П'ятий щорічний рейтинг вузів RAEX (Експерт РА) зафіксував успіхи міжнародної інтеграції російських вузів на тлі зниження кількості викладачів. Такий розклад несе в собі високі ризики для якості освіти.
Рейтингове агентство RAEX (Експерт РА) за підтримки фонду Олега Дерипаска «Вільне справа» склало п'ятий щорічний рейтинг вузів Росії (див. Таблицю 1). При підготовці рейтингу використовувалися статистичні показники, а також результати опитувань серед 28 тисяч респондентів: роботодавців, представників академічних та наукових кіл, студентів і випускників.
Трійка лідерів рейтингу не зазнала змін у порівнянні з минулим роком: перше місце традиційно зайняв МДУ ім. М. В. Ломоносова, слідом розташувалися МФТІ і НІЯУ МІФІ. Переможці рейтингу забезпечують високий рівень освіти і є найсильнішими в області науково-дослідної діяльності (див. Таблиці 2 і 4), що підтверджується статистикою і даними репутаційних вимірів.
Стійке зростання в рейтингу кілька років поспіль демонструє університет МГИМО: в поточному році вуз зміцнив свої позиції в десятці кращих і перемістився з восьмого на сьоме місце. МГИМО вдається зберігати високу кількість викладачів в розрахунку на 100 студентів (13,58, що більш ніж в півтора рази перевищує середнє значення по сотні кращих), тоді як у більшості конкурентів забезпеченість студентів викладачами знизилася. МДІМВ є одним з найпривабливіших вузів для абітурієнтів - тут найвищий прохідний бал ЄДІ (94,7) і найбільш дороге платне навчання (418 тисяч рублів).
З п'ятнадцяти перших учасників програми підвищення конкурентоспроможності «5-100» найкращу динаміку продемонстрували Університет ИТМО (Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки і оптики) і Нижегородський державний університет ім. Н. І. Лобачевського. Університет ИТМО вперше увійшов в топ-20, піднявшись з 22-го на 19-е місце, а ННГУ ім. Н. І. Лобачевського перемістився з 32-го на 28-е місце. Ключові драйвери зростання у цих вузів збігаються: поліпшення ресурсної забезпеченості та посилення міжнародної інтеграції. У ИТМО, наприклад, зросла частка студентів, які пройшли практику або стажування за кордоном: зараз вона вдвічі вище середнього значення по всіх учасниках рейтингу (1,2% проти 0,6%). ННГУ ім. Н. І. Лобачевського помітно збільшив частку іноземних студентів (з 6 до 8,4%) і зміцнився в кадровому відношенні: співвідношення кількості ППС на 100 студентів зросла з 8,19 до 8,59.
Найбільш помітне зниження позицій у верхній частині рейтингу можна відзначити у Новосибірського державного технічного університету: динаміка його розвитку за кількома показниками поступилася динаміці вузів з топ-20 рейтингу, через що університет виявився за межами двадцятки кращих. Так, в НГТУ відзначається скорочення фінансування в розрахунку на студента на 8%, в той час як середній показник у топ-20 вузів виріс на 7%. А середній бал ЄДІ надійшли на бюджет за конкурсом збільшився лише на 0,4, при тому, що у ВНЗ першої двадцятки зростання склало в середньому 1,9 бала.
Абітурієнти вибирають економіку і медицину
Кращі вузи з рейтингу RAEX активно співпрацюють з роботодавцями, причому в найбільш тісній зв'язці з ними знаходяться технічні та медичні вузи. Майбутні «технарі» і медики, як правило, мають широкі можливості отримання в процесі навчання практичних навичок і умінь, що важливо для успішного працевлаштування після закінчення вузу. У МФТІ, наприклад, понад 60% студентів протягом навчального року проходили підготовку на базових кафедрах, організованих вузом спільно з роботодавцями.
Крім того, про високу затребуваність випускників технічних і медичних вузів свідчать і високі цифри цільового прийому абітурієнтів - у «цільовиків» після закінчення вузу є тверді гарантії працевлаштування в організації, яка надала направлення на навчання. І якщо в економічних вузах цільовий прийом - це скоріше рідкість (в середньому 2% від зарахованих), то в технічних і тим більше в медичних вузах ця практика широко поширена (9% і 29% відповідно).
Незважаючи на те, що випускники-технарі більше затребувані ринком, ніж економісти, абітурієнти абсолютно явно воліють економічні та управлінські напрямки. Найбільш яскраво це проявляється у випадку з платоспроможним попитом на платне навчання у відповідних вузах. Якщо в технічних вузах середня вартість навчання студентів, зарахованих у 2015 році на перший курс, становить 119 тисяч рублів на рік, то за навчання в економічних вузах доведеться заплатити в два рази більше - 243 тисячі рублів. При цьому динаміка зміни вартості явно не на користь «технарів»: за п'ять років платне навчання в провідних технічних вузах подорожчало на 37 тисяч рублів, а в економічних - на 70 тисяч рублів.
У списку топ-10 найдорожчих вузів всього два технічних університету - Національний мінерально-сировинної університет «Гірський» і РГУ нафти і газу ім. І. М. Губкіна, проте вони поступаються за вартістю навчання провідним вузам гуманітарного та економічного профілю. Лідерами за вартістю платного навчання другий рік поспіль є МГИМО (418 тисяч рублів), НДУ ВШЕ (380 тисяч рублів), МДЮА ім. О. Є. Кутафина (302 тисячі рублів), а також МГУ ім. М. В. Ломоносова (335 тисяч рублів, см графік 1).
повний рейтинг тут .
Рейтингове агентство RAEX (Експерт РА)
