1. Про педагогічних кадрах і ПРОФСТАНДАРТ педагога
2. Про роботу з талановитими дітьми
3. Про покликання і престиж
4. Про цінності
5. коментар profiok.com

Президент Росії зустрівся 5 жовтня з переможцями всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2016». Розмова йшла про проблеми російської загальноосвітньої школи та про роль педагога в процесі навчання і виховання молодих людей.

Про педагогічних кадрах і ПРОФСТАНДАРТ педагога

Судячи з того, як вчителі відгукуються про професійному стандарті педагога, можна сказати, що в учительському співтоваристві, по крайней мере, серед молодих вчителів, поки немає чіткого розуміння, для чого потрібен цей інструмент і як можна використовувати подібну практику.

Учасники зустрічі говорили про те, що будь-яка особистість завжди ширше будь-якого стандарту, і врахувати і прописати особливості і методичні підходи кожного вчителя в стандарті неможливо. Навіть переможець конкурсу «Учитель року» Олександр Шагалов сказав, що ПРОФСТАНДАРТ педагога - приблизний орієнтир, і як з ним вибудовувати роботу, він поки не знає. Фіналіст конкурсу Катерина Калініна, вчитель англійської мови, поскаржилася, що в ПРОФСТАНДАРТ включені компетенції, яких у сучасних вчителів немає - наприклад, навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я або хлопців, для яких російська мова - не рідний. «Є побоювання, що кожен регіон, може бути, навіть освітня організація буде намагатися йти по своєму шляху з оволодіння цими компетенціями, і, може бути, будуть відбуватися помилки, яких можна було б уникнути», - сказала Калініна.

Міністр освіти Ольга Васильєва пояснила, що навчальні програми педагогічних вузів вже оновлені. Що стосується вчителів, що не володіють необхідними компетенціями, то для них розгорнута система підвищення кваліфікації. За словами міністра, «все вже розраховане» і питання «абсолютно вирішуване».

Учитель історії Ришат Калимуллин поскаржився на невелику кількість практичних занять в програмі педагогічного вузу. Володимира Путіна питання здивував. Ще можна зрозуміти, пояснив глава держави, коли є якісь складнощі в стимулюванні підприємств до практичної роботи з майбутніми фахівцями, хоча підприємства повинні бути в цьому зацікавлені. Але в ситуації, коли мова йде про школах, тобто державних установах, все повинно відбуватися саме собою. «Я не перший раз це чую, але для мене навіть дивно, що тут є якась проблема. Сподіваюся, міністерство (освіти - profiok.com) відреагує на це, - продовжив Володимир Путін. - Тут взагалі немає ніяких проблем, крім однієї - організувати роботу ».

Президент також назвав дуже гарною ідеєю проведення конкурсів професійної майстерності для студентів старших курсів педагогічних вузів за аналогією з чемпіонатами WorldSkills і міжнародних конкурсів молодих педагогів, які, в тому числі, могли б сприяти популяризації російської мови.

Учитель російської мови і літератури Леонід Бондар висловив сумнів, що можна знайти якісь цифрові, рахункові оцінки рівню духовно-морального та естетичного розвитку учнів. Чи не вважати ж критерієм оцінки кількість вчинених віршів! «Якщо спробувати все-таки класифікувати такі тонкі матерії, ми можемо остаточно втратити естетику і красу», - заявив Леонід Бондар.

Президент у відповідь пояснив, що критерії оцінки розробити все ж таки доведеться: «Якби ми зараз говорили про роботу в якомусь творчому колективі, якби ми говорили про роботу в сфері науки, досліджень - це одна справа. Тут, може бути, дійсно дуже багато речей, які не можна сформулювати. Але якщо ми говоримо про підготовку молодих фахівців, якщо ми говоримо про освіту, то все-таки якісь критерії повинні бути, причому вони повинні бути однаково розуміються ». Наприклад, критерієм знання російської мови може бути вміння грамотно писати і складно викладати свої думки - «речі якщо не рахункові, то цілком відчутні». Виробити такі критерії і підходи, на думку президента, має педагогічне співтовариство.

Про роботу з талановитими дітьми

Володимира Путіна запитали про перспективи розвитку ідеї «Сіріуса» (центр для обдарованих дітей в Сочі - profiok.com). На думку одного з фіналістів конкурсу «Учитель року», викладача російської мови і літератури Андрія Барашева, «Сіріус» - недосяжна мрія для більшості здібних хлопців, адже туди потрапляють одиниці.

Про «Сіріуса» Володимир Путін може говорити, здається, нескінченно. Ще б пак, створення центру - його ідея, і навіть назва цього проекту він придумав сам. Путін в черговий раз підкреслив, що робота з обдарованими дітьми обов'язково повинна бути налагоджена по всій країні, інакше наших талановитих дітлахів відберуть і в підсумку вивезуть за кордон іноземні фонди. Президент пообіцяв «поступово наростити ендаумент» і розширити масштаби «Сіріуса»: скоро там з'являться дитячий та юнацький технопарк, дитячий музичний театр, для побудови якого запросили одного з кращих в світі архітекторів. Володимир Путін вважає важливим створення цілої мережі подібних центрів в російських регіонах, формування інформаційного середовища, побудова якогось співтовариства, щоб талановиті люди мали можливість спілкуватися, обмінюватися досвідом, вчитися один у одного, разом рости професійно і розширювати кругозір. «Життя більш гармонійна і набагато цікавіше, ніж тільки та вузька спеціальність, якої вони себе присвячують», - зауважив президент. Крім того, важливо супроводжувати талановитих дітей під час вступу до вузу і подальшому працевлаштуванні.

Завданням загальноосвітньої школи, на думку Путіна, залишається створення середовища, яка викликала б у хлопців інтерес до знань. Необхідний контакт шкіл з молодіжними технопарками, з вузами, де молоді люди будуть продовжувати освіту, з підприємствами і установами культури, куди вони потім прийдуть працювати. При цьому, вважає президент, важливий баланс між природничо-наукової та гуманітарної складовими, наукою і мистецтвом, культурою та традиціями. Завдання вчителя - допомогти дитині дерзати, домагатися того, що він вважає важливим для свого майбутнього, мріяти і прагнути до результатів.

На питання про те, які професії будуть затребувані через десятиліття, Володимир Путін відповів розпливчато: «Звідки я знаю? Це ж залежить від того, як буде розвиватися наступна, п'ята, кажуть, технологічна революція »(схоже, президент не дуже довіряє довідником затребуваних на ринку праці нових і перспективних професій , Над яким довгі роки працює Мінпраці - profiok.com). Спільними штрихами перспективні напрямки Володимир Путін, пославшись на недавню зустріч з одержувачами мегагрантов на наукові дослідження , Змалював так: на стику біології та хімії, біології та фізики. «У нас робляться перші кроки - на жаль, перші кроки, - але в принципі у нас є всі шанси стати теж одним з лідерів в цьому напрямку», - уклав Володимир Путін.

Про покликання і престиж

«Ми говоримо про професії майбутнього, а в нашому регіоні не вистачає справжніх професій. У нас реально не вистачає викладачів практично всіх спеціальностей. Якщо говорити, наприклад, про географію, то у нас викладає її хто завгодно, тільки не вчитель географії. Як вирішити цю проблему, насправді ми не знаємо, тому що немає просто фахівців, і вони не йдуть до нас працювати, в наш маленький регіон », - перевела розмову в практичну площину викладачка біології з Кінешми Наталія Мелкумова. Вона поскаржилася, що в телеефірі рідко можна зустріти фільми про хороших вчителів, а на численних ток-шоу на адресу сучасної школи звучить тільки негатив. «Може бути, як-то пора державі втрутитися в цей процес?» - запитала президента вчителька.

Володимир Путін відповів, що заборонити «роззявляти рота» і «зубоскалити» в сучасному світі не можна, але суспільству і ЗМІ слід налаштовуватися на серйозне ставлення до вчительської професії. У питанні підвищення престижу цієї професії, на думку глави держави, «гаслами і гарними словами не відбудешся»: це комплексне завдання, що включає в себе не тільки пропаганду, але і підвищення заробітної плати вчителів, створення гідних умов для їх життя і роботи. Президент нагадав, що держава, незважаючи ні непрості економічні умови, все-таки намагається підвищувати матеріальний добробут вчителів, забезпечувати зростання зарплати, щоб «вивести середню зарплату вчителя на середню по економіці». Останнім часом, і це видно навіть по конкурсу «Учитель року», вітчизняний учительський конкурс помітно помолодшав і почав змінюватися якісно.

У будь-якій справі, не тільки в педагогіці, помітних результатів можна досягти тільки в тому випадку, якщо «не просто працювати», а ставитися до свого покликання як до мистецтва, віддавати йому весь вільний час, вважає Володимир Путін.

«Не знаю, чи є взагалі щось цікавіше. Відповідально, складно і важко з дітлахами, але дуже цікаво відчувати, як під силою вашого інтелекту і силою вашої волі формується людина », - сказав президент. Він підкреслив, що для вчителя важливо орієнтуватися у величезному інформаційному потоці і «вміти правильно підказати молодій людині, що є справжніми цінностями, а що є піною якийсь, на яку уваги звертати не варто».

Про цінності

Незважаючи на гостру потребу країни в кваліфікованих технічних фахівців і інженерів, в учених і дослідників на стику передових наук, якість викладання в школі гуманітарних дисциплін також залишається в зоні особливої ​​уваги. Людини і громадянина виховують і формують уроки російської мови і літератури, історії та географії. Тому, на думку Володимира Путіна, між викладанням природних і гуманітарних наук повинен бути дотриманий баланс, а розподіл годин з предметів і виконання норм по навантаженню на школярів має продумати міністерство освіти - зрозуміло, не без допомоги професійного співтовариства.

Володимир Путін розповів, що у нього на столі постійно лежать вірші Лермонтова: «Я Лермонтова читаю із задоволенням для того, щоб подумати про щось, відволіктися і потрапити в інший світ, корисний, красивий і цікавий». Андрій Бараш, один з фіналістів конкурсу «Учитель року» запросив Путіна в Ростов-на-Дону на відкритий урок по Лермонтову. Відповідь президента був, загалом, непоганий ілюстрацією до раніше вимовлених слів про «цінності» і «піні». Прийнявши запрошення і продекламувавши «Батьківщину», Путін зауважив, що кожен бачить в поезії Лермонтова то, що хоче. Після прочитання рядків «Люблю вітчизну я, але дивною любов'ю!» Або «Прощай, немита Росія» можна назвати Лермонтова «до певної міри дисидентом». Але якщо прочитати ці твори повністю, а також згадати, що Лермонтов воював за інтереси Росії на Кавказі, не буде ніяких сумнівів в тому, що поет любив Батьківщину і готовий був віддати за неї життя. «Людина, яка б не любила Батьківщину всім серцем, ніколи б не написав« Бородіно », - сказав Володимир Путін.

коментар profiok.com

Стенограма, опублікована на сайті Кремля, звичайно, не передає інтонацій, але у нас є відчуття, що слова учасників часом трохи дратували міністра освіти Ольгу Васильєву (що говорить, до речі, про те, що сценарій розмови не був розписаний до найдрібніших подробиць). Так, на репліку про необхідність повернути систему, де результати ЄДІ не були критерієм оцінки школи, Васильєва досить різко відповіла, що «все давно повернуто». На питання, навіщо вчителям, в класах яких не вчаться діти, які не говорять по-російськи, освоювати компетенцію викладання російської як іноземної, відповідь міністра теж був досить суворим: «Володіти обов'язково необхідно цієї компетенцією по одній простій причині: в цьому році в вашому регіоні немає дитини, який вимагає ваших знань, а через рік він приїхав в ваш регіон, і що будемо робити - не будемо навчати? »

Взагалі хід дискусії призводить до висновку: учасники конкурсу «Учитель року» - швидше за все, прекрасні педагоги, але для обговорення стратегічних питань, для вираження експертної думки потрібні компетенції іншого роду і зовсім інший кут зору - системне бачення загальної картини, розуміння ситуації, оцінка ресурсів і можливостей. Втім, напевно, подібні конкурси, зустрічі, спілкування саме такий підхід і розвивають. Співробітники ЦЕРС не раз стикалися з ситуацією, коли, наприклад, керівники підприємств ОПК, пройшовши навчання в рамках спецкурсу ІНЕС зі стратегічного управління , Знаходили новий погляд не тільки на стратегію свого підприємства, але і на перспективи і логіку розвитку галузі в цілому . Відбувається це за рахунок щільного спілкування з експертами та колегами з інших компаній.

Отже, перед президентом зібралися явно не стратеги і поки ще навіть не експерти, але він витратив на них більше години часу в своєму щільному графіку (оцінюємо за обсягом стенограми - profiok.com), жартував, розпитував, тепло звертався по імені - «Саша» , «Катя» ... Питання: навіщо? Перше, що спадає на думку: керівництво країни робить крок в сторону підняття престижу професії вчителя, дає зрозуміти суспільству, чиновникам, ЗМІ, що проблема якості освіти залишається в полі зору і в списку пріоритетів, незважаючи на велику кількість інших проблем, і займатися її вирішенням будуть серйозно і в повну силу. Не хотілося б помилитися.

PS До речі, про «піні». З подивом виявили, що наші колеги з поважних ЗМІ не дуже справляються з виокремлення головного та навіть з працею осмислюють прочитаний текст. «Путін назвав поета Лермонтова дисидентом», - під таким заголовком вийшла новина на сайті RT. Журналіст RT повідомив, що «відповідну заяву Путін зробив у ході відкритого уроку в Ліцеї №11 в Ростові-на-Дону». «Володимир Путін назвав поета Михайла Лермонтова дисидентом», - слідом за RT веде репортаж з Ростова-на-Дону агентство REGNUM. Дійсно, до чого витрачати час на читання довгою стенограми, якщо є коротка новина на сусідньому сайті? Колеги, та не було в помині ніякого відкритого уроку, було всього лише запрошення Андрія Барашева! Про те, що фраза про дисидентство Лермонтова безсовісно (або непрофесійно?) Вирвана з контексту, навіть говорити не варто - надто тонкі матерії. Кожен, як підмітив президент, бачить те, що хоче. Або що може - читати, виявляється, вміють не всі.

Фото: прес-служба президента РФ.