Перед тим, як почати розучувати танці або гри, дітям пропоную послухати відповідний музичний матеріал.

Використовую в повсякденному житті дитячого садка активне сприйняття музики:

• тематичні концерти,
• бесіди-концерти,
• вечора.

Зосереджую увагу дітей на будь-якої важливої ​​музичної теми, що розширює їхні уявлення про стилі, жанрах.

Наприклад, розповідаю про старовинної музики і даю послухати її у виконанні різних музичних інструментів, для яких вона написана (клавесин, флейта, камерний ансамбль, оркестр, орган). Розмову про музику супроводжую показом репродукцій картин, що дають уявлення про життя, звичаї людей тієї епохи, в яку був написаний твір, про мистецтво тих часів. Бесіду-концерт присвячую творчості композиторів як зарубіжних, російських, так і сучасників.

Щоб дитина активно, із захопленням і цікавістю займався на музичних заняттях, можна поєднувати традиційні методи навчання та сучасні інформаційні технології, в тому числі і комп'ютерні. Застосовуючи ІКТ в роботі з дошкільнятами, я використовую у своїй роботі мультимедійні можливості комп'ютера для підвищення мотивації до сприйняття музики і полегшення засвоєння дітьми музичного матеріалу різної спрямованості.

Так, наприклад, музичний розвиток дітей старшого дошкільного віку здійснюється з використанням цифрових технологій в фото- і відеозйомці. Включаю в слайд-шоу або презентацію в якості варіативної наочності образ, добре знайомий дитині, при цьому запускаю відразу кілька психічних процесів:

• впізнавання музичного образу викликає радість, а для дітей дошкільного віку це важливо;
• сприяє розвитку узагальнення;
• зворотний процес, коли, зустрівши в своєму оточенні предмет, про який вже говорили і бачили його на екрані, у дитини вибудовується ланцюжок відтворення решти матеріалу, пов'язаного з цим предметом (асоціативна пам'ять).

Використання в роботі інформаційних і комунікаційних технологій в процесі музичного розвитку дошкільнят допомагає значно урізноманітнити музичну діяльність дітей, підвищує пізнавальний інтерес дошкільників під час музичних занять. Мультимедіа-засоби за своєю природою інтерактивні, тому діти, сприймаючи мультимедіа-продукти, не залишаються пасивними, інформація подається з відеосюжетом та музичним супроводом.

Музичне сприйняття розвивається не тільки на заняттях. Дитині необхідна музичне середовище, слухання музики в більш вільних формах.

У кожній групі є аудіокасети з записами класичної, народної та дитячої музики.

Слухання музики в родині має велику силу впливу на дітей. І тому роботу з сім'єю необхідно вести паралельно, з самого початку виявлення і прищеплення дітям інтересу до музики. Форми нашої роботи з батьками різноманітні. Вони включають в себе проведення бесід і консультацій, організацію доповідей на батьківських зборах, а також оформлення стендів.

Фарби та звуки в мистецтві співіснували завжди. Однією з форм безпосереднього відгуку дитини на музику є дитячий малюнок. Л.С. Вигодський вважав, що дитина звертається до малювання не випадково, а тому, що саме малювання представляє йому можливість легко висловити те, що нею володіє.

Інтегровані заняття, на яких сприйняття музики поєднувалося з малюванням, дали ряд прикладів цікавих кольорово-звукових соощущеній у дітей. Так, вони із захопленням слухали і прекрасно запам'ятовували казково-таємничу музику, а потім втілювали свої враження на папері.

Діти передають в своїх малюнках і процес розвитку музичного образу. Можна сказати, що в процесі малювання вони «живуть» в музиці, втілюючи її динамічний характер.

Значним для дітей і дорослих подією є виставка дитячих малюнків, яка оформляється в групі. Діти з радістю демонструють батькам свої малюнки, розповідають про те, яку музику вони намалювали. Після виставки діти забирають свої малюнки додому. Втілена в фарбах музика продовжує «звучати», стає для дитини ще ближчою і цікавою.

У висновку, можу сказати про те, що організована система по формуванню у дітей музичної сприйнятливості, на музичних заняттях, і використаних різноманітних форм організації музичної діяльності по слуханню і сприйняття музики сприяє розвитку у дітей музикальності, формуванню музичної культури, свідомому і міцному засвоєнню знань, активізації пізнавальної діяльності емоційної сфери.

Список використаної літератури:

• Апраскіна О.А. З історії музичного виховання. М .: Просвещение, 1990..
• Ветлугіна Н.О. Музичне виховання в дитячому садку. М .: Просвещение, 1981.
• Готсдінер А.Л. Музична психологія. М., 1993.
• Дошкільне виховання. Основи системи музичного сприйняття.
• Метлов Н.А. Музика - дітям. М .: Просвещение, 1985.
• Новикова Г.П. Музичне виховання дошкільнят: посібник для практичних працівників дошкільних освітніх установ. М .: АРКТИ, 2000..
• Радинова О.П. Музичний розвиток дітей. М .: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 1997..
• Радинова О.П. Музичні шедеври. М., 1999..
• Нові форми організації ігрового і навчально-виховного процесу з використанням ІКТ та навчальних розвиваючих програм для дошкільної освіти. Навчально-методичний посібник, Москва, 2012
• Чайні Л.Д. Розвиток особистості дитини в комп'ютерно-ігровому середовищі // Дитячий садок від А до Я. - 2003. - № 1.