Сьогодні вища освіта - один з визначальних чинників відтворення інтелектуальних і продуктивних сил суспільства, розвитку духовної культури українського народу, гарант майбутніх успіхів у зміцненні авторитету України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави. Це один з пріоритетів, визначених проектом програми діяльності уряду «Конкурентна Україна». Чільна роль вищої освіти була відзначена на підсумковому саміті «Групи восьми» в Санкт-Петербурзі «Освіта для інноваційних суспільств у XXI столітті».
Процес об'єднання Європи, його рух на Схід супроводжується створенням спільного освітнього і наукового простору, розробкою єдиних критеріїв і стандартів у галузі освіти і науки, і якість вищої освіти є основою формування цього простору. Ніколи ще проблема якості освіти в Україні не мала такого важливого ідеологічного, соціального, економічного і технічного значення, як зараз. Висування проблеми якості на перший план обумовлено об'єктивними причинами:
по-перше, від якості людських ресурсів залежить рівень розвитку країни та її глобальної економічної конкурентоспроможності;
по-друге, якість освіти набуває все більшого значення в забезпеченні конкурентоспроможності випускників вищої школи на ринку праці.
Основними принципами, які зумовлюють розвиток системи вищої освіти України в сучасних умовах, є:
створення інноваційного простору на основі освітньої і наукової підтримки.
Саме інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити, сформувавши покоління людей, які мислять і діють по-новому. Звідси - велика увага до загального розвитку особистості, її комунікативних здібностей, засвоєнню знань, самостійності в прийнятті рішень, критичності та культури мислення, формування інформаційних і соціальних навичок. Таких підходів вимагає головна педагогічна ідея сучасності - освіта впродовж усього життя;
- адаптація системи вищої освіти України до норм, стандартів і основних принципів Європейського простору вищої освіти;
- забезпечення соціального контексту вищої освіти, що надасть можливість випускникам вищих навчальних закладів формувати свою професійну кар'єру на принципах соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей.
Освітній сектор, включаючи вищу освіту, вважається сферою діяльності стратегічного значення, пріоритетного розвитку суспільства і держави.
Починаючи з Бергена (травень, 2005), в системі вищої освіти України зроблено важливі кроки в реалізації положень Болонського процесу та підготовлено План дій по їх реалізації до 2010 року.
При Міністерстві науки і освіти за розпорядженням Уряду України створено міжвідомчу робочу групу з впровадження положень Болонського процесу.
У 2006 році з фахівців провідних університетів України сформовано Національну група промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters). Вони беруть участь у навчальних тренінгах з актуальних проблем вищої освіти на Європейському освітньому просторі і відповідно проводять в Україні навчальні тренінги за такими основними напрямками:
- забезпечення якості вищої освіти;
- трициклова система освіти;
- система кваліфікацій Європейського освітнього простору.
Створений при Міністерстві освіти і науки України Всеукраїнська студентська рада стала кандидатом в члени Національних спілок студентів Європи (The National Union of Students in Europe (ESIB)).
У 2006/07 навчальному році у всіх вузах України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно-трансферна система ЕСТS. Підготовлено відповідний Пакет інноваційних нормативних документів ЕСТS, розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи щодо впровадження Додатка до диплома європейського зразка (Diploma Supplement).
У 2006 році за ініціативою Ради Великої хартії університетів (Magna Charta Universitatum) проведено два семінари з проблем конвергенції вищої освіти на шляху створення Європейського освітнього простору.
Розширено система інформування і мотивації суб'єктів діяльності вищих навчальних закладів з проблем інтеграції української системи вищої освіти в європейську. З цією метою налагоджено тісні контакти з робочими групами Європейського союзу.
Інституційна структура України представлена 232 державними та 113 приватними вищими навчальними закладами.
Структура вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації за типами (на початок 2006/07 навчального року, державна і комунальна форма власності)
В системі освіти прийнята така класифікація навчальних закладів: технікуми, училища, коледжі, університети, академії, інститути.
Відсоток студентів, зарахованих в кожен з типів закладів у 2006/07 навчальному році, становить:
- технікуми - 12,4%; - училища - 3,3%;
- коледжі - 8,9%; - університети - 55,9%;
- академії - 12,5 - інститути - 7,0%. Різні типи інституцій регулюються єдиними правилами і законами, крім питань фінансування для державних і приватних навчальних закладів.
Вищі навчальні заклади здійснюють прийом на навчання відповідно до «Умов прийому до вищих навчальних закладів в Україні», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України. Приймальна комісія вищого навчального закладу діє відповідно до «Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України.
Міністерством освіти і науки України вжито певних заходів щодо формування та впровадження системи національних кваліфікацій. Цей процес планується завершити поетапно до 2010 року з виконанням зобов'язань, прийнятих в Бергені в 2005 році. Основою цих дій є гармонізація національної системи кваліфікацій з системою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.
Зокрема здійснені такі заходи:
- розроблений і затверджений на рівні Уряду ряд програм підготовки бакалаврів, в яких врахований досвід європейських країн. На даний момент розпочато формування національної системи кваліфікацій бакалавра, яка відповідає цим програмам і буде представлена Групі супроводу Болонського процесу (BFUG) для адаптації до загальноєвропейської системи кваліфікацій.
- в 2006/07 навчальному році студенти всіх вузів III-IV рівнів акредитації залучені в двоциклову систему підготовки, що відповідає Болонським принципам.
Щодо програм другого циклу, вивчається проблема диверсифікації програм відповідно до критеріїв академічності та професійності. Сьогодні в Україні діє післябакалаврськими програма «магістр наук» і програма під умовною назвою «спеціаліст», яка більшою мірою орієнтована на практичну діяльність.
В процесі обговорення таких програм вищими навчальними закладами та роботодавцями запропоновано два варіанти:
1. Залишити на другому циклі тільки програму підготовки магістра (але тоді загострюється проблема працевлаштування бакалавра і значної кількості осіб, які будуть мати доступ до магістерських програм).
2. Розробити два варіанти магістерських програм - магістра академічного і професійного профілю. Як приклад для технічних спеціальностей - магістр наук, магістр інженерії. Остання програма більшою мірою зорієнтована на практичну діяльність. За окремими напрямами планується створити програми підготовки інтегрованих магістрів на базі повної середньої освіти.
Такі програми вже пропонуються при підготовці фахівців за окремими напрямами освіти. Це стосується медицини і ветеринарії. Можливо розширення також для спеціальностей філософії та мистецтва.
Пропозиція щодо приведення у відповідність національної системи кваліфікацій з системою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти обговорювалося всіма зацікавленими сторонами на національному рівні і були узгоджені терміни для його впровадження (2010 р).
Розроблено механізми підготовки докторів наук як третього Болонського циклу відповідно до структурованих докторськими програмами:
- стандартні терміни підготовки докторів наук складають 3 роки;
- навчальні програми з підготовки докторів наук включають лекційні курси та незалежні наукові дослідження;
- розробляються процедури контролю та оцінювання якості підготовки докторів наук;
- підготовка докторів наук інтегрована в міждисциплінарне навчання та сприяє розвитку взаємозамінних умінь. Поступово реалізуються принципи безперервності і наступності програм підготовки на другому та третьому циклах навчання;
- передбачається запровадження кредитів ECTS для вимірювання навчального навантаження при підготовці докторів наук;
- ведеться робота з узгодження принципів включення підготовки докторів наук в систему національних кваліфікацій.
Все кваліфікації першого циклу дають доступ до декількох програмах другого циклу, і все наступні, як мінімум, до однієї програми третього циклу практично без будь-яких проміжних (бридж) програм.
Здійснюються заходи щодо адаптації національної системи із забезпечення якості стандартів і рекомендацій для відповідності якості в Європейському просторі вищої освіти (ЄПВО).
З метою співпраці та вивчення досвіду діяльності Європейської мережі забезпечення якості (ENQA) в державної акредитаційної комісії створено спеціальний відділ.
Міністерством освіти і науки України підготовлені плани і встановлені терміни для вдосконалення національної системи забезпечення якості вищої освіти відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. >>>
