Підсумки вступної кампанії: скільки абітурієнтів з Донбасу надійшло до українських вишів - Deutsche Welle
журналісти Deutsche Welle підготували матеріал про вступну кампанію 2015 року та з'ясували, що в українські вузи з Донбасу і Криму надійшли не всі, хто хотів. Повний текст статті доступний нижче.
На Україні закінчилася вступна кампанія. Скільки саме з п'ятисот двадцяти тисяч абітурієнтів, які в цьому році подали документи на вступ до вищих навчальних закладів, стануть в результаті студентами, буде відомо ближче до вересня. Зараз в Єдиній державній базі з питань освіти проводиться перевірка даних про зарахування абітурієнтів. Однак про те, що нинішня система вступу до вишів спрацювала, кажуть як чиновники міністерства освіти і науки, так і незалежні експерти.
Система пріоритетності, яку застосували в 2015 році, мінімізувала корупцію на вступних іспитах і дала можливість вузам відібрати для навчання найбільш мотивованих молодих людей, запевняє міністр освіти і науки України Сергій Квіт. Відповідно до системи пріоритетності, абітурієнт міг подавати п'ятнадцять заяв на різні спеціальності в різних ВНЗ, де хотів би вчитися. На кожній своїй заяві він ставив номер в залежності від пріоритетності тієї чи іншої спеціальності, якою він хоче оволодіти.
Після здачі всіх іспитів автоматизована система, враховуючи загальну кількість балів по зовнішньої незалежної оцінки (ЗНО) та шкалою пріоритетності, яку для себе склав абітурієнт, видавала рекомендацію, в якому вузі і на якій спеціальності він може вчитися за бюджетні гроші, а де має шанс бути зарахованим тільки на контрактну форму навчання. Саме цими рекомендаціями і користувалися вузи при зарахуванні абітурієнтів.
без преференцій
"Випадків оскарження списків абітурієнтів, рекомендованих до зарахування, поки немає. У цьому році створена така система, яка унеможливила вплив суб'єктивного фактора на формування списків", - вказує заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.
Абітурієнти з Донецької та Луганської областей надходили в українські вузи на загальних умовах. "Ніяких дипломів та атестатів ДНР і ЛНР ми не визнаємо. Тому з такими атестатами діти не могли вступати до українських вишів. Ті, хто хотів вчитися, могли екстерном закінчити українську школу, здати ЗНО і вступити на загальних підставах", - пояснює головний спеціаліст департаменту вищої освіти міністерства освіти і науки України Аліна Чапко.
На "гарячу лінію" громадської організації "Опора" надійшли кілька десятків звернень від дітей і батьків, які проживають в зоні конфлікту в Донбасі. В основному вони скаржилися на те, що не змогли перевестися і закінчити екстерном школи, розташовані на території, яку контролюють українську владу, розповіла координатор освітньої програми "Опори" Ольга Стрелюк: "Без українського атестату ці діти не змогли вчинити. Очевидно, на наступний рік їм доведеться починати все спочатку, покинувши зону АТО ".
Ближче до дому
У міністерстві на запит DW надали дані, згідно з якими, в ході цьогорічної вступної кампанії до українських вишів зараховано близько 16 тисяч абітурієнтів з Донецької та майже 6 тисяч з Луганської областей. "Всі, хто хотіли вчинити, ті вчинили незважаючи ні на що", - вважає Чапко. У цю статистику включили і дітей переселенців, що живуть зараз в інших регіонах, але зареєстрованих в Донецькій і Луганській областях.
Найчастіше випускники шкіл зі східних областей вибирали для навчання свої регіональні вузи. Найбільше абітурієнтів з Донецька надійшло в Донбаську державну машинобудівну академію, Маріупольський державний університет і Приазовський державний технічний університет.
Абітурієнти з Луганської області теж вважали за краще місцеві вузи - найбільше їх буде вчитися в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля і Донбаському державному технічному університеті. Всі ці вузи ще рік тому переїхали із зони конфлікту на територію, яку контролює Україна.
Про кримчан забули
Втім, якщо про абітурієнтів зі сходу українські власті поклопоталися, то потреби дітей з Криму були проігноровані, нарікає координатор освітніх програм кримського Центру громадянської освіти "Альменда" Валентина Потапова. Ніякої офіційної статистики про вступників з Криму ні DW, ні громадським організаціям Міносвіти України надати не змогло.
За оцінками Потапової, всього близько трьохсот випускників шкіл з Криму змогли вступити в українські вузи. Для них діяла та ж система закінчення школи екстерном на Україні, а потім здача ЗНО. Але різниця в тому, зазначає Валентина Потапова, що перетнути зону конфлікту можна за тимчасовими перепустками. А для того, щоб виїхати з Криму, дітям потрібно мати закордонний паспорт.
Як складеться доля студентів і вузів Донбасу?
"Якщо батьки з Ялти і Сімферополя змогли якось організувати отримання закордонного паспорта дітям, то сільським родинам це взагалі недоступно, тому що дорого по кілька разів перетинатимуть кордон, оформляти документи, влаштовувати дитину на навчання в інших регіонах", - констатує Потапова.
Центр "Альменда" звернувся в міністерство освіти і науки України з пропозицією організувати для випускників шкіл з Криму дистанційне навчання за українською програмою для отримання атестата і здачі ЗНО. Спільна робоча група з представників міністерства та громадських організацій повинна підготувати рекомендації для організації такого навчання для тих, хто живе на територіях, які не контролюються Києвом.
Однак якщо зміни і приймуть, то набудуть чинності вони пізніше, і випускникам з Криму доведеться чекати ще один рік, щоб отримати можливість вступити в українські вузи. За словами аналітика кримського центру "Альменда" Олега Охредько, два випуски кримчан вже не потрапили на навчання на Україну.
Громадські активісти також відзначають, що жодне кримське навчальний заклад не було перенесено на материкову Україну, як це зробили з вузами з Донбасу. Заступник міністра освіти і науки Павло Полянський стверджує, що такої ініціативи з боку кримських вузів не надходило.
ДЖЕРЕЛО
Як складеться доля студентів і вузів Донбасу?
