У доступному для огляду майбутньому юридичні спеціальності, які і так є одними з найбільш затребуваних, стануть ще більш престижними.
Очевидно, що в найближчі роки попит на юристів в Україні не зросте. Але чисто адміністративними методами будуть скорочені кількість вузів, які готують правознавців, і набір на ці спеціальності.
Про це досить просто судити, вивчивши опублікований минулого тижня на сайті Верховної Ради законопроект № 7147 «Про юридичний (правовий) освіту і спільного доступу до юридичної професії».
Його авторами стали група народних депутатів, що представляють Блок Петра Порошенка і «Самопоміч», в т. Ч. Оксана Сироід, Мустафа-Масі Найєм, Іван Крулько, Руслан Сидорович і ще кілька народних обранців.
Будучи прийнятий, цей документ уніфікує стандарти навчання правознавців. І що найголовніше, дозволить Міносвіти регулювати потік абітурієнтів на юридичні спеціальності. Так що в майбутньому може виявитися, що за юросвітою діти українців змушені будуть їхати в інші країни.
Як значиться в пояснювальній записці до документа, за роки незалежності України юридична наука і зміст дисциплін, що викладаються в українських вузах правознавців, не зазнали істотних змін. Підготовкою юристів в країні займаються близько 200 правознавчих шкіл (ВНЗ і відділень). Вони не можуть гарантувати однаково високий рівень освіти.
Крім того, в 2005 р Україна приєдналася до Болонського процесу, ставши, таким чином, членом Європейського простору вищої освіти. До завдань якого входять: прийняття системи доступних для розуміння і сумірних дипломів, два цикли навчання - бакалавр і магістр, мобільність студентів і взаємне оцінювання критеріїв і методологій освіти.
Хоча автори законопроекту про загальному доступі до юридичних професій не мають гучних юридичних титулів. Оксана Сироід отримала ступінь магістра права в КНУ ім. Т. Шевченка, а потім Master of Law в Університеті Оттави. Іван Крулько і Валерій Пацкан є кандидатами юридичних наук. Руслан Сидорович та Олена Сотник до обрання в Раду працювали адвокатами. Колишні журналісти Мустафа Найєм і Світлана Заліщук взагалі не мають юридичної освіти.
Проте їх законопроект базується на Концепції удосконалення правової освіти, розробленої в 2011 р за сприяння ОБСЄ та USAID і схваленої робочою групою, до якої увійшли представники правничих шкіл Київського, Львівського, Ужгородського, Чернівецького національних університетів, Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Києво-Могилянської академії та ще деяких вузів. Що має на увазі високу ймовірність реформи правової освіти в Україні.
В ході її проведення вузам залишають право самостійно визначати правові спеціалізації. Однак з усього обсягу освітньої програми на здобуття ступеня магістра в 300 кредитів ЄКТС (ECTS, European Community Course Credit Transfer - європейська система трансферу оцінок. Згідно з цією системою один семестр прирівнюється до 30 кредитів, а навчальний рік - до 60. - Авт.) Не менше половини повинні складати профессіональнооріентірованние за фахом «право». Ще 15 кредитів відводиться на соціально-гуманітарні дисципліни у рамках програми вузу і 75 - на навчальні дисципліни за вибором студента. Це можуть бути як професійно-правові, так і гуманітарні напрямки. На практичну підготовку за фахом відводиться не менше 20 кредитів ЄКТС і не менше 30 - на дослідницьку компоненту.
Вуз повинен гарантувати студентам викладання на одній з офіційних мов ЄС або доступ до програм обміну з європейськими вузами. Передбачається, що за час навчання майбутній магістр права повинен опанувати іноземною мовою як мінімум двома дисциплінами або відучитися протягом семестру в європейському вузі.
Законопроектом також вводяться вимоги для кваліфікації викладачів. По кожному напрямку правової освіти вуз повинен мати хоча б одного доктора юридичних наук або викладача аналогічної ступеня, отриманої в іноземному вузі. Як мінімум 20% викладацького складу повинні мати 5 років практичного стажу роботи за спеціальністю. Причому викладачам-правознавців забороняється поєднувати роботу в різних вузах.
Перевіряти правознавчі школи на відповідність стандартам профосвіти буде галузевої експертна рада Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти, в складі якого 17 членів, в т. Ч. 3 декана або ректора, 4 викладача, по двоє суддів, прокурорів, адвокатів і нотаріусів, обраних своїми галузевими об'єднаннями.
Цей орган здійснює перевірки вузів і займається питаннями видачі і позбавлення їх ліцензій.
А найголовніше, автори законопроекту про правову освіту пропонують навчати приватно рівно стільки ж студентів, скільки і за держзамовленням, але не більше. Таким чином, Міносвіти щорічно зможе обмежувати набір студентів з правових спеціальностей і в кінцевому рахунку впливати на чисельність дипломованих правознавців в країні в цілому.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
