Статті 17-01-2011, 11:30

18 січня минає рік з дня трагедії в лікарні №7 м Луганська. Рік тому, в понеділок, 18 січня 2010 року, вранці, у відділенні реанімації вибухнули два балони з киснем. Вибух був настільки сильним, що пошкодив несучі стіни і перекриття з 2 по 5 поверхи будівлі, лікарня фактично припинила свою роботу, тому що її ліве крило було зруйновано.

З-під завалів за кілька днів рятувальної операції дістали 16 трупів - в тому числі загинули завідувач відділенням реанімації Петро Гусак, який в медичному середовищі мав дуже хорошу професійну репутацію, кілька медсестер. З-під завалів шістьох людей дістали живими.

трагедія мала, без перебільшення, величезний резонанс - в той же день почалися перевірки техніки безпеки використання кисневих балонів у всіх медустановах України. Природно, вони показали, що такий вибух міг статися в будь-якій лікарні і в будь-який момент.

БАЛОНИ САМІ ВИННІ

В ході цих перевірок територіальне управління Держгірпромнагляду встановило , Що «відомчий нагляд медичних закладів, тобто служби охорони праці, існують фіктивно». В результаті

до адміністративної відповідальності тільки в Луганській області було залучено 123 працівника медичних установ і 40 головлікарів. Лише за 12 днів після трагедії було перевірено 64 лікарні, виявлено понад 800 порушень нормативно-правових актів про охорону праці, заборонено експлуатацію 279 одиниць посудин, що працюють під тиском, в тому числі і кисневих балонів.

Через місяць після трагедії експерти, які займалися розслідуванням, ще не могли формально встановити , Яке підприємство заповнювало вибухнули в міськлікарні №7 балони киснем. Виявилося, що лікарня мала договір з компанією «ДонбассАгросервсіс», однак облік вели некоректно і в журналі записів щодо вибухнули балонів не було. Однак всі факти вказували саме на цю компанію - так, всього в січні 2010 року за договором з «ДонбассАгросервсіс» в луганську міськлікарні №7 було поставлено 45 балонів з киснем. Експерти перевірили вміст 15-ти і з'ясувалося, що в окремих кількість домішок досягало 20% (норматив - максимум 5%).

Після трагедії головлікар лікарні сірчаної Чайкін вказував на постачальника балонів в інтерв'ю, і вже в суді говорив і про те, що саме Держгірпромнагляд повинен був контролювати постачальників кисню.

- Ми з ними працювали 6 років. Але не тільки ми, а майже половина лікарень міста. Зараз фірма відхрещується, там кажуть, що не знають, звідки ми взяли балони. Так само нам в провину ставлять те, що в накладних не було номерів балонів. А який сенс в них, якби ми їх ставили у себе в журналі реєстрації, а вони - ні? Адже у постачальника теж не було обліку балонів. Ми і так і так не довели б, що це їх балони. Чому Держгірпромнагляд, така серйозна організація - не перевіряла постачальника? Чому не змусила їх нумерувати балони і реєструвати їх? Я думаю, неважко здогадатися, - сказав колишній головлікар лікарні Чайкін.

Однак де-факто, не дивлячись ні на що, до відповідальності у кримінальній справі проходять тільки три працівника лікарні, а ті, хто заповнював балони з порушенням технології, постачав їх і з чиєї вини сталася трагедія, в суді немає. Принаймні, поки що.

СУД ТАК ДЕЛО

Розслідування кримінальної справи було досить оперативним - вже 6 вересня 2010 року воно було направлено до Ленінського райсуду м.Луганська.

Так, експерти встановили , Що вибухнув балон був наповнений не медичним киснем, а сумішшю газів, персонал лікарні не був навчений роботі з балонами зі стиснутими і зрідженими газами, а газові балони у лікарні зберігалися не в установленому місці.

До кримінальної відповідальності залучаються колишній головний лікар лікарні Сергій Чайкін, заступник головного лікаря з господарських питань і начальник відділу з охорони праці. Їм інкриміновано порушення вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель людей (злочин, передбачений ст. 271 ч.2 Кримінального кодексу) і службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ст. 367 ч.2 КК України) і загрожує позбавлення волі на строк до 7 років.

За підсумками розслідування Прокуратура Луганської області заявила три позови про відшкодування шкоди до винуватців вибуху в міській багатопрофільній лікарні №7 в інтересах Кабміну, виконкому Луганської міськради та обласної клінічної лікарні. Збиток оцінений в 6,8 млн. Грн., В тому числі, за словами адвоката потерпілих Анатолія Шамріна - 3 млн. Грн. особисто до колишнього головлікаря установи Чайкіно.

Перше судове засідання відбулося 27 вересня 2010 року. 13 жовтня 2010 року стало відомо, що у адвокатів потерпілих маса претензій до слідства - постраждалих з матеріалами справи своєчасно не ознайомили, кілька людей не встигли домогтися статусу потерпілих через чиновницьку тяганину.

В ході засідання протягом 9 листопада суддя Ленінського райсуду м.Луганська Олена Запорожченко своїм рішенням за клопотанням потерпілих звільнила начальника відділу з охорони праці Олександра Ніколаєнко з-під варти прямо в залі суду, незважаючи на протест прокурора. Він був єдиним з трьох обвинувачених, який відразу ж після трагедії був затриманий і перебував весь цей час в СІЗО.

Про звільнення Ніколаєнко клопотала потерпіла під час вибуху Дарина Гусаченко. Її підтримали майже всі інші учасники процесу.

До того моменту постраждалих у справі було 20 чоловік.

ЗА милицях - до Єфремова

Сама Даша Гусаченко - одна з найбільш відомих постраждалих у справі. У момент вибуху вона перебувала поверхом вище його епіцентру, після вибуху провалилася з 5 поверху на 2-й, отримала серйозні травми - уцілілими виявилися тільки права рука і хребет. І лише на одній нозі було більш ніж тридцять переломів.

Гроші на перші операції їй збирали студенти медичного інституту і лікарі, а 40 тисяч, виділені урядом в якості матеріальної допомоги, пішли на лікування в перші ж тижні. Уже після виписки почалися проблеми - ходунки їй довелося купувати за свої власні гроші, щоб не чекати, поки їх виділять у виконкомі - благо, ціна дозволяла. А ось для того, щоб отримати милиці і інвалідний візок, їй довелося скаржитися народному депутату Олександру Єфремову, тому що чиновники міськради «запускали» її по інстанціях.

ХТО ЗРОБИВ ВИСНОВКИ

Через рік після вибуху, за останніми даними Держгірпромнагляду, 13 з 73 лікувальних закладів в Луганській області відмовилися від використання небезпечних кисневих балонів і знайшли альтернативу.

У міській лікарні №1 закінчується будівництво кріогенної установки для виробництва кисню. За словами головлікаря лікарні Олександра Вязовик, на узгодження документації з будівництва установки знадобилося 3-6 місяців.

У міській лікарні №2 використовують кріоустановкі-газифікатор - кисень надходить в систему реанімації шляхом природного випаровування з Кріоциліндри (там він знаходиться в рідкому стані) під низьким тиском.

Відмовилися від балонів і в Луганській міській дитячій багатопрофільній лікарні № 1 - купили кисневий газифікатор, який виділяє кисень з повітря.

Ще влітку начальник міського відділу охорони здоров'я Тетяна Ширіна обіцяла , Що проблема постачання кисню в першу чергу буде вирішена в міському пологовому будинку, 3-й дитячій лікарні та 3-ї міської лікарні на кв. Щербакова.

Крім того, в жовтні була введена в експлуатацію сучасна киснева підстанція в Станично-Луганська районної лікарні, де щорічно проводять до 700 операцій. На це витратили 250 тис. Грн.

78,4 тис. Грн. на поточний ремонт киснепроводу до реанімаційного та операційного відділенням багатопрофільної лікарні були виділені в Первомайську , А в рамках програми «Здоров'я рівнян» були виділені кошти на обладнання для центральної поставки медичного кисню в відділення міської лікарні.

Однак є й інші приклади.

Так, зовсім дика історія мала місце в тому ж р Первомайську - при перевірці закупівель кисню в медичних установах області за бюджетні кошти було виявлено факт застосування технічного кисню (призначений для газополум'яної обробки металів і інших технічних цілей) для поставок його в відділення лікарні.

Крім того, цей технічний кисень купували на незареєстрованої станції, у якій навіть не було дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки. Цей технічний кисень лікарями Первомайської багатопрофільної міської лікарні використовувався для лікування хворих у відділеннях анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, травматології та хірургії. У Первомайську організатори цієї схеми отримали тільки адміністративні справи, а ось в Стаханові за покупку технічного кисню головний лікар і бухгалтер місцевої лікарні отримали кримінальні справи - збиток від їх діяльності був оцінений в 84 тис. грн.

У теруправлінні Держгірпромнагляду по Луганській області офіційно заявляють , Що жодна лікувальна установа області сьогодні не використовує кисневі балони в приміщенні - такою була припис Генпрокуратури і постанову Кабміну після трагічних подій в 7-й міськлікарні Луганська 18 січня 2010 року.

Хоча ще 16 листопада 2010 року той же Держгірпромнагляд поширював інформацію про те, що тільки в результаті перевірок в жовтні-листопаді заборонено експлуатацію 16 одиниць медичного обладнання, з них 14 балонів з киснем, які знаходилися всередині приміщення - значить, на той момент вони ще використовувалися.

Відкрито Луганську міську багатопрофільну лікарню №7 спочатку обіцяли до кінця 2010 року, але вже в грудні влада заявила про зрушенні термінів - тепер лікарня відновить роботу станом на 1 квітня 2011 року.

За планами мерії, до існуючої будівлі добудували ще 2 поверху, реанімацію винесли в окремий будова, на території лікарні також буде побудована каплиця в пам'ять про загиблих. У будівлі проведуть заміну комунікацій, побудують нову котельню і кисневу станцію. На реконструкцію лікарні витратили вже понад 45 млн. Грн.

Система централізованої подачі кисню в 7 міськлікарні була - вона вийшла з ладу буквально в грудні 2009 року, мало не за місяць до трагедії. На її ремонт тоді потрібно було всього 10 тисяч гривень.

Читайте також: Дарина Гусаченко: «Я не розумію, чому на лаві підсудних сидять головний лікар, завгосп і інженер з техніки безпеки»

Фоторепортаж з місця трагедії дивіться тут

Ніна Дьяченко, спеціально для "ВВ",