- Нові наукові ступені
- нове адміністрування
- Новий перелік наукових спеціальностей
- Нові правила вступу
- Нові права вузів, студентів і педагогів
Основний вектор змін - Мобільність учасників освітнього процесу та сучасні підходи до навчання
Увага суспільства прикута до переходу на 12-річну шкільну освіту, очікуваної розвантаження шкільних програм і сучасному наповненню навчання. Тим часом в вищу освіту реформи почалися - діє Закон «Про вищій освіті» прийнятий в липні 2014 року. Зараз йде його імплементація, тобто переклад з теоретичної площини в практичну.
На якому етапі проведення реформ, що саме планують змінити реформатори і як обгрунтовують необхідність змін, пояснює EDUGET.
Нові наукові ступені
У 2016 році в останній раз проходить набір на «спеціаліста», з наступного року після бакалаврату будуть надходити тільки на магістра. Також зникне науковий ступінь «кандидата наук». Після аспірантури і захисту дисертації вчений буде доктором філософії.
Реформа введена для наближення до прийнятої в світі освітньо-наукової структурі. Таким чином українці стануть більш мобільними, адже їхні дипломи будуть корелювати з вимогами іноземних вузів.
Оновлена структура вищої освіти України
Рівень освіти
освітня ступінь
Вимоги до базовому рівню освіти
початковий (короткий цикл)
молодший бакалавр
повну загальну середню освіту
перший (бакалаврський)
бакалавр
повну загальну середню освіту
другий (магістерський)
магістр
ступінь бакалавра
Науковий ступінь
третій (освітньо-науковий)
доктор філософії
ступінь магістра
науковий
доктор наук
ступінь доктора філософії
Для отримання ступеня необхідно пройти атестацію. Для перших трьох освітніх ступенів це іспити, для доктора філософії - захист дисертації, для доктора наук - захист дисертації, монографії, циклу статей. Всі наукові матеріали публікують на сайтах відповідних наукових установ. Якщо в дисертації виявлено плагіат, науковий ступінь не присуджується. Якщо плагіат виявлений вже після присудження, це основа для скасування наукового ступеня, а також заборони задіяним у присудженні протягом 2 років бути членами навчального Ради.
нове адміністрування
Контроль якості освіти відходить до неурядової організації - Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти. Воно складається з 25 осіб (представники академій наук вузів, студентів і роботодавців), що призначаються на термін 3 роки. Одна людина може пропрацювати в Національному агентстві не більше двох термінів.
Мета створення цієї установи та передачі йому певних функцій - незалежний автономний нагляд, регуляція освітніх процесів. Оскільки це недержавна установа, вдасться уникнути упередженості і корупції в рейтингах вузів, акредитаціях і видачі ліцензій на освітню діяльність. «Це агентство буде здійснювати незалежний контроль, оскільки держава не може сама себе оцінювати», - пояснив екс-міністр освіти Сергій Квіт.
До регуляторних функцій установи відносяться акредитація освітніх програм, видача ліцензій ВНЗ, порядок присудження наукових ступенів і формування вимог до кваліфікації для їх отримання, контроль вчених рад.
Ця реформа залишається на етапі впровадження. Нацагентство щодо забезпечення якості вищої освіти створено 1 вересня 2015 року, але воно досі не розпочало діяльність. 15 червня 2016- го Міносвіти представило покроковий план дій для запуску установи. Якщо він буде реалізований, у вересні 2016- го агентство проведе перше засідання.
Новий перелік наукових спеціальностей
29 квітня 2015 го затверджений «Перелік галузей знань та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти». Ця реформа стосується укрупнення, узагальнення спеціальностей, злиття декількох вузьких напрямів підготовки в один широкий. Іншими словами, спеціальностей стало менше.
В результаті студент стає мобільним і отримує більше можливостей змінити траєкторію навчання, перейти в суміжну галузь. Він менше ризикує залишитися без роботи у разі зміни ситуації на ринку праці. Раніше, при отриманні вузької спеціалізації, яка раптом стала незатребуваною серед роботодавців, випускник стикався з серйозними проблемами працевлаштування і був змушений повністю перекваліфікуватися. Уніфікація вузьких спеціальностей дозволить бакалавра отримати професію з розширеним набором компетенцій.
Реформою передбачено, що студенти можуть самостійно вибирати не менше 25% навчальних дисциплін. Для цього теж необхідно укрупнення спеціальностей. Студент поступає на широку спеціальність, наприклад «міжнародні відносини», а далі в залежності від своїх уподобань і можливостей вибирає, що саме він хоче вивчати - чи то міжнародну економіку, то міжнародне право, то чи міжнародний бізнес.
При цьому магістри будуть навчатися на більш вузькою спеціалізацією. «Ідеологія нового переліку полягає у введенні підходів європейських країн. Бакалаврат отримує широку спеціальність, а в магістратурі за півтора-два роки студент може спеціалізуватися на більш вузькій темі », - пояснила заступник міністра освіти Інна Совсун.
У 2016 році надходження проходить за оновленим переліком, хоча він ще може змінюватися. Зараз йде обговорення про внесення до переліку інших спеціальностей.
Стандарти вищої освіти (тобто те, чого потрібно навчитися на конкретної спеціальності) теж будуть міняти. 1 червня 2016- го Міносвіти затвердило методичні рекомендації з розробки нових стандартів. Вони базуються на компетентнісний підхід і вимогам, закладеним в основу Болонського процесу. До загальних рекомендованим кваліфікацій відносяться здатність застосовувати знання на практиці, тайм-менеджмент, володіння державною та іноземною мовами, вміння працювати в команді.
Важливо продовження реформи: вищий навчальний заклад зможе готувати спеціалістів за держбюджет тільки по ліцензованим профільними спеціальностями. У проекті наказу вузи розділені за категоріями і для кожної визначені профільні спеціальності. Коли ця норму вступить в дію, будівельні ВНЗ не зможуть в рамках держзамовлення готувати економістів, педагогічні - юристів, аграрні - економістів і так далі.
Нові правила вступу
Надходження проходить тільки за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (укр. ЗНО). Виняток становлять лише пільгові категорії абітурієнтів. З результатів ЗНО, державної підсумкової атестації (укр. ДПА), балу шкільного атестату, іноді творчих іспитів формується конкурсний бал випускника, з яким він буде боротися за місце у вузі.
З 2016-му вперше заяви на вступ подають тільки в електронній формі. Абітурієнт реєструється в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ez.osvitavsim.org.ua, сайт працює тільки під час вступної кампанії) і формує заявку на певну спеціальність певного вузу - їх може бути до 15, не більше ніж на 5 спеціальностей. Кожну спеціальність позначає рейтинговою оцінкою: 1 для самої пріоритетною і далі по спадаючій пріоритетності. Йдеться виключно про тих спеціальностях, на яких передбачено навчання за державний рахунок.
Подальше конкурсне розподіл відбувається автоматично. Якщо абітурієнт проходить по балу на першу спеціальність, туди він і потрапляє. Якщо немає - система перевіряє наступну по пріоритетності заявку. Якщо і тут не виходить - третю. І так далі. В результаті розподіляють всіх вступників.
Реформування системи вступу дозволило позбутися від так званих «хвиль» зарахування. Раніше абітурієнт подавав заявки в різні вузи, проходив в один, а в інших його місце звільнялося. У наступну хвилю підтягувалися ті, хто попередньо не пройшов за балами. У наступну - знову. Далі йшов так званий «конкурс оригіналів» - на місця держбюджету, які все-таки залишилися вільними, набирали тих, хто приніс оригінали документів до приймальної комісії. Це ніяк не контролювалося, тому були можливості для різних махінацій і зловживань.
Відповідно до нинішньої системи зарахування буде тільки одна хвиля. Якщо абітурієнт не скористався отриманою пропозицією (передумав здобувати вищу освіту, пішов в більш престижний вуз на контрактне навчання, поїхав за кордон), його місце залишиться невикористаним, добирати інших претендентів не будуть.
Розподіл держзамовлення в 2016-м намагаються наблизити до так званої «ваучерної системи» - коли держава виділяє людині ваучер на здобуття освіти, і він сам вирішує, в який вуз з ним йти. Зараз вузи повинні запропонувати певну кількість бюджетних місць за спеціальностями, на яких вони готові навчати фахівців, причому ця кількість не повинна перевищувати торішнє на 25%. Абітурієнти, які мають достатній для навчання на держбюджеті конкурсний бал, виберуть певні вузи. Чим більше таких претендентів виберуть конкретний вуз, тим більше держзамовлення в результаті він отримає. Реформатори називають цю систему «гроші йдуть за студентом».
Розглядають можливість переведення всіх іспитів в формат ЗНО. Тестування реформи почали за фахом «Право». Зараз йде пілотний експеримент в декількох вузах - вступ до магістратури за результатами ЗНО по праву та англійської мови.
Нові права вузів, студентів і педагогів
Вищих навчальних закладів буде 3 типи: багатопрофільний (університет) галузевої (інститут, академія), галузевої, навчальний не вище рівня бакалавра (коледж).
Реформування діяльності вузів відбувається в напрямку автономії і саморегуляції. Вузи можуть самостійно розробляти навчальні програми, визначати кадрову політику, формувати структурні підрозділи, присуджувати ступені вищої освіти і наукові ступені (вченою радою), надавати платні послуги і розпоряджатися доходами від них, відкривати поточні та депозитні рахунки.
Управління установою здійснює керівник. Це може бути ректор, президент, начальник, директор і так далі. Щорічно він публікує звіт про свою діяльність на офіційному сайті вузу. Цей звіт і результати діяльності оцінює орган громадського самоврядування. У ньому повинні бути задіяні всі категорії учасників освітнього процесу цього вузу, не менше 75% - вчені і педагоги, не менше 15% - студенти.
Студенти отримують істотний вплив на діяльність навчального закладу і повинні діяти через орган студентського самоврядування, в який вибирають представників студентства на 1 рік, не більше двох термінів. Вони беруть участь у вирішенні питань побуту, харчування студентів, задіяні в обговоренні навчальних програм, визначенні стипендій, мають право на акції протесту. Зі студентським самоврядуванням треба узгоджувати відрахування студентів, переведення з держбюджету на контракт і навпаки, призначення на певні керівні посади вузу.
Керівника навчального закладу, кафедри, членів вченої ради, громадського та студентського самоврядування призначають за результатами виборів. Проходять вони в формі таємного голосування.
Керівник вузу обирається на 5 років. Брати участь в голосуванні можуть всі вчені і педагоги цієї установи (не менш як 75% від всіх голосуючих), представники інших штатних співробітників (до 10%), представники студентства (не менше 15%). Керувати одним вузом можна не більше 2 термінів.
Звільнити керівника вузу можна шляхом голосування.
При цитуванні матеріалів розділу «Блог» на www.eduget.com активне посилання на сам матеріал або на сторінку www.eduget.com - обов'язкова. Будь-яке використання матеріалів розділу «Статті» на www.eduget.com (матеріалу цілком) можливе виключно за попередньою письмовою згодою правовласника. Дякуємо за співпрацю!
