1. Подружити вузи і роботодавців
2. В заручниках у міністерства освіти
3. щасливий виняток
4. Путівка в життя
5. Не в міру активні
6. У пошуках альтернативи
7. обмануті надії

Графіті "Ні Болонського процесу!" в одному з європейських університетів. Олександр Лукашенко повністю погодився б і з цим гаслом, і з його оформленням. Фото CC-by-2.0: CJCS / Flickr. Деякі права защіщени.В середині лютого в Мінську пройшов Республіканський студентський кар'єрний форум, на якому не було де яблуку впасти. Організатори навіть достроково зупинили реєстрацію через занадто великий наплив охочих - прийшло понад півтори тисячі осіб. Хтось слухав виступи представників бізнесу, хтось вирушив на майстер-класи. Але найбільше людей товпилося в чергах біля стендів компаній - студенти і випускники хотіли дізнатися, як можна потрапити на стажування або влаштуватися на роботу.

"Я боюся, що не знайду роботу, - каже Ольга, яка закінчує в цьому році економічний університет. - Дуже багато випускників. Фахівці з економічного профілю потрібні, але як правило, з досвідом". Ольгу можна зрозуміти: страх студентів залишитися без роботи пов'язаний з тим, що в 2017 році з університетів Білорусі очікується подвійний випуск. Це результат того, що п'ять років тому білоруські вузи скоротили термін навчання за більшістю спеціальностей з п'яти до чотирьох і чотирьох з половиною років.

Зараз університет закінчують ті, хто вступав в 2012 і 2013 роках - всього близько 140 тис. Студентів. Скорочення періоду навчання стало першим кроком на шляху до вступу в Болонський процес - єдиний європейський простір вищої освіти, заснованого на триступеневої системи "бакалаврат - магістратура - аспірантура". Однак модернізації білоруської вищої школи поки так і не відбулася.

Подружити вузи і роботодавців

За даними найбільшого банку резюме в Білорусі РАБОТА.TUT.BY , На одну вакансію для фахівців без досвіду роботи в Білорусі в 2016 році припадало 44 резюме, на загальному ринку - 10,5 резюме. Його керівник Світлана Шапорова зазначає, що саме випускникам найскладніше знайти роботу - особливо, якщо вони не проходили стажування.

Найбільш затребуваною досі залишається сфера продажів - кожен день з'являється близько трьох тисяч вакансій. Але як таких менеджерів з продажу білоруські вузи не готують, зазначає Ольга Надточаева, представник консалтингового агентства "Тут і зараз" . "Було б добре, якби підготовка по найбільш затребуваною спеціальності все ж велася. Адже часто економічна освіта не є достатнім для цієї роботи. Ось і виходить, що розчаровуються і випускники, і роботодавці", - говорить Надточаева.

Гомельський державний університет ім. Франциска Скорини. CC BY-NC 2.0 rethought / Flickr. Деякі права защіщени.Продажі - це не єдина сфера, яку держвузів обходять стороною. Практично в кожній білоруської компанії є відділ, якому потрібні фахівці з кадрів. Але таких програм навчання в університетах немає. Щоб знайти працівника, компаніям доводиться перенавчати економістів, юристів і психологів.

"По суті, система освіти в Білорусі орієнтована на абітурієнта, якому пропонують якісь нові спеціалізації з метою залучити якомога більше студентів. Наприклад, молода людина отримує спеціальність" Міжкультурні комунікації "і не уявляє, ким буде працювати. Вузи не цікавляться, будуть чи затребувані спеціальності в майбутньому і які вимоги до знань, умінь, навичок пред'являє роботодавець ", - вважає директор виробничої компанії "Алютех" по персоналу Андрій Меліхов.

Невідповідність між системою підготовки і потребами бізнесу негативно позначається на обох сферах, вважає експерт: "Попит на робочу силу до недавнього часу був значний, тому випускники працевлаштувалися. Зараз ситуація кардинально змінилася. Вузи будуть змушені звільняти акцент своїх інтересів з абітурієнта на потреби роботодавця для того , щоб забезпечити студентам конкурентну освіту ". Справа в тому, що з кінця 2015 року попит на робочу силу став різко знижуватися і в 2016 році досяг мінімуму за останні 10 років. Роботодавці стали вимогливішими ставитися до претендентів.

Вузи не цікавляться, чи будуть затребувані спеціальності в майбутньому і які вимоги до знань, умінь, навичок пред'являє роботодавець

Вирішити проблему неузгодженості вузів і роботодавців можна, вважає Володимир Дунаєв, член Громадської Болонського комітету . На його думку, Білорусі бракує національної рамки кваліфікацій та професійних стандартів. Саме ці інструменти передбачені дорожньою картою реформування освіти Білорусі , З умовою виконання якої країну в 2015 році взяли в Болонський процес. Поки професійні стандарти розроблені тільки для чотирьох спеціальностей в двох секторах економіки - інформаційних технологій і в управлінській сфері. Для порівняння - в Росії рахунок стандартів йде на сотні.

В заручниках у міністерства освіти

Студенти, які навчалися "на бюджеті", іноді і зовсім позбавлені права вибирати місце роботи - в Білорусі досі діє система розподілу. Молодий фахівець повинен відпрацювати два роки, а якщо навчався за цільовим направленням - п'ять. При цьому випадки тиску на студентів в період розподілу відбуваються щороку, розповідає директор інформаційно-практичного установи "Студентська фабрика думки" Христина Мурашева. Випускникам пропонують роботу не за фахом або змушують шукати перше місце зайнятості самим, а потім "розподілятися" туди, відмовляючи у видачі вільного диплома.

Тетяна після закінчення Білоруського державного університету культури і мистецтв працює з розподілу в сільському клубі в 150 кілометрах від Мінська, живе в гуртожитку районного центру і отримує зарплату близько $ 150. Плани - допрацювати до кінця терміну і виїхати до Мінська або в Гомель до батьків. Дівчина згодна, що робота важлива для людей, що живуть в сільській місцевості - в клубі організовують гуртки і концерти, але залишатися в райцентрі не хоче.

Сільський клуб: посилання з розподілу. Фото CC-by-2.0: CJCS / Flickr. Деякі права захищені. "Я тут виявилася насильно. Якби мені дали вільний диплом, залишилася б в Мінську. Останній рік навчання я співпрацювала з приватним святковим агентством, куди мене хотіли взяти на роботу, але університет відмовив. Мотивація була така - я вчилася за рахунок бюджету, а в культпросветучрежденіях країни потрібні кадри. Мене вразило, що у вузі кажуть так: не хотіли потрапити під розподіл, треба було вступати на платне. Таке враження, що у нас дві країни - одна з бізнесом, інша без нього. Чому я не можу після закінчення вузу обирати місце роботи? Так, я вчилася за кошти бюджету, але він десятиліттями поповнювався за рахунок моїх батьків ", - говорить дівчина.

Вузам важливо розподілити студентів - від успішності цього заходу залежить кількість бюджетних місць на факультеті в наступному році, а значить, фінансування і рівень оплати праці співробітників. За словами випускників, пріоритет - державні організації і підприємства. Однак представники університетів офіційно цю інформацію не підтверджують.

Розподіл - простий механізм заповнити робочі місця, які пустують через низьку зарплату.

Система розподілу суперечить зобов'язанням дорожньої карти, відзначає Дунаєв: "Нам рекомендується гранично скоротити кількість випускників, які підлягають розподілу. Виняток можуть становити лише ті, хто навчається за дефіцитними спеціальностями. І якщо вже розподіл - така послуга, як стверджує влада, то воно повинно бути за бажанням і для всіх випускників - навчалися за свій рахунок і за рахунок бюджету ".

Але економіка країни переживає не найкращі часи, і попит на робочу силу падає. Розподіл в таких умовах виявляється для держави простим механізмом заповнити робочі місця, які пустують через низьку зарплату.

щасливий виняток

Поки в Білорусі найбільше щастить IT-фахівцям. Вони затребувані і добре заробляють. У той час як середня зарплата по країні в грудні 2016 року склала 801,6 рубля ($ 421), співробітники сфери інформаційних технологій отримували в середньому 3502,8 рубля ($ 1843).

У студентки Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Олександри вже є робота, хоча вона закінчує вуз тільки в цьому році. В її університеті провідні ІТ-компанії створили лабораторії, де студенти отримують практику і легко працевлаштовуються після її проходження.

Вчитися по айтішной спеціальності в Мінську дешевше, ніж за кордоном

"З нами працюють EPAM Systems , "Вчинені системи" і інші великі компанії. Завдяки співпраці з ними я і мої однокурсники багато чому вчаться, а потім знаходять роботу. Багато хто займається на різних курсах, їх в Мінську багато. Найдорожчий курс програмування на JAVA тривалістю 132 години обійдеться в 600-650 доларів. Освітній центр Парку високих технологій готує програмістів безкоштовно, але набирає за конкурсом. В результаті симбіозу - навчання в університеті і на курсах - виходить хороший результат. Тому вчитися по айтішной спеціальності в Мінську дешевше, ніж за кордоном ", - розповідає Олександра.

Освіта в сфері IT - потужна зброя. Кадр з гри World of Tanks, розробленої білоруськими програмістами. Фото CC-by-2.0: CJCS / Flickr. Деякі права защіщени.Беларусь - батьківщина багатьох відомих програмістів. Віктор Кислий, який заснував компанію Wargaming, де придумали World of Tanks, виріс, навчався і працює в Білорусі. Він закінчив фізичний факультет Білоруського державного університету (БДУ). Популярний додаток MSQRD (Маскарад), яке купив Facebook в 2016 році, було створено білорусами. Один з творців програми Євген Невгень навчався в Гродненському університеті імені Янки Купали, а його колега Сергій Гончар вищу освіту поки не отримав. Президент і голова ради директорів компанії EPAM Systems Аркадій Добкін виріс в Мінську, вищу освіту здобув в Білоруському національному технічному університеті, з 1993 року живе в США, де і заснував компанію, що стала згодом резидентом Білоруського парку високих технологій.

Путівка в життя

Студентів, які отримують інші професії, якість білоруського освіти влаштовує не завжди, про що і свідчить масовий відтік студентів за кордон. Росія приймає найбільше учнів - 30 тисяч білорусів, які здобувають освіту за кордоном, вчаться в цій країні, повідомив, пославшись на дані ЮНЕСКО, експерт Громадської Болонського комітету професор Павло Терешкович.

За його оцінками, кількість білоруських студентів, що навчаються за кордоном, збільшилася з 2001 по 2015 рік більш ніж в п'ять разів. На 10 тисяч населення Білорусі припадає 37 студентів, що навчаються за кордоном. Для порівняння: в Росії - 3,4, в Україні - 9,3, в Молдавії - 38, Литві - 42, Туркменістані - 52 студента.

Фондів, що стимулюють студентську мобільність, в Білорусі немає

Статистика студентської міграції не відображає руху студентів в рамках Болонського процесу - вузи практично не співпрацюють між собою. Багато в чому це пов'язано з відсутністю коштів у білоруських університетів на підтримку поїздок. Відповідних фондів, що стимулюють студентську мобільність, теж немає.

Студенти, які знаходять стажування або поїздки на навчання за рахунок приймаючої сторони, стикаються з рядом проблем. По-перше, якщо поїздка за кордон буде тривати довше 10 днів, необхідно отримати дозвіл на неї в міністерстві освіти, а по-друге, після повернення перездати всі предмети в рідному університеті. Система ECTS-кредитів, при якій зараховується навчання в університеті-партнері, в країні повноцінно не працює.

Алеся Пісарчік з другого семестру цього року навчається в університеті Коменського в Братиславі , До цього вона була студенткою Білоруського економічного університету і філфаку БДУ.

"Я пам'ятаю галас з приводу прийняття Білорусі в Болонський процес, але по факту нічого не змінилося - я побачила тільки подобу європейської кредитної системи, - розповідає дівчина. - Я їздила на літню школу в Братиславу і на стажування на один семестр. Коли повернулася, потрібно було здати всі іспити - в білоруському вузі еквівалентів було мало, і мені зарахували тільки практику словацької мови ". У Братиславі, навпаки, студентці зарахували її навчання в Мінську і перевели з другого курсу на третій без втрати року.

За словами Пісарчік, диплом словацького ВНЗ буде визнаний в європейських країнах і США, в той час як білоруський ще б довелося захищати в очах зарубіжних роботодавців: "В університеті в Братиславі у нас є навчальний план, обов'язок студента - його виконати. Розклад можна робити під себе, мало предметів, які надаються тільки в один день і тільки в один час, завжди можна підлаштуватися. Більш того, можна ходити на курси, призначені для інших спеціальностей. Якщо цікавитеся французькою літературою, сміливо записуй есь на курс, складаєте іспит, отримуєте додаткові кредити ".

Європейський гуманітарний університет. Wikimedia Commons. Для тих, хто хоче отримати недороге за європейськими мірками гуманітарну освіту, з 2005 року протоптана доріжка в сусідній з Мінськом Вільнюс - Європейський гуманітарний університет (ЄГУ), де сьогодні навчається 900 білорусів. Фінансова підтримка студента безпосередньо залежить від місця в рейтингу, вартість навчання коливається від 800 до 2000 євро на рік. Відмінники на програмах бакалаврату навчаються безкоштовно. Для громадян інших країн плата становить 2500 євро, а знижок за хороші результати немає.

ЄГУ був заснований в Мінську в 1992 році, в 2004-му закритий білоруською владою з ідеологічних причин. Через рік вуз відновив роботу в Вільнюсі і до сих пір вважається білоруським університетом у вигнанні, хоча формально це литовський вуз. Випускниками з моменту його відкриття стало більше 2500 білорусів.

Не в міру активні

Ще один напрямок освітньої міграції - це Польща, влада якої розробили спеціальні програми для білорусів, відрахованих з політичних причин. Тільки в рамках програми імені Кастуся Калиновського більше 900 чоловік отримали стипендіальну підтримку польського уряду. Перша хвиля відрахувань була в 2006 році, коли в Мінську на Жовтневій площі кілька тисяч чоловік протягом тижня протестували проти підсумків президентських виборів. Багато студентів, які брали участь в акціях протесту, були змушені виїхати вчитися за кордон.

Студенти БГУ на акції протесту "Студенти Проти". Фото: Роман Протасевич, pic.twitter.com/Zrafhjpnzx.Новые репресії проти студентів почалися в 2010 році, після чергових виборів президента. Учнів притягували до відповідальності за участь в несанкціонованому заході, а потім карали в університеті - оголосили догану і виключили. Керівництво вузів заперечувало політично мотивовані відрахування, проте Європейський Союз ввів санкції проти шістьох ректорів і заборонив їм в'їзд до ЄС. Лідерами по відрахуваннях стали Білоруський державний педагогічний університет і БДУ.

Продовжити навчання за кордоном планує і Гліб Вайкуле, студентський активіст БГУ, якого відрахували з другого курсу філологічного факультету в січні 2016 року, формально - "за неуспішність". Він брав участь в марші студентів в Мінську 2 грудня 2015 року та вважає це основною причиною виключення. Учні БГУ організували рух "Студенти проти" в соціальних мережах і зібрали понад 2,5 тисячі підписів проти введення плати за перескладання заліків та іспитів. Метою кампанії було також припинити тиск на студентів, розпустити Асамблею БГУ і створити новий орган студентського самоврядування.

Ми виступали проти того, що з нами не рахуються в університеті, не приймають до уваги точку зору студентів з жодних питань

"Ми виступали проти того, що з нами не рахуються в університеті, не приймають до уваги точку зору студентів з жодних питань. Мене звинуватили в порушенні встановленого порядку проведення пікетування, а суд Московського району Мінська оштрафував на 18 базових величин ($ 160 або приблизно шість стипендій) за участь в несанкціонованому масовому заході. Всі вимоги студентів були проігноровані. З тих пір майже у всіх білоруських вузах перездачі іспитів і заліків проводяться за плату ", - розповідає Вайкуле. Всього в Марші студентів взяли участь понад 60 осіб - це одна з найчисленніших акцій студентської спільноти за останні кілька років. Крім Вайкуле відраховані були ще двоє людей, десятьом оголосили догани.

На тій годину, коли Вайкуле віключілі з університету, Білорусь Вже прийнять в Болонський процес, а значить, в стране повінні були дотримуватись академічні свободи, Зазначає Володимир Дунаєв. Однако ні про якові автономію НЕ может буті й мови: студенти не беруть участия в управлінні універсітетамі, а ректорів за призначення Заради міністрів стверджує президент. Єдина помітна громадська організація - це Білоруський РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ союз молоді (БРСМ) , Структура, де вірощують майбутніх функціонерів. Так, колишній керівник БРСМ Ігор Бузовський швидко просунувся по кар'єрних сходах і став заступником глави Адміністрації президента, де до недавнього часу відповідав за ідеологію. Союз фінансується з бюджету і займає провладну позицію з усіх питань.

Студенти за Європу ": гасло на студентському мітингу. Джерело: Летючий Універсітет.Вместе зі студентами за кордон їдуть і викладачі. За даними дослідження" Заборона на професію в Білорусі: різноманітність форм, завдань і способів ", понад 500 білоруських педагогів позбулися роботи з ідеологічних і політичних мотивів. Значна частина з них працює в ЄГУ та інших європейських університетах, в тому числі і в Варшавському університеті в Центрі білоруських досліджень.

Викладача Андрія Лаврухіна звільнили з БДУ, потім він працював в литовському ЄГУ, зараз - доцент Національного дослідницького університету Вища школа економіки в Санкт-Петербурзі. "Я щиро дивуюся, - каже Лаврухин, - чому мої знання, навички та компетенції не потрібні Білорусі, чому влада має права позбавляти мене можливості внести вклад в розвиток суспільства. У 2014 році, коли я розлучився з ЄГУ, у мене було п'ять пропозицій від деканів по роботі в їхніх ВНЗ. Але на рівні ректора слідував відмову, далі "тисячі вибачень" від людей, які зробили мені пропозиції. мені говорили: "Ну ти ж розумієш ...". А я як раз нічого і не розумію! Пізніше мені дали більш відверте пояснення, що мені не слід публічно висловлюватися на різні теми ".

У пошуках альтернативи

Викладачі, які не можуть працювати в білоруських державних вузах, але вирішили залишитися, освоюють нішу неформальної освіти і створюють альтернативні проекти. Один з них - Летючий університет , Що відкрився ще в 2011 році.

Майже щовечора в одному з будинків в приватному секторі Мінська недалеко від центру багатолюдно - тут збираються учні Летючого. Іноді семінари проходять в одній, а іноді відразу в декількох кімнатах, і на заняттях завжди буває шумно - правилом хорошого тону вважається відстоювати свою точку зору. Летючий названий так за аналогією з першими незалежними польськими університетами, яким доводилося переїжджати через переслідування влади.

Університет з атмосферою свободи думки був моєю мрією. Мені б дуже хотілося, щоб студенти могли тут зібрати себе і формуватися як особистості

Ідейний натхненник університету - філософ Володимир Мацкевич - в 2004 році був фактично позбавлений права викладати в державних білоруських вузах через критику Лукашенка. З тих пір він став розробляти концепцію громадянського університету і програму "Думати Білорусь", яка втілилася в проекті Летючого. "Я ідеаліст, вірю, що ідеї правлять світом, визначають життя і діяльність людей. Університет з атмосферою свободи думки був моєю мрією. Мені б дуже хотілося, щоб студенти могли тут зібрати себе і формуватися як особистості", - розповідає Мацкевич про концепцію проекту.

У списку іменитих викладачів - богослов і библеист Ірина Дубенецькій, яка веде школу Біблії, художник і поет Міхал Анемподист, який керує школою дизайну. Університет орієнтується на залучення яскравих викладачів, зараз в його колегіумі більше 20 інтелектуалів.

Доцент Лінгвістичного університету В'ячеслав Бобрович, керівник школи демократії, так пояснює свою мотивацію працювати в недержавному університеті: "Люди, які викладають в Летючого і в білоруських вузах, живуть в двох світах, які начебто не пов'язані. Я хотів би, щоб ці світи перетнулися . На мій погляд, демократія - найголовніше для Білорусі. І навчання демократії - далеко не простий процес, але є актуальним для суспільства ".

Заняття в університеті безкоштовні, програма - насичена: регулярні семінари, курси, а також публічні лекції Urbi et Orbi , Через які пройшли більше 800 слухачів.

Але Летючий - НЕ піонер альтернативного освіти. Першою незалежної платформою став білоруський Колегіум , Який відкрили в 1997 року. Програма розрахована на людей з вищою освітою або студентів старших курсів. Всього чотири спеціалізації: новітня історія, філософія і література, європейська політика, суспільство, культура, а також журналістика. Є й такі курси, які важко собі уявити в білоруських університетах. Наприклад, історик Алесь Смолянчук читає цикл "Друга світова війна в пам'яті жителів Білорусі", а його колега, історик Ігор Кузнєцов - курс "Комуністичні репресії в БССР". Тональність викладання, говорить Кузнєцов, відрізняється від тієї, яка можлива з кафедри держвузів - в більшості своїй продержавна точка зору не визнає в повній мірі репресій білоруського народу за часів СРСР.

У Мінську також працює Європейський коледж Liberal Arts (ECLAB) - неформальна освітня програма, де студенти вивчають в основному гуманітарні науки. На відміну від інших майданчиків, коледж платний, але вартість не перевищує $ 360 на рік.

обмануті надії

Незважаючи на високий інтерес до неформальних освітніх програм, вони не можуть бути повноцінною заміною вузівському навчання. Тому виконання зобов'язань дорожньої карти - актуальний і гостре питання.

Раніше академічна громадськість покладала великі надії на нову редакцію кодексу про освіту. але проект , Опублікований 1 лютого, став розчаруванням: його положення не внесли ніяких демократичних змін в сферу освіти. Так, Білорусь повинна створити незалежне агентство контролю якості відповідно до європейських стандартів і ввести виборність ректорів, але про це в документі не йдеться. Проект не скасовує і обов'язкового розподілу, а політику в сфері освіти продовжує диктувати президент.

"Боронь вас господь! Ми за вами (за Росією) побігли, але вчасно зупинилися, за якимось Болонським процесом. Добіжить до того, що втратимо освіту на догоду Заходу. Вони приїжджають до нас і заздрять: у нас гарну освіту. А ми рвемося в Болонський процес ... Слава богу, якщо зрозуміли, що не туди побігли, зупинилися ", - заявивши Олександр Лукашенко в листопаді 2016 року під час прес-конференції.

За умовами дорожньої карти, більшість змін, включаючи правові, повинні відбутися до кінця 2017 року. На конференції міністрів освіти країн ЄПВО в 2018 році білоруське питання розглянуть ще раз. Але судячи із заяв офіційних представників, можна говорити про перемогу консервативних сил, вважає Володимир Дунаєв: "Казус полягає в тому, що не існує механізму, за допомогою якого Білорусь можна залучити за невиконання цих зобов'язань. На жаль, але в найближчій перспективі це означає, що білоруську освіту скоріше залишиться радянським, ніж стане європейським ".