Ще один цікавий туристичний маршрут веде в село Коржова. Тут на березі річки Ятрані функціонує єдиний на Черкащині та в Україні водяний млин на гідротурбінах. За свою 200 - річну історію механізм млини майже не змінився, помел зерна здійснюється за тим же принципом, як це робили наші предки. В останні роки раритетний млин став залучати на Уманщину туристів. Все більше охочих приїжджають в Коржова, щоб відчути колорит минулого.

Село Коржова зобов'язаний водяним млином польським магнатам Рафаловичам, які в 1825 році почали будівництво панського палацу і водяного млина. Побудовано двоповерхове приміщення, великий міст з дерев'яними корінними і поверхневими затворами, міст над млином. Для того щоб споруда функціонувала довелося змінити русло річки Ятрані. Було прокладено нове русло, з якого потік води направили на водяну турбіну. Старе русло перекрили стометрової греблею. Поруч з'явився ставок, води якого біля мостів утримували зведені високі гранітні стіни-берега.

Млин на Ятрані мав 12 верстатів, вальців і був високопродуктивним. Поміщик скуповував пшеницю, перемелював її на борошно і відправляв до Варшави. Після Рафаловича млин переходила по черзі до його спадкоємців, поки один з них не спалив його. Застрахувавши млин, підкупив мельника, і той, знайшовши момент, виконав волю пана. Владислав Підгорській отримав грошову компенсацію, а то, що залишилося від млина після пожежі, продав.

У радянські часи млин став власністю колгоспу. У 1944 році німці хотіли підірвати млини і місцеві жителі відстояли свого годувальника. За часів незалежності млин став приватним.

Петро Майданник близько дванадцяти років очолював Коржівську сільська рада. Чоловік згадує, що Коржівсьткій млин годував всю округу, молоти зерно сюди приїжджали навіть з сусідніх областей.

У 2009 році його викупив Віктор Халахур.

- Я хотів займатися чимось своїм, а тут продавали млин, розповідає власник. - Подумав, якщо його переобладнати і стежити за всім, то і толк буде. Всі принципи роботи залишилися ті ж, а обладнання оновили. Водяна турбіна працює добре.

У планах Віктора Халахура - обладнати в приміщенні млина ще й олійницю, крупорушку і екструдер.

Сьогодні Коржівська водяний млин - не тільки унікальна пам'ятка українського млинового справи, а й цікавий туристичний об'єкт «зеленого туризму», який з'явився в результаті реалізації спільного українсько-польського проекту «Розвиток сільського мікропідприємництва в Україні» за підтримки Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща.

В гості до старого млина бажаючих приїхати, щоб пригоститися смачною юшкою, свіжоспеченими коржами з ароматним чаєм, а також, щоб побачити посуд стародавніх часів. Адже сьогодні на другому поверсі будівлі розміщений музей старовини, серед експонатів: жорна, глечики, кошики та інший інвентар.