Шляхи вивчення середньовічної музичної культури Азербайджану

AZ Ə RBAYCAN MİLLİ KONSERVATORİYASI

"KONSERVATORİYA" № 3, 2016

Нармина ГУСЕЙНОВА

науковий співробітник БМА

Адреса: Баку район, Ш.Бадалбейлі 98

Email: [email protected]

UOT 78,087, 1

Резюме: Стаття присвячена шляхам вивчення багатої музичної культури Азербайджан а середньовіччя. Одним з напрямків в цій області є відродження музичного інструментарію тих часів. Р еставраціей древніх народних інструментів епохи середньовіччя довгі роки успішно займався Народн ий артист Азербайджану, доктор мистецтвознавства, професор М.Керімлі. У 1992-му році при Азербайджанської Державної До онсерваторіі імені У.Гаджибекова під керівництвом М.Керіма почала функціонувати наукова лабораторія «Реставрація та удосконалення стародавніх музичних інструментів». Головним завданням дослідників наукової лабораторії є відтворення давньої азербайджанської музи кальной культури, реставрація старовинних музичних інструментів, пропаганда їх широкій публіці.

Ключові слова: лабораторія, вчені, дослідження, реставрація

Витоки багатою музичної культури в Азербайджані йдуть углиб століть. З часів палеоліту в Азербайджані, вДревнем вогнищі культури Гобустане збереглися наскальні малюнки на скелях, печерах з зображеннями чоловіків, жінок, різних диких тварин, мисливців, хороводу танцюють людських фігур, танцюючих народний танець "Ялли". На території Азербайджану в археологічних розкопках знайдено брон-зовие вироби - дзвіночки, керамічні птиці з дрібними камінчиками всередині, за допомогою яких видавалися перші музичні звуки.

Інтенсивний розвиток отримала музична культура Азербайджану в середні століття. Про це свідчать фундаментальні роботи Азер-байджанскіх вчених. У трактатах видатних дослідників музики С.Урмеві (ХII), А.Марагаі (ХIV), Мірзабеков (ХVII), Світ Мохсун Навваба (ХIХ) є історичні дані, що свідчать про високий розвиток музичної культури і наявності більше 60-ти музичних інструментів в Азербайджані .

Марагаі (ХIV), Мірзабеков (ХVII), Світ Мохсун Навваба (ХIХ) є історичні дані, що свідчать про високий розвиток музичної культури і наявності більше 60-ти музичних інструментів в Азербайджані

Середньовічна музична культура завжди була об'єктом дослідження багатьох вчених. Говорячи про музичну культуру Азербайджану в середні століття, не можна не згадати ім'я народного артиста Азербайджану, доктора мистецтвознавства, професора М.Керімлі.

Керімлі

Видатний вчений, педагог М.Керімлі залишив великий слід у розвитку музичної культури Азербайджану. Починаючи з 1970-х років на протязі довгих років М.Керімлі займався відродженням і реставрацією древніх народних інструментів епохи середньовіччя. Під його керівництвом було відновлено велику кількість старовинних інструментів: руд, рубаб, чегане, ченг, чогур, сантур, тенбур, барбет, гопуз, нею, нузха.

Відновлені стародавні музичні інструменти зберігаються в Азербайджанському Державному Музеї Музичної культури. На цих інструментах грають музиканти Державного ансамблю старовинних інструментів. Старовинна музика є історичним надбанням Азер-байджанского народу.

Величезна дослідницька робота М.Керімлі складається з вивчення і виконання інтонацій, тембрів, специфічних технічних можливостей кожного інструмента. За словами М.Керімлі, секрети магічного звучання давніх інструментів полягає в виготовленні музичних інструментів з живих матеріалів - плівки серця буйвола, баранячих жилок, риб'ячої шкіри, очерету, цінних порід дерев і ін. Це призводить до незвичайного, барвистому звучанню музичних інструментів.

Для найбільш повного вивчення методів виконання на кожному інструменті, М.Керімлі створив, і тривалий час керував Державним ансамблем старовинних інструментов.Становленіе Госу-ного ансамблю старовинних інструментів при Азербайджанському Державному Музеї музичної культури викликало новий приплив сил і стимулювало подальший розвиток величезної дослідницької діяль-ності музикантів, виконавців, вчених, майстрів по виготовленню музи-Кальний інструментів.

Високопрофесійні музиканти виконавці ансамблю оволодівають грою на старовинних народних інструментах, вивчають виразні і технічні можливості кожного інструменту окремо. У програму ансамблю входять старовинні народні пісні, східні мелодії, тесніфи, рентген, цікаві мугамного обробки. Ансамблева злитість, добре володіння багатством звукової палітри, незвичайне унікальне звучання старовинних народних інструментів епохи середньовіччя захоплюють багато-чисельних слухачів як професійних, так і аматорів старовинної народної музики. Музиканти Державного ансамблю на концертах виступають в костюмах, пошитих в старовинному стилі епохи середньовіччя.

З боку професійних музикантів і любителів інтерес до старовинної музики з кожним роком зростає. Регулярно виступаючи на концертах, високопрофесійні музиканти Державного ансамблю старовинних музичних інструментів, з великим успіхом представляють і пропо-гандіруют національну музичну культуру Азербайджану в багатьох країнах світу.

За пропозицією доктора філософських наук, Заслуженого діяча Азербайджану, проректора з науково-дослідної та творчої роботи Г.Абдуллазаде і великої підтримки Народного артиста СРСР, Азербайджану, ректора, професора Ф.Бадалбейлі, в 1992-му році при Азербайджанської Державної консерваторії імені У.Гаджибекова відкрилася науково-дослідна лабораторія «Реставрація та удосконалення стародавніх музичних інструментів». М.Керімлі з дня заснування до кінця свого життя був директором науково-дослідної лабораторії. Створення науково-дослідної лабораторії дало великий імпульс у розвитку музичної культури Азербайджану. Тяжіння до старовинної народної музики епохи середньовіччя, великий інтерес до старовинних народних музичних інструментів призвело до звернення багатьох вчених, музи-кантів, художників, майстрів по виготовленню старовинних інструментів до проблеми відновлення і реставрації давніх народних музичних інструментів Азербайджану. Головним завданням дослідників наукової лабораторії є відтворення давньої азербайджанської музичної культури, реставрація старовинних музичних інструментів, пропаганда їх широкої масової публіці.

Досліджуючи архівні матеріали Інституту рукописів, в Історичному Музеї, Державних бібліотеках, Музеї Мистецтв імені Р.Мустафаева, створюючи креслення для майстрів по виготовленню інструментів, вимірюючи струни, вивчаючи акустичні можливості і історичне минуле кожного інструменту, в науковій лабораторії було відреставровано 11 стародавніх, давно забутих музичних інструментів.

Доктора мистецтвознавства, професора С.Абдуллаева, М.Керімлі в своїх фундаментальних наукових працях досліджували історичне минуле азербайджанського інструментарію. Доктор філософії С.Кафарзаде в дослідженнях про духових інструментах, кандидат фізико-математичних наук Ш.Гаджіев в математичних дослідженнях тембрів музичних інстру-ментів, розкривають витоки музичного інструментарію в Азербайджані. Доктор мистецтвознавства, професор Т.Мамедов протягом багатьох років відіграє важливу роль в електронному надання культурної спадщини. Заслужити-ваний діяч Азербайджану, видатний композитор А. Азимов, звертаючись до старовинної музики середньовіччя, вивчає її історичне минуле, досліджують старовинні партитури. А.Азімова була відтворена нотний запис мугама Чаргях, кількох старовинних народних пісень і танців. Народний артист Азербайджану, професор Р.Куліев досліджує історію викон-нітельства, темброві і технічні возможностімузикальних народних інструментів. Народний артист Азербайджану, доцент А.Абасаліев є одним з перших виконавців, який озвучує акустичні і технічні можливості відреставрованих старовинних музичних інструментів.

Слід згадати імена вчених, яких вже немає, але вони вклали всі свої знання і творчі сили в розвиток історії музичної культури Азербайджану. Це кандидат мистецтвознавства, професор В.Абдулкасумов, кандидати мистецтвознавства Ф.Азімлі, Ф.Ефендіев, доктор філологічних наук Б.Абдулла і інші.

З 2013-го року директором наукової лабораторії «Реставрація та вдосконалення древніх музичних інструментів» стає кандидат мистецтвознавства, професор М.Кафарова. Під керівництвом М.Кафаровой майстром Г.Байрамовим був відреставрований старовинний музичний інстру-мент яйли рубаб. Крім цього, композитором Р.Халіловим була воспро-винищені нотний запис мугамов Рахаб, Гатар, Баяти-Кюрд. М.Кафарова дослі-дуючи музичні народні інструменти, опублікувала методичні рекомендації "Milli musiqi alətlərinin bəzi tədqiqat aspektləri" (Деякі аспекти дослідження національних музичних інструментів).

Вивчення давньої азербайджанської музичної культури відкриває нові горизонти дослідження для наступного покоління. Вчені-єдино-мишленнікі, які вивчають історичне минуле, акустику і технологію старовинних музичних інструментів, продовжують розпочату справу М.Керімлі. Дослідники збирають архівні матеріали, традиції, що збагатили музичну культуру Азербайджану. Кандидати мистецтвознавства Н.Байра-малібейлі, А.Інякіна, співробітники наукової лабораторії Р.Бехменлі, Н.Мус-Тафаева, Б.Кязімова, А.Мамедова, Н.Байрамова, Н.Гусейнова, лаборанти Е.Аллахвердіева, Ш.Мамедзаде продовжують вивчати і досліджувати зразки музичної творчості середньовіччя.

18 листопада 2015 року у Великому залі Бакинської Музичної Академії імені У.Гаджібейлі в урочистій формі був проведений вечір, посвя-щенний 70-річчя пам'яті видатного дослідника азербайджанської старовинної музики, професора М.Керімова. У зв'язку з цим, виступив Державний ансамбль старовинних народних інструментів. На концерті прозвучали прекрасні обробки старовинної музики М.Керімлі, що ведуть слухачів в стародавній світ епохи Азербайджанського Ренесансу.

Підводячи підсумок можна сказати, що музична культура в Азербайджані ще з давніх віків є невід'ємною частиною життєвого шляху людини. Традиції, що збагатили музичну культуру Азербайджану, зберігаються і продовжують процвітати.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. KərimM.Orta əsr Azərbaycan musiqi alətləri (tarixi, orqanoloji tədqiqat) Аvtoreferat B .: 2009,45s.
  2. Tarixi yaşadan unudulmuş musiqi alətləri.Milli mysiqinin tədqiqi. Elmi məqalələr toplusu D.2011, 207 s.
  1. KərimliM.Azərbaycanmusiqialətləri. B .: Mütərcim, 2011, 96 s.
  2. Qafarova M. Məcnun Kərimov: Yaradıcı şəxsiyyətin portreti // "Musiqi dünyası" jurnalı 1/62 2015 року, s. 65-68
  3. Professor Məcnun Kərimov 70. Qədim musiqi alətlərinin tədqiqatçısı., B .: Apostrof MMC, 2015 року, 208 s.
  4. Qafarova M. Milli musiqi alətlərinin bəzi tədqiqat aspektləri. Ali və orta ixtisas musiqi məktəbləri üçün metodiki vəsait. B .: ADPU, 2016, 34 s.

Nərminə HÜSEYNOVA

BMA-nın elmı ışçısı

ORTA ƏSRLƏR AZƏRBAYCAN MUSİQİ MƏDƏNİYYƏTİNİN TƏDQİQİ YOLLARI

Xülasə: Azərbaycanın zənqin musiqi mədəniyyətinin tarixi ən qədim dövrdən başlayır . Orta əsr alimlərinin risalələrinə əsaslanaraq, demək olar ki, o zaman Azərbaycan musiqi mədəniyyəti yüksək səviyyədə inkişaf etmişdir . Azərbaycan Respublikasının Xalq artisti, sənətşünaslıq üzrə elmlər doktoru, professor M.Kərimli uzun illərdir ki, Orta əsrlərdə istifadə edilmiş qədim musiqi alətlərinin bərpası və təkmilləşdirilməsi sahəsində təqdirəlayiq işlər görmüşdür . 1992 ci ildə Ü.Hacıbəyli adına Azərbaycan Dövlət Konservatoriyasınəzdində "Qədim musiqi alətlərinin bərpası və təkmilləşdirilməsi" elmi laboratoriyası yarandı. Tədqi-qatçıların əsas məqsədi Azərbaycanın qədim musiqi mədəniyyətinin bərpası, qədim musiqi alətlərinin təkmilləşdirilməsi və onların bütün dünyada təbliğidir .

Açar sözlər: laboratoriya, tədqiqat, alimlər, bərpa, tarix

Narmina HUSEYNOVA

Researcher of BMA

THE ROLE OF THE RESEARCH OF MEDIEVAL MUSICAL CULTURE OF AZERBAIJAN

Summary: Ancient rich musical culture in Azerbaijan in the Middle Ages began to develop intensively . This is evidenced by the fundamental works of Azerbaijani scientists . In the treatises of outstanding scholars of music have historical evidence of highly developed musical culture in Azerbaijan .

People's Artist of Azerbaijan, Doctor of Arts, Professor M.Kerimli for many years engaged in the revival and restoration of ancient folk instruments of the Middle Ages . in 1 992 at the Azerbaijan State Conservatory named after U. Hajibeyli opens research laboratory «Restoration and improvement of ancient musical instruments.»

The main objective of the scientific research laboratory is to recreate the ancient Azerbaijani musical culture , restoration of old musical instruments, the promotion of a broad mass audience.

Key words: laboratory, research, scientists, restoration, history

Rəyçilər:

sənətşünaslıq doktoru, professor Mahmudova Gülzar;

sənətşünaslıq namizədi, professsor Qafarova Maya

Mövzuya uyğun