Саші належить приз в 350 тисяч гривень. А вся четвірка суперфіналістів отримала подарунок від телеканалу СТБ - стажування в США у кращих хореографів світу
У минулу п'ятницю грандіозним гала-концертом завершився третій сезон національного талант-шоу телеканалу СТБ «Танцюють всi! -3». Глядачі побачили повтор найкращих номерів учасників двадцятки і спеціально підготовлені до цього прямого ефіру вальс у виконанні провідних Лілії Ребрик та Дмитра Танковича, а також модерн майстрів екстра-класу - члена журі Влада Ями та головного хореографа проекту Оксани Задорожної. Крім того, зірки попередніх сезонів конкурсу продемонстрували одну зі сцен найяскравішою прем'єри нинішнього року - танцювального 3D-шоу «Барон Мюнхгаузен». Центральною подією вечора, звичайно ж, стало оголошення результатів голосування телеглядачів. Четверте місце зайняла Анжела Карасьова, Анечка Тесля - третя, Микита Єрьомін став другим, а перемога і приз в 350 тисяч гривень дісталися Саші Геращенко. Лілія Ребрик повідомила радісну для четвірки суперфіналістів новина - всім їм телеканал СТБ дарує стажування в США.
«Саша каже, що моя присутність додає йому сил»
Як тільки Лілія Ребрик оголосила, що Саша Геращенко набрав найбільшу кількість голосів, двадцятка кращих танцюристів, судді, творча група проекту вибігли на сцену вітати переможця. Зі спеціальних апаратів посипався дощ із конфетті. Хтось відкрив величезну пляшку шампанського, і почалося «купання» під струменями ігристого вина. Саша, станцювавши на ... одній руці (для досвідченого брейкера це не склало труднощів), зістрибнув в зал, щоб обійняти маму. Вона приїжджала на всі прямі ефіри, незважаючи на хворі ноги.
- Син каже, що моя присутність додає йому сил, - розповідає мама переможця шоу Валентина Миколаївна. - Так що кожну п'ятницю я була тут. Приїжджала на поїзді о першій годині дня. Коротала час на вокзалі, а ввечері - на прямий ефір. Саша часом був настільки завантажений, що побути разом нам вдавалося зовсім недовго. Після випуску програми поспішала на вокзал - мій поїзд о третій годині ночі.
- Тепер у мене є гроші, щоб оплатити лікування мами - найближчої мені людини на світі, - каже Саша Геращенко. - Ну а те, що залишиться, витрачу на своє вдосконалення як танцюриста. А ще мрію про власну хореографічну школу.
До участі в конкурсі «Танцюють всi!» Саша працював в Будинку культури в Комсомольську Полтавської області - вів заняття в дитячій студії і керував чоловічим шоу-балетом.
- Що найбільше тобі запам'яталося на проекті? - питаю в Олександра.
- Життя в шоу неймовірно насичена і цікава, - відповідає він. - Навантаження, звичайно, великі, але я молодий і сильний - справлявся. Серйозним випробуванням став тур в Ялті, де за місце в двадцятці боролися 120 відмінних танцюристів. Чотири доби, поки проходив відбір, ми майже не спали - в готель поверталися близько опівночі, а вже о третій годині ранку підйом. В один із днів судді відправили мене на нічну хореографію. Я вирішив показати на ній гопак. Вийшло дуже навіть непогано. Але коли йшов зі сцени, ... заплутався в шароварах і впав.
Всі сміялися від душі, в тому числі і я. Але потім подумав: а може, падіння - це поганий знак.
В Ялті поруч зі мною був друг Ігор Кулєшин з Комсомольська. Нас поселили в одному номері, ми як могли підтримували один одного. Обидва витримали весь чотириденний марафон. Нам випало разом вийти на сцену, щоб почути рішення суддів. На превеликий жаль, один в двадцятку не потрапив. Але, думаю, він спробує щастя в майбутньому році.
За місяць до початку прямих ефірів ми цілий місяць з ранку до ночі тренувалися - наставники робили з нас універсальних танцюристів, адже один був міцний у брейку, інший - в бальних танцях. Я найбільше здружився з Микитою Єрьоміним, Женею Панченко. Ну і, звичайно ж, з Мартою Жир, з якою танцював в перших п'яти ефірах. Марта - суперпозитивним і, що дуже важливо для мене, щира, душевна дівчина.
«Навіть найменші однокурсниці були трохи вище Саші»
На наше запитання, чи є у Саші дівчина, хлопець заявив: «Я завжди боявся, що журналісти запитають мене про це. Нехай це залишиться таємницею ».
- Раніше дівчата на нього не дуже-то звертали увагу, - ділиться мама переможця шоу. - Адже він був невисокого зросту, а дівчатам подобаються високі. Коли син вступив в Гадячі в училище культури, я переживала, з ким його поставлять в пару. Адже навіть дві найменші однокурсниці були трохи вище Саші. Але потім він витягнувся, самі бачите, яким струнким став.
Мій старший син Анатолій освоїв багато робітничих спеціальностей, закінчив технічний вуз. А Саша нічого руками робити не вміє, його стихія - танці. У фольклорний ансамбль пішов за прикладом одного, займався там років зо два. Але потім керівник (він чорнобилець) поїхав лікуватися на Кубу. Ансамбль розпався, а син захопився брейком. Крутився на голові, як дзига. Думаю: це ж можна волосся стерти, лисиною світити буде. Так я йому пошила особливу шапочку - на маківці помістила сітку від комарів. Ех, знали б ви, скільки неприємностей від брейка довелося перенести - травма за травмою!
- У 2003 році я зібрався на фестиваль брейкерів в Ялті, - розповідає Олександр. - За день до від'їзду зламав руку. Мама просила, щоб залишився вдома, проте я все ж подав-ся до Криму. Не міг же бути там глядачем - тренувався в гіпсі. Вирішив, що зможу не спиратися на хвору руку. Але як не берігся, а «дотанцювалися» до зміщення зламаної кістки. Однак і це мене не до тями - виступив на фестивалі.
- Коли кістка зрослася, виявилося, що рука майже перестала працювати, - каже Валентина Миколаївна. - Лікарі нічим допомогти не могли. Повезла сина до знахарки, вона порадила робити парафінові компреси і масаж. Цим і врятувала руку.
Потім Саша спину собі сильно пошкодив, його навіть в армію через це не взяли. Щоб вилікуватися, довелося три місяці спати на підлозі.
- А ще допомогли спеціальні вправи, за допомогою яких утворився м'язовий каркас навколо пошкодженої ділянки, - додає Олександр.
- Втім, спілкування з брейкерами допомогло Саші взятися за навчання, - каже мама. - Шкільним предметів він мало уваги приділяв, поки не став дружити зі старшими хлопцями з команди харківських брейкерів. Вони йому говорили: «Мама за твою освіту платити не зможе, не лінуйся, підтягни навчання». Мої вмовляння не діяли, а старших хлопців син послухався. Всі дивувалися - мало не в відмінники вибився. А Гадяцьке училище культури імені Котляревського закінчив з червоним дипломом. Коли вчився, я йому постійно передачі возила - тушкованих кроликів, домашні пиріжки, варенички. Бувало, їде він додому і дзвонить мені: «Мама, через 20 хвилин буду в Хоролі, закидав в окріп пельмені».
- На проекті «Танцюють всi!» Нас годують вище всяких похвал, але все одно по маминому борщу і вареників я порядком скучив, - сказав на прощання Саша.
Фоторепортаж з фінального шоу дивіться тут .
Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter
Що найбільше тобі запам'яталося на проекті?
