1. Види діяльності в ДОУ по ФГОС
2. Ігрові види дитячої діяльності в ДОУ
3. Організація пізнавально-дослідних видів діяльності в ДОУ
4. Комунікативна діяльність в ДОУ по ФГОС
5. Продуктивні види діяльності в ДОУ
6. Організація різних видів трудової діяльності в ДОУ
8. Музично-художні види діяльності дітей в ДНЗ по ФГОС
9. Дитячі види рухової діяльності по ФГОС в ДОУ
10. Як мотивувати дітей на реалізацію різних видів освітньої діяльності в ДОУ по ФГОС?
11. Інтеграція видів діяльності в ДОУ по ФГОС

У сучасній педагогічній науці діяльність розуміють як особливий вид прояву ініціативи, що передбачає здійснення особливих дій з метою пізнання світу, визначення своєї ролі в ньому, споглядального і творчого осмислення окремих явищ і предметів. Виділення різних видів діяльності в ДОУ обумовлено:

• необхідністю виділення найбільш продуктивних видів дитячої активності (з точки зору вікової психології) для побудови ефективної навчально-виховної роботи;
• важливістю прогнозування результатів різних видів діяльності для послідовної реалізації завдань ФГОС ДО;
• доцільністю проектування і створення насиченою предметно-просторового середовища, відповідної психофізичних потреб малюків;
• актуальністю пошуку оптимальних способів організації корисної і змістовної дозвільної активності дошкільнят.

Види діяльності в ДОУ по ФГОС

Період дошкільного дитинства пов'язаний з послідовним підвищенням активності дитини, що виявляється і в різних видах діяльності в ДОУ по ФГОС. День у день малюки розширюють комплекс знань, умінь і навичок, і в умовах організації змістовного виховного простору цей процес реалізується максимально результативно.

У актуальною законодавчій базі, яка визначає спрямованість державної політики у сфері дошкільної освіти, закріплена необхідність забезпечення розвитку особистості вихованців через організацію різних видів діяльності в рамках п'яти освітніх областей: пізнавальне, мовленнєвий, соціально-комунікативний, художньо-естетичне, фізичний розвиток. Зміст цих областей визначається з урахуванням віку дошкільнят і обраного програмного змісту, тому може реалізовуватися через різні види активності - як безпосередньо освітньої, так і дозвільної.

Згідно ФГОС ДО, віковим потребам дітей 3-8 років відповідають різні види діяльності: ігрова, комунікативна, рухова, пізнавально-дослідницька, продуктивна, образотворча, музична, а також самообслуговування і елементарний працю, сприйняття художньої літератури та фольклору. На утриманні різних видів діяльності дітей в ДНЗ, відображених в таблиці з урахуванням вікового компонента, слід зупинитися докладніше.

Ігрові види дитячої діяльності в ДОУ

Гра є основним засобом пізнання світу дитиною, тому будь-які види дитячої діяльності в ДОУ, що передбачають реалізацію дозвільної активності з дидактичним компонентом, мають велике значення для вікового розвитку. Саме в ході гри дошкільнята роблять перші спроби копіювання поведінки дорослих, неусвідомлено беручи ряд умовностей, що сприяє розвитку психоемоційного інтелекту. Зміст і складність форм ігрової активності безпосередньо залежить від віку вихованця: в перші роки життя малюки прагнуть відтворювати найпростіші дії (жести, імітацію трудової активності, розмова по телефону), послідовно переходячи до реалізації більш складних ігрових моделей, обмежених правилами, а пізніше - створюючи складні сюжети з безліччю ролей і активним включенням творчої складової.

Необхідність організації ігрової діяльності в дитячому саду першочергово продиктована вимогою ФГОС ДО, що закріплює запропоноване в Конвенції про захист прав дітей право дошкільнят на дозвільної активність. Разом з тим залучення дошкільнят в гру з демонстрацією всіх її можливостей сприяє вихованню всебічно розвинених особистостей, які виявляють позитивне ставлення до навколишнього світу, дозволяє прищепити дітям шанобливе ставлення до норм соціуму, ініціативність, допитливість, активність. Головна умова - щоб організація ігрових видів діяльності в ДОУ відповідала віковим здібностям вихованців, що не складе труднощів досягти за умови постановки адекватних педагогічних цілей.

Гра є однією з перших форм активності дитини, яку відрізняє сприйняття дії як самоціль і прийняття умовностей. Під час гри дошкільнята прагнуть копіювати поведінку дорослих, причому форми обраного поведінки залежать від віку і рівня розвиненості дитини. Для малюків характерно бажання відтворювати найпростіші дії (розмова по телефону, жестикуляцію, імітування виконання базових дій), але в процесі дорослішання як ігрових моделей все частіше вибираються складні, комплексні форми поведінки (гри в дочки-матері, в доктора, в школу і т . Д.).

Організація ігрової активності дошкільнят у різних вікових групах переслідує різні цілі:

1. У першій молодшій групі вихованців вчать грати в єдиному просторі, не створюючи перешкод один одному. Важливою виховної завданням є пояснення малюкам можливості перенесення можливостей одного предмета на інший (з однієї ложки можна годувати ляльку і ведмедика, імітувати звук мотора можна при катанні іграшкової і вантажний машинки), що сприяє збагаченню емоційного досвіду, розширення знань про предмети і явища навколишнього світу, а також обумовлює ятати передумов для сюжетно-рольової гри.
2. Дітей другої молодшої групи стимулюють розширювати сюжети ігор, узятих з особистого досвіду ( «Супермаркет», «Лікарня»), з долученням до реалізації різних дій інших вихованців (хоча б на нетривалий період часу). Вихованці 3-4 річного віку повинні вміти самостійно вибирати ігрові ролі, керуючись особистими уподобаннями, робити спроби імітації манери поведінки і рухів птахів, тварин, казкових персонажів, розвивати вміння класифікувати ігрові предмети або явища за певним принципом.
3. У середній групі ігрові види дитячої діяльності в ДОУ спрямовані на формування вміння розподілу ігрових ролей і виконання дій в рамках раніше обумовлених простих правил, підбору необхідного реквізиту. Для розвитку дитячої ініціативності вихователю слід заохочувати малюків в освоєнні правил різних гри, продовжити вчити порівнювати предмети, тренувати вміння тактильного розпізнавання предметів.
4. У старшій групі організована ігрова активність передбачає тренування групових дій (обговорення правил, розподіл ролей, узгодження дій з партнерами, пошук компромісів при виникненні спірних ситуацій), формування адекватного ставлення до змагального компоненту. Педагог дошкільної освіти все частіше займає позицію консультанта і спостерігача, заохочуючи обігрування і творче переосмислення дошкільнятами сюжетів різних художніх творів.
5. У підготовчій групі ігрова діяльність ускладнюється, використовуваний інвентар наділяється новими функціями за рахунок активного фантазування. Дозвільна активність змінюється за рахунок розширення дидактичного компонента. Вихователь по можливості долучає дошкільнят до виготовлення декорацій, іграшок, тим самим демонструючи нескінченні можливості гри як виду діяльності.

Під час виховного процесу педагогічний склад дитячого садка реалізує велику кількість видів ігор: сюжетно-рольові, дидактичні, інтелектуальні, конструкторські, рухливі, спортивні, експериментаторські, пошукові, дослідницькі, комп'ютерні, пальчикові. Окремим видом ігрової активності є театралізована діяльність в ДОУ по ФГОС, участь в якій сприяє формуванню емоційного інтелекту вихованців, розширення чуттєвого досвіду, здатності до творчого переосмислення типових сюжетних сценаріїв.

Організація пізнавально-дослідних видів діяльності в ДОУ

Прагнення до пізнання навколишнього світу через вивчення властивостей окремих предметів і явищ відображає базові психофізіологічний потреби дошкільного дитинства, і організація видів діяльності в ДОУ, що містять дослідний компонент, є дуже важливою. Значущими виховними завданнями в рамках даного напрямку є формування і подальший розвиток базових математичних уявлень і сенсорних здібностей дошкільнят, розширення кругозору, формування продуктивної активності. З цією метою організація пізнавально-дослідницької діяльності здійснюється:

1. З вихованцями молодших груп - за допомогою трансформування предметів для розвитку уяви (створення з конструктора будиночка, машинки), формування уявлень про світ рослин і тварин, природні явища, вивчення геометричних фігур. Додатково в рамках напрямку ведеться робота по вдосконаленню дрібної моторики, розвитку мовного апарату, екологічному вихованню.
2. У середній групі - через розвиток умінь дошкільнят до класифікації знайомих предметів і явищ методом порівняння і угрупування, заохочення практики ведення дослідницько-пошукової діяльності, формування базових уявлень про Батьківщину і її культурну спадщину, розширення математичних знань (програмними вимогами передбачений усний рахунок від 0 до 10 в прямому і зворотному порядку).
3. Дітей старшої групи навчають етапах планування дослідницької роботи, вмінню узагальнювати і робити висновки, працювати спільно з однолітками над поставленими завданнями. Організація пізнавально-дослідних видів діяльності в ДОУ також здійснюється з метою поповнення активного словника дітей новими термінами, навчання виконанню найпростіших математичних дій (порівняння більше-менше, підсумовування, віднімання).
4. У підготовчій групі для задоволення пізнавальних вікових потреб рекомендовано узагальнень знань про світ флори і фауни, малої і великої Батьківщини, планеті Земля, різні народи, закріплення раніше освоєних математичних дій. Додатково ведеться розширення кола інтересу малюків за рахунок знайомства з новими професіями, явищами, подіями, залучення дошкільнят до проектної роботу, а також формування навичок, необхідних майбутнім першокласникам.

Поширеними методами організації пізнавально-дослідницької діяльності в дитячому саду є сеанси спостережень за природними явищами, проведення дослідів, перегляд навчальних відеороликів, мультфільмів, дитячих телепередач, робота з наочними матеріалами (розглядання картинок, альбомів), колекціонування, моделювання, імітацій подорожей-фантазій з різних континентах і країнах, організація пошукових проектів, ведення групового «запитальник почемучки».

Комунікативна діяльність в ДОУ по ФГОС

Продуктивність взаємодії дітей дошкільного віку з дорослими, однолітками визначає рівень сформованості мовних навичок. В умовах постійних складнощів, з якими стикаються діти в ході оволодіння засобами рідної мови, організація комунікативної діяльності в ДОУ по ФГОС залишається ключовою складовою навчально-виховного процесу, яка потребує великої інтеграції з іншими формами активності для досягнення поставлених результатів. Розвиток мовних компетентностей відбувається під час НСД, в режимних моментах, при цьому дуже велике значення має порядок дозволу ситуативних проблем з огляду на важливість надання ініціативи дитині, готовність вихователя систематично ініціювати дошкільнят складати зв'язні висловлювання.

1. У першій молодшій групі організація комунікативної діяльності реалізується з метою формування у дітей звукової культури мовлення, розвитку пасивного словника, створення умов для спокійного спілкування з однолітками без підвищення голосу, прищеплення звички висловлювати свої емоції не криками, а словами.
2. У другій молодшій комунікація здійснюється за допомогою стимуляції колективних ігор, тренування артикуляційного апарату, розширення активного звукоряду, поповнення словника новими словами і виразами. Також дітей вчать формам важливих звернень до однолітків, вихователям, домочадцям, незнайомим старшим людям.
3. У середній групі комунікативна діяльність формується в ході розвитку вміння складати зв'язні висловлювання, слухати. З метою досягнення поставлених педагогічних цілей вихователь прищеплює дітям навички самоконтролю, створює умови для систематичної тренування дрібної моторики.
4. У старшій групі різні види комунікативної освітньої діяльності в ДОУ здійснюються в ході побудови логічних монологичности і діалогічність висловлювань, виховання моральних і морально-етичних якостей, формування доброзичливого ставлення до оточуючих. Мовна активність будується з включенням компонента гендеру, громадянської ідентичності, національних культурних традицій.
5. У підготовчій групі вихователь стимулює дошкільнят складати усні висловлювання на задану тему, послідовно розширювати словниковий запас за рахунок запам'ятовування нових термінів, підбору порівнянь, синонімів і антонімів, тренувати постановку інтонаційних наголосів, вивчати твори усної народної творчості, зокрема - ігри хороводів.

Основними методами розвитку комунікативної діяльності дошкільнят є такі види педагогічної роботи: слухання скоромовок, віршів, казок, оповідань з подальшим відтворенням, розігрування ситуацій тематичного діалогового спілкування, організація театральних інсценівок, рухливих ігор з інвентарем, які передбачають відтворення різних слів, проведення вікторин і словесних конкурсів.

Продуктивні види діяльності в ДОУ

Ціннісний зміст результатів роботи визначається критеріями змістовності і унікальності. Навчання дошкільнят продуктивним видам діяльності в ДОУ сприяє формуванню структурного підходу до аналізу предметів, оцінювання можливостей їх відтворення, вихованню терпіння, витримки, посидючості, а також створює позитивну основу для прояву творчості - в формі відтворення раніше видимих дій з додаванням унікального компонента.

Традиційно склалося, що продуктивна активність в дитячих садах організовується у формі конструювання. Вихованців молодших груп вчать робити найпростіші споруди з кубиків з подальшим виділення їх частин, до- і надбудови, зводити конструкції з вільним простором усередині. Дітки старшого віку, розширюючи первинні уявлення про форму та розміри, тренуються конструювати, керуючись не візуальним прикладом, а словесними вказівками педагога, використовувати нескладні інструкції, об'єднуватися в групи за інтересами для спорудження об'ємних фігур. Вихованці старшого дошкільного віку конструюють по заданій тематиці, реалізують складні рішення (наприклад, спорудження багатоярусних будівель) і вчаться грати самостійно, спираючись виключно на дані інструкції.

Разом з тим вихователям важливо пам'ятати, що продуктивні види діяльності в ДОУ не можна обмежувати виключно конструюванням зважаючи на різноманіття альтернативних видів активності. Ось лише деякі з них:

1. Малювання олівцямі, аквареллю, гуашшю, крейдою та іншімі Образотворче засоби. Створення образів на папері, полотні, спеціальній дошці, асфальті спріяє розвитку творчого мислення, Забезпечує підготовку руку до листа.
2. Ліплення - робота з пластичними матеріалами (пластіліном, кінетічнім піском, глиною) дозволяє дошкільнятам познайомитися з Поняття пропорцій, поліпшіті Координацію рухів, тренуваті дрібну моторику, формуючі навички посідючості, уважності до деталей.
3. Створення аплікацій, виробів з паперу, природних матеріалів, тканин, побутових відходів спріяє об'єднанню широкого кола навичок для виразу творчого бачення окремий предметів, явіщ або подій. Створення експонатів для тематичних виставок, вітальніх листівок, декору для святкових ЗАХОДІВ допомагає малюкам усвідоміті значімість и скроню практичність Цінність художньої праці, відкріваючі нескінченні возможности для самореалізації.

Важліво відзначіті, что в останні роки спостерігається Значне зниженя дитячого інтересу до традіційніх форм продуктівної ДІЯЛЬНОСТІ, но Їм на зміну приходять Нові варіанти актівності, Які могут буті включені в структуру виховного процесу у форме авторських курсів и тренінгів. Практика показує, що дошкільнята з великим захопленням долучаються до освоєння оригінальних оформлювальних технік (контурінг, тиснення, кляксографія), створення колажів-ілюстрацій з журнальних вирізок, скрапбукінг, базовим методам плетіння, що обумовлює можливість розширення базових методів педагогічної роботи за напрямком.

Організація різних видів трудової діяльності в ДОУ

Виховання навичок самообслуговування і прищеплення елементарних трудових навичок дозволяє дітям самостійно задовольняти базові фізіологічні потреби, забезпечуючи умови для збереження і зміцнення здоров'я, зрозуміти важливість шанобливого ставлення до праці і результатами продуктивної активності. Більш того, організація різних видів трудової діяльності в ДОУ сприяє усвідомленню можливості зміни навколишньої дійсності, розвитку таких цінних якостей як самостійність, відповідальність.

Виховання навичок самообслуговування і залучення дітей до елементарного праці здійснюється послідовно, з урахуванням психофізіологічних і вікових потреб. У першій молодшій групі малюків доля одягатися-роздягатися, користуватися горщиком, мити руки перед їжею і вмиватися, самостійно їсти. Вихованці другої молодшої групи вдосконалюють раніше набуті вміння, паралельно навчаючись помічати заворушення в своєму одязі, надавати посильну допомогу дорослим. Дітям 4-5 років в ході організації трудової діяльності прищеплюють здатність до саморегуляції (тверезе оцінювання обсягу роботи і своїх здібностей, уміння доводити почате до кінця), заохочуючи будь-яку ініціативу в наданні допомоги дорослим. У старшому дошкільному віці розвивають навички контролю особистих речей (іграшок, одягу, навчального приладдя, отриманих від вихователя на початку заняття). Обов'язком дітей підготовчої групи є догляд за взуттям під контролем педпрацівника.

Різні види трудової діяльності дітей в ДНЗ можуть організовуватися в режимних моментах, під час чергувань, на прогулянці. Щоб забезпечити злагоджену взаємодію дошкільнят, вихователь може залучати їх до виконання нескладних доручень: поливу квітів, створення елементів декору для предметно-просторового середовища, виготовлення годівниць для птахів, догляду за рослинами на ділянці, прибирання снігу, збору природного матеріалу для виробів.

Музично-художні види діяльності дітей в ДНЗ по ФГОС

Залучення до світу музики і розвиток виконавських здібностей актуально для дітей всіх вікових груп з огляду на появу нових можливостей для гармонійного розвитку. Знайомство з різними музичними творами, розвиток природного почуття ритму сприяє формуванню емоційної сфери, підвищує сприйнятливість малюків до різних творів мистецтва. Важливий і той факт, що музика і мова мають схожу інтонаційну природу, тому систематична виконавська робота позитивно позначається на формуванні комунікативних навичок, опануванні тембром, силою, висотою і темпом мови.

Нарівні з музичними видами діяльності дітей в ДНЗ по ФГОС виділяється здатність дошкільнят до сприйняття художнього слова та народної творчості, що реалізується у всіх групах схожими методами - можливості педагогічної роботи у напрямку обмежені лише змістом матеріалів. Прищеплення дошкільнятам шанобливого ставлення до народних і літературних творів словесного мистецтва здійснюється в ході слухання казок, обговорення характеру і вчинків персонажів, інсценування окремих моментів, творчого фантазування. Важливо зазначити, що завданнями педагога в питаннях прищеплення вихованцям любові до художнього слова є виділення моралі творів, пояснення малюкам дій персонажів для формування основ критичного мислення.

Музичну активність і сприйняття художньої творчості прийнято виділяти як різні види діяльності в дитячому саду, але педагогічну роботу по обох напрямках визначає особистісний внесок вихователя. Саме від вихователя і музичного керівника залежить, чи вдасться малюкам в належній мірі відчути глибину різних творів, «подружитися» з героями казок і оповідань, відчути потребу в подальшому знайомстві зі світом мистецтва. У світлі цього дуже важливими є інтеграційні види дитячої творчості, що стоять на кордоні двох видів діяльності - постановки художніх творів з музичним супроводом, імпровізації, музично-дидактичні та театралізовані ігри, експерименти зі звучанням різних предметів.

Дитячі види рухової діяльності по ФГОС в ДОУ

Рухова активність є однією з базових фізіологічних потреб дитини, яка в останні роки задовольняється далеко не в повній мірі через повсюдне використання технологій і зміни практик організації сімейної дозвільної активності. У світлі цього дитячі види рухової діяльності по ФГОС в ДОУ стають все більш значущими з огляду на важливість поступального вдосконалення фізичних здібностей дітей, що є обов'язковою умовою здорового росту і зміцнення здоров'я.

Вимоги до результатів рухової активності встановлюються з урахуванням вікового компонента:

1. Вихованці молодших груп повинні освоїти стрибки на місці, біг протягом півхвилини без зупинок, катання і кидання м'яча, виконання імітаційних вправ (наприклад, стрибки, як коник), а також сформувати вміння забиратися на 2-3 рейки шведської стінки і брати участь у рухливих іграх .
2. Дітей середньої групи вчать практикуватися в різних техніках біг, тренувати рівновагу, плавність рухів, удосконалювати базові рухові навички.
3. У старшій групі дошколятам прищеплюють уміння поєднувати різні види рухів, виконувати прості процедури, що гартують, брати участь в підготовці дозвіллєвих видів спортивної активності і спокійно приймати програші під час естафет та змагань.
4. У підготовчій групі дитячі види рухової діяльності по ФГОС в ДОУ реалізуються через організацію спортивних групових забав, хороводних дій, в ході яких відпрацьовується пластичність, здатність одночасно виконувати різні види рухів, переходити від простих видів активності до більш складним і назад.

Найбільш ефективними формами рухової активності для дошкільнят усіх вікових груп є заняття гімнастикою, що включають комплекс базових, стройових і танцювальних вправ, елементи спортивних ігор, варіанти найпростішого туризму, а також катання на самокатах, велосипедах, санках.

Як мотивувати дітей на реалізацію різних видів освітньої діяльності в ДОУ по ФГОС?

Забезпечення гармонійного розподілу освітньої навантаження є одним з ключових питань педагогічної науки, актуальною і для дошкільного виховання. Перехід від різних видів освітньої діяльності в ДОУ по ФГОС закономірно викликає складності у вихователів через нестійкого уваги дітей, обумовленого віковим фактором, і важливості реалізації затвердженого програмного змісту.

Щоб не покладатися на волю випадку, доцільно поповнити особисту методичну скарбничку поруч ефективних прийомів, використання яких допоможе швидко мотивувати дошкільнят на новий вид активності. Найбільш поширеними варіантами впливу є:

1. Бесіда - універсальний метод актуалізації уваги, що гарантує простий перехід до пізнавально-дослідницької, комунікативної, трудової, музично-художньої діяльності. При складанні достатньою картотеки бесід може використовуватися для організації виховного процесу з дітьми всіх вікових груп.
2. Загадки - спосіб взаємодії, що не вимагає великих витрат часу і забезпечує внесення змагального елементу. Загадування допомагає забезпечити перехід до продуктивної, образотворчої, творчої, трудової активності.
3. Вірші мотивують на реалізацію ігрової, образотворчої, дослідницько-пізнавальної та інших форм діяльності. Декламація простих віршів також забезпечує простий перехід до виконання простих побутових доручень і трудової активності.
4. Казки - кращий спосіб мотивувати дошкільнят, пояснивши природу речей простими словами. Розповідання фантазійного сюжету доцільно в ході організації практично всіх видів освітньої діяльності в ДОУ по ФГОС. Наприклад, перед початком оформительской роботи можна розповісти вихованцям, як старий журнал був новим і цікавим, а тепер про нього всі забули. Але якщо зробити з журналу яскравий плакат, він знову стане затребуваним і щасливим.
5. Розгляд картинок, перегляд відео може знаменувати успішний початок пізнавально-дослідницької, продуктивної, комунікативної і музично-художньої діяльності.

Важливо відзначити, що ігрова активність, найбільш повно відповідає віковим потребам дитини, може бути елементом для інших видів діяльності. Саме її можна використовувати і як основний інструмент інтеграції, якщо виникає необхідність забезпечити комплексну підготовку дітей до багатокомпонентної освітньої роботи з максимальним залученням.

Інтеграція видів діяльності в ДОУ по ФГОС

Ключовою тенденцією останніх років у сфері дошкільної освіти стало збільшення обсягу освітньої навантаження, що обумовлює важливість інтеграції основних видів діяльності в ДОУ по ФГОС. Діти з раннього віку стикаються з необхідністю освоєння значного обсягу інформації, а для більшості батьків здається абсолютною нормою організація змістовного дозвілля улюблених чад в школах раннього розвитку, на курсах іноземних мов, в танцювальних і спортивних студіях. Як наслідок - велика кількість вихованців демонструє низьку концентрацію уваги, що значно ускладнює реалізацію програмного змісту. Дошкільна педагогічна практика потребує нових організаційних рішеннях, і в світлі цього інтеграція різних видів активності малюків стає оптимальним організаційним рішенням.

До інтегрованої виховної діяльності незалежно від форми її організації - у формі занять або нерегламентованої активності - пред'являється ряд вимог, до числа яких слід віднести:

1. Сувора продуманість, чіткість структури з лаконічним включенням кожного окремого компонента. Інтеграція передбачає необхідність деякого зниження обсягу кожного з видів дитячої діяльності в ДОУ по ФГОС для забезпечення загального показника результативності навчальної роботи.
2. Чітка, легко простежується взаємозв'язок між окремими компонентами, яка досягається тільки за умови ретельного опрацювання матеріалу.
3. Значна інформативність, доступність інформації, роз'яснення якої проводиться в межах встановленого часу.

Успішна організація інтегрованих занять в дитячому саду обумовлює відмову від традиційних методів взаємодії вихователя і дітей на користь ведення пошукової, дослідницької, евристичної діяльності, послідовного аналізу, пошуку відповіді на проблемні питання. Завдання педагога - навчити дітей вивчати всі характерні риси окремого предмета або явища, що сприяє послідовному виконанню всіх видів діяльності, передбачених ФГОС ДО, і задоволення вікових психофізичних потреб.

Важливо відзначити, що для всіх видів дитячої активності характерно поступальний розвиток в рамках п'яти етапів: вільний експериментування, виникнення труднощів, робота разом з дорослим (формування навички), діяльність спільно або поруч з однолітками (тренування навички), самодіяльність з включенням творчого елемента (закріплення досвіду та її подальше розширення). Кожен з цих етапів є важливим, але ключовим залишається саме процес взаємодії дитини з дорослим, і в рамках інтегративної діяльності йому приділяється максимальна кількість часу. Практика показує, що така педагогічна модель сприяє швидкому збагаченню особистого досвіду дошкільнят, а тому її включення в організацію виховного процесу визнається доцільним.