про Академію

Національна академія наук Вірменії - вища наукова установа республіки, ґрунтуючись на багатовікові, самобутні, плідні історичні та наукові, культурні, освітні багаті традиції і знання вірменського народу, покликане консолідувати зусилля вчених для виконання фундаментальних досліджень у різних галузях науки, виявлення і переосмислення духовної спадщини народу з метою забезпечення національної безпеки, вирішення соціальних та економічних проблем.
Першим культурним, освітнім і науковим центром республіки став заснований в 1919 р в Олександрополі (тимчасово) Єреванський державний університет, де в роки Першої Республіки Вірменії розгорнулися наукові дослідження в галузі культури, історії, економіки.
У перші ж роки встановлення Другої Республіки в 1921 був заснований культурно-історичний інститут в Ечміадзині, який в 1925 р був перейменований в Інститут науки і культури - організацію академічного змісту, метою якої був розвиток природних, технічних, гуманітарних і суспільних наук. Потім були утворені інститути захисту рослин, споруд і будівельних матеріалів, г еологіі, курортології, рентгенології, перша сейсмостанція і ряд інших наукових установ.
У 1935 р на базі згаданих науково-дослідних установ був заснований Вірменський філія АН СРСР, головою якого став академік Франц Юлійович Левінсон-Лессінг.
У 1938 р філія очолив академік Йосип Абгаровіч Орбелі. Тут стали розвиватися фізико-математичні, природничі, технічні, гуманітарні та суспільні науки, завдяки яким Вірменія стала найбільшим центром арменоведенія.
10 листопада 1943 Постановою Уряду Арм.ССР була створена Академія наук Арм.ССР, академіками-засновниками якої були обрані 23 відома, их вчених, в тому числі М.Абегян, брати Аліханян, Р.Ачарян, Ав.Ісаакян, В.Амбарцумян, брати Орбелі і ін. Першим президентом АН Арм. РСР було обрано видатного вченого, історик-сходознавець Йосип Абгаровіч Орбелі .
У 1947 р президентом Академії наук Арм.ССР був обраний Віктор Амазаспович Амбарцумян - вчений світового визнання, засновник теоретичної астрофізики.
У роки радянської влади в Академії були здійснені найважливіші дослідження світового значення в галузі астрофізики, обчислювальної техніки, прикладної математики і механіки, фізики, хімії, біології, арменоведенія і ряді інших наукових напрямків.
У 1992 р після провозгла шення Третьої Республіки АН Арм.ССР була перейменована в Національну академію наук Республіки Вірменія.
У 1993 р президентом НАН РА був обраний великий організатор науки і виробництва, державний діяч академік Саркісян Тадей Тачатович , За час керівництва якого були здійснені реформи, спрямовані на збереження Академії, був прийнятий Закон РА "Про науку і науково-технічну діяльність", НАН РА отримала статус офіційного радника Уряду РА.
У 2006 р президентом НАН РА був обраний визнаний вчений-радіофізик академік Радик Мартіросовіч Мартиросян .
У 2008 р вірменський народ урочисто відзначив 100-річчя видатного вченого і патріота Вірменії, за майже півстолітній період президента НАН РА академіка В.А.Амбарцумяна.
У 2010 р була заснована Міжнародна премія ім. академіка В.А.Амбарцумяна.
У 2011 р для створення можливостей цілеспрямованого використання науково-технічного потенціалу та результатів фундаментальних наук в прикладних розробках за дорученням Президента республіки був розроблений Закон РА про "Національної академії наук Республіки Вірменія", який був схвалений Національними зборами РА 14.04.2011г.
В даний час Академія продовжує розвивати різні галузі науки, досягаючи значних результатів, плідно про співпрацює з вузами, державними структурами республіки, міжнародними науковими організаціями, бере активну участь в численних міжнародних програмах і грантових проектах, зокрема: EU H2020 BSH, EU H2020 EaP PLUS, EU H2020 EEN Armenia, COSME EEN Armenia.
Національна академія наук як державна наукова установа об'єднує в своєму складі науково-дослідні інститути, прирівняні до них установи та орган правління - президія НАН, що включає більше 35 наукових та інших установ Президія НАН структурно складається з п'яти відділень по областях наук:

• відділення математичних і технічних наук,
• відділення фізики і астрофізики,
• відділення природничих наук,
• відділення хімії та наук про Землю,
• відділення арменоведенія і суспільних наук.

Деякі інститути мають експериментальні заводи, станції, спеціальні конструкторські бюро, ботанічні сади і т.д. При президії НАН РА діють Фундаментальна наукова бібліотека. Міжнародний науково-освітній центр, Видавничо-виробниче об'єднання "Гітутюн", друкарня та ін. У складі президії діють наукові комісії і поради (Науково-видавнича рада, Експертна комісія з охорони озера Севан, Комісія з обчислювальної ой техніці), а в відділеннях - наукові ради за відповідними напрямами.
Вищим органом НАН РА є Загальні збори, що складаються з академіків, членів-кореспондентів, директорів наукових установ, які не мають звання академіка НАН, і виборних представників інститутів академії. У період між сесіями Загальних зборів керівництво діяльністю академії здійснює президія НАН, до складу якого входять 15 осіб.
Колегіальним керівним органом відділень академії є Загальні збори та бюро відділення. Загальна і оперативне керівництво НАН здійснюється президентом, віце-президентом і академіками-секретарями відділень.

склад

Загальна чисельність працюючих в академії складає понад 3800 осіб, в т.ч. докторів наук - близько 340, кандидатів наук - близько 1100. До складу академії входять також 46 дійсних членів НАН, 55 членів-кореспондентів, 4 почесних академіка, 131 іноземних членів, 41 почесних докторів. Вибори в члени НАН проводяться на Загальних зборах, як правило, в 3 роки раз.

Співпраця з науковими установами

• Міжнародна асоціація академій наук (МААН) (з 1993 р)
• Міжнародна рада наукових союзів (ICS)
• Європейська федерація академій наук (ALLEA) (з 2012 р)
• Російська академія наук (з 1993 р)
• Національна академія наук України (з 1993 р)
• Національна академія наук Республіки Білорусь (з 1995 р)
• Академія наук Туркменістану (з 1995 р)
• Національна академія наук Грузії (з 1997 р)
• Академія наук Литви (з 2012 р)
• Академія наук Румунії (з 2013 р)
• Національний центр наукових досліджень Франції (CNRS) (з 2009 р)
• Академія наук Китаю (з 1998 р)
• Академія наук Молдови (з 2013 р)
• Австрійська академія наук (з 2017 р)
• Китайська академія суспільних наук (з 2017 р)
• Академія наук Індії (з 2002 р)
• Південний науковий центр РAН (з 2004 року)

Співпраця з фондами

• Вірменське благодійне товариство США
• Фонд "Айастан"
• Фонд "Пюнік"
• Вірменський національний фонд науки і освіти, США (ANSEF)
• Міжнародний науково-технічний центр (ISTC)
• 7-я рамкова програма Євросоюзу (EU FP7)
• Міжнародна асоціація зі сприяння співпраці з науковцями нових незалежних держав колишнього Радянського Союзу (INTAS) (Євросоюз)
• Національний науковий фонд Швейцарії
• Білоруський республіканський фонд фундаментальних досліджень

спільні лабораторії

• Інститутом зоології НАН РА спільно з Інститутом паразитології РАН створено міжвідомчу лабораторію експериментальної паразитології
• Інститутом археології та етнографії НАН РА спільно з Національним центром наукових досліджень Франції створена міжнародна лабораторія 09-ЛІА-002 (CNRS-LIA)
• Інститутом фізичних досліджень НАН РА спільно з Університетом Бургундії (Франція) створена міжнародна об'єднана лабораторія
• Інститутом фізичних досліджень НАН РА спільно з Університетом Ліон-1 Клода Бернара (Вілурбан) створена міжнародна об'єднана лабораторія
• Інститутом геологічних наук НАН РА спільно з Ліонським університетом (Франція) створена міжнародна об'єднана лабораторія

президенти