У білоруських вузах скоро не залишиться молодих викладачів

Міністерство освіти стурбоване тим, що аспірантура втрачає актуальність для випускників вузів. Престиж викладацької діяльності падає. Систему захисту наукових ступенів незалежні експерти називають недосконалою. У вузах вже відчули нестачу молодих фахівців. Хто ж буде далі вчити студентів, з'ясовує "Завтра твоєї країни".

- В останні два роки ми насилу набираємо аспірантів, а в Мінську в деяких вузах є навіть недобір, - поскаржився на нещодавній зустрічі з випускниками вузів міністр освіти Олександр Радьков.

Заклопотаність міністра поділяють і експерти "Завтра твоєї країни". Професор кафедри національної економіки та державного управління Білоруського державного економічного університету Ніна Богдан констатує, що Білорусь істотно відстає за таким важливим показником європейського інноваційного табло, як випуск аспірантів і докторантів в розрахунку на тисячу осіб населення у віці 25-34 років.

- В останні роки частка випускників вузів, які йдуть в науку, скорочується. Освіта з точки зору отримання ступеня кандидата або доктора наук стає непрестижною, - з гіркотою зазначає професор.

Середня ефективність аспірантури в Національній академії наук 6%, а по Міністерству освіти 4% - таким є співвідношення щорічного числа аспірантів, які захистили дисертації в строк, а також загальна кількість випуску аспірантів.

Для порятунку ситуації кілька років тому було прийнято рішення ввести магістратуру як науково-педагогічну ступінь. За даними Вищої атестаційної комісії за 2006 рік, після закінчення аспірантури захищалися: до 1 року - 9% із щорічно затверджуваних ВАК кандидатських дисертацій, 1-2 роки - 30%, 2-3 роки - 16%, 3-5 років - 17% , 5-6 років - 14%. Ініціатори процесу введення магістратури прогнозували, що збільшення терміну підготовки наукової роботи дозволить підвищити приблизно до 40% питома вага кандидатських дисертацій, які захищаються в термін.

- Але поки не схоже, щоб ці заходи якось поліпшили ситуацію з ефективністю аспірантури, - зауважує колишній проректор Європейського гуманітарного університету Володимир Дунаєв. - Фактично молодь не зацікавлена ​​в тому, щоб йти працювати до вузів. Викладачі взагалі отримують мало, а молоді викладачі - ще менше.

За даними Федерації профспілок Білорусі, зарплата молодого викладача вузу становить близько 455 тисяч рублів.

Захист без дозволу ВАК недійсна

Крім непрестижність викладацької праці, на думку Володимира Дунаєва, на низьку ефективність білоруської аспірантури позначається недосконалість системи захисту дисертацій.

- Вона є викликом нормам академічних свобод, - вважає експерт. - У світовій практиці вчений ступінь привласнюється конкретним університетом. У Білорусі частина дисертацій, пройшли вузівський вчена рада, відкидається Вищою атестаційною комісією. Нерідко, особливо в області соціально-гуманітарних наук, ВАК нав'язує критерії оцінки, які носять не науковий, а політичний характер.

З іншого боку, аспіранти просто побоюються виходити на захист дисертації, бо не знають, чим це закінчиться.

Білоруси до того ж не мають змоги без дозволу Вищої атестаційної комісії захищати дисертації за кордоном, включаючи Росію, з якою існує єдиний освітній простір. А якщо хтось захиститься без дозволу, його науковий ступінь в Білорусі не зараховується.

Студент, який закінчив білоруський вуз і отримав докторський ступінь за кордоном, захотівши повернутися в Білорусь, повинен свою дисертацію перевести, представити в раду із захисту університету, захистити її знову, потім відправити документи до Вищої атестаційної комісії, яка буде вирішувати, присуджувати йому ступінь кандидата наук.

Хто ж буде вчити студентів?

Володимир Дунаєв переконаний, що ізоляція ослабляє позиції Білорусі в області підготовки наукових кадрів. Професор Ніна Богдан називає тенденцію зниження якості педагогічного складу ВНЗ ненормальною. Її турбує питання: хто ж буде вчити студентів, якщо немає конкурсу в аспірантуру?

А керівник Дослідницького центру Інституту підприємництва та менеджменту Ігор Пелип називає досить дивною ситуацію, коли наукова робота, більш якісна, ніж кандидатська дисертація, яку він захистив у Білорусі, не зізнається.

- Я не думаю, що економіст, який має публікації в західних наукових журналах середнього рівня, захоче повернутися і працювати в БДЕУ або в БГУ. Таку людину багато хто вважав би не зовсім адекватним, - зауважує експерт.

Тим часом випускник Білоруського економічного університету Олег Цивінський, який отримав ступінь доктора економіки в Університеті Міннесоти, вважає абсолютно нормальною ідею повернення інтелекту на батьківщину.

- Пора зупинити відтік наукових економічних кадрів з Білорусі та створити можливості для розвитку білоруської економічної науки, яка в окремих областях знань загальмувалася на позиціях півстолітньої давності, - такою є позиція професора Єльського університету Олега Цивінський.

Фахівці можуть не повертатися назавжди, але брати участь в освітніх процесах в країні, створюючи альтернативні структури. Білоруси, які навчаються на докторських програмах в сфері економічної науки, закінчили їх і працюють професорами за кордоном, уже створюють майданчик для дослідження економіки Білорусі та навчання білорусів основам сучасної економічної думки на рівні провідних міжнародних університетів.

У світі є подібні прецеденти - Університет Бокконі в Італії, наприклад, в який повернулися італійці з топових американських університетів. Або Російська економічна школа в Москві.

- Створення альтернативних структур в галузі економічної освіти може хоча б частково вирішити проблему нестачі молодих викладачів, - погоджується Ігор Пелип. - І далі ситуацію може якось змінити вільна конкуренція з існуючими в країні вузами.

Владислав ПРОТАСКІН, Завтра твоєї країни