Співочі голоси можна класифікувати різними способами. Розподіл по групах виконується з урахуванням фізіологічних особливостей, тембру, рухливості, звуковисотного діапазону, розташування перехідних нот, інших параметрів. Найбільш зручною і затребуваною сьогодні, відомої ще з XVI століття, вважається класифікація вокалістів по підлозі і діапазону. В нашій студії вокалу ми виділяємо шість основних типів:
чоловічі голоси
- бас;
- баритон;
- тенор.
жіночі голоси
- контральто;
- меццо-сопрано;
- сопрано.
Сопрано. Найвища різновид жіночих вокальних голосів. Виділяється образністю, дзвінкість, прозорістю, польотні. Для вокаліста характерно легке, рухливе, відкрите звучання. Характер сопрано:
- драматичний;
- ліричний;
- колоратурний
Виділяють також співачок з лірико-драматичним, лірико-колоратурним сопрано.
відомі власниці вокалу сопрано: Монсеррат Кабальє, Марія Каллас. Знамениті зірки вітчизняної опери: Вишневська Г.П., Казарновська Л.Ю., Нетребко А.Ю. Партії, написані для сопрано: Цариця ночі ( "Чарівна флейта" Моцарт), Віолетта ( «Травіата» Верді). Естрадні виконавці з сопрано: Любов Орлова, Толкунова Валентина Василівна, Крістіна Агілера, Брітні Спірс.
Меццо-сопрано. Запам'ятовується насиченим, соковитим звуком, звучним, глибоким тембром. Звучить нижче сопрано, але вище контральто. Підтипи: драматичне, ліричне. Відомими володарками даного типу були Тетяна Троянос, Образцова Є.В., Архипова І.К. Оперна партія Амнеріс в «Аїді» написана для меццо-сопрано. Естрадні виконавці меццо-сопрано: Авріл Лавін, Леді Гага, Лана Дель Рей.
Найнижчий, рідко зустрічається жіночий голос - контральто. Його відрізняє оксамитове потужне звучання, розкішні грудні ноти. З прикладами контральто можна познайомитися в операх Чайковського «Євгеній Онєгін» (Ольга), Верді «Бал маскарад» (Ульріка). Володаркою контральто була солістка Маріїнського театру м.Долина. Співачки з контральто на естраді: Шер, Едіта П'єха, Софія Ротару, Кортні Лав, Кеті Перрі, Ширлі Менсон, Тіна Тернер.
Високі чоловічі типи голосів представлені ліричним, драматичним або лірико-драматичний тенор. Характеризуються рухливістю, співучістю, легкістю, м'якістю. Прикладом ліричного тенора є Ленський в «Євгенії Онєгіні», драматичного - Манріко з «Трубадура», лірико-драматичного - Альфред (герой «Травіати»). Знамениті тенори: І.Козловський, с.Лемеші, Хосе Каррерас. Тенори на естраді: Микола Басков, Антон Макарський, Джаред Лето, Девід Міллер.
Назва «баритон» в перекладі з грецького означає важкий. За звучанням знаходиться між басом і тенором. Відрізняється великою силою, яскравістю у верхній половині діапазону. Виділяють ліричні (Фігаро в «Севільському цирульнику» Россіні) та драматичні (Амонасро в «Аїді» Верді) баритони. З відомих оперних співаків баритоном володіли Паскуале Амато, Хворостовський Д.А. Естрадні співаки-баритони: Йосип Кобзон, Михайло Круг, Муслім Магомаєв, Джон Купер, Мерилін Менсон.
Найнижчий голос у чоловіків - бас. Відмінними рисами є глибина, повнота звучання. Виділяють високий (Дон Базиліо в «Севільському цирульнику» Россіні), центральний (Мельник в «Русалці» Даргомижського) і Бас-профундо. Останній часто можна почути в церковно-хоровій музиці. Відомі співочі голоси баси: Готлоб Фрік, І. Петров. Естрадні володарі баса: Тілль Ліндеманн, Нік Кейв, Поль Робсон, Ларрі Хупер.
