Рік, що настав підклав чергову «свиню» культурній спільноті Петербурга. З філії Бібліотеки Академії наук викрадена цінна книга кінця 19 століття - «Візантійські емалі» Никодима Кондакова. Шафа, де знаходилося видання, яке не був зламаний, і інші рідкісні книги залишилися на місці, що дозволяє запідозрити в причетності до крадіжки співробітників БАН.

Фото: nlr.ru

Рік, що настав підклав чергове «свиню» культурній спільноті Петербурга. З філії Бібліотеки Академії наук викрадена цінна книга кінця 19 століття - «Візантійські емалі», написана знавцем візантійського та давньоруського мистецтва, членом Академії наук Петербурга Никодимом Кондакова. Шафа, в якому знаходилося видання, яке не був зламаний, і інші рідкісні книги, виставлені в ньому, не були викрадені, що дозволяє вважати, що до крадіжки можуть бути причетні «знаючі» люди, можливо, і співробітники БАН.
Як повідомив кореспонденту «Фонтанки» директор Бібліотеки Академії наук Валерій Леонов, пропажу раритету виявив завідувач філією бібліотеки, розташованої в будівлі колишнього археологічного інституту на Палацовій набережній, 18. Зараз в будівлі знаходиться Інститут історії матеріальної культури. Завідувач, прийшовши на роботу 3 січня, побачив, що в приміщенні на третьому поверсі відкриті шафа, кватирка, а на сукні, покривав стіл біля вікна, залишився слід черевика. Але це виявилося «квіточками»: з відкритого шафи зникла цінна книга.
Так як будівля знаходиться на реконструкції і закрито лісами, то співробітники бібліотеки припустили, що зловмисник міг забратися на третій поверх по ним. За словами Леонова, шафа був відкритий ключем, а не зламаний. Ключ від шафи був у завідувача бібліотеки в столі в кабінеті. При перевірці з'ясувалося, що він перебуває на місці, в спеціальній коробці, куди повернув його зловмисник. А ось пляшку спиртного зі столу він забрав.
Завідувач викликав на місце співробітників міліції. Прибулі в бібліотеку співробітники «антикварного» відділу ГУВС Петербурга і області провели огляд, зафіксували слід на столі, а також взяли відбитки пальців у всіх співробітників установи.
У Бібліотеці Академії наук відзначають, що викрадені «Візантійські емалі» не єдиний екземпляр книги Кондакова в бібліотеці, так як він був членом Академії наук. Копії викраденої книги, за словами директора бібліотеки, зберігаються і в відділі рідкісної книги, і в основному фонді. Саму книгу в силу її специфічності видавали читачам не більше 1-3 разів на рік. В останній раз, за ​​словами Леонова, вона була представлена ​​публіці в квітні минулого року на конференції «Слов'яно-російське ювелірна справа», яка проходила в Інституті матеріальної культури. Оцінити вартість зниклої книги директор бібліотеки не зміг, зазначивши лише, що ціна видання, що визначається бібліотекою, в кілька разів відрізняється про ту, яка може бути.
Як повідомили кореспонденту «Фонтанки» в інституті, де розташована бібліотека, всього «Візантійські емалі» були випущені тиражем 600 примірників: 200 - французькою, 200 - німецькою і 200 - на російській мові. Кожна книга іменна. Та, що була викрадена, належала відомому археологу 19 століття барону Тизенгаузеном.
Також в інституті відзначили, що на одному з останніх світових аукціонів подібна книга була продана більш ніж за 4 мільйони рублів. Наукової цінності, на думку співробітників інституту, книга не уявляла. Вона була цікава як якийсь історичний казус: в цій книзі Кондаков «дав маху» і написав про якусь колекції, експонати якої вже після виходу книги були визнані фальшивими. Ця «помилка», до речі, надає виданню «родзинку», що і збільшує її вартість.
Ім'я Кондакова відомо тільки у вузьких колах. Професор Никодим Кондаков народився 1 (13) листопада 1844 року в селі Халань Новооскольського повіту Курської губернії. Все своє життя Кондаков займався історією візантійського та давньоруського мистецтва. У 1893 році він стає дійсним членом Петербурзької Академії мистецтв, а в 1898 році його приймають у академію Петербурзької Академії наук. Кондаков викладав в університетах в Одесі (1870-88), Петербурзі (1888-1917). З 1920 року жив за кордоном, з 1922 року викладав в університеті в Празі. Розробив іконографічний метод вивчення пам'ятників мистецтва, аналізував переважно їх типологічні особливості, а також побутові, культурні і політичні причини, що викликали ці особливості.
Валерій Леонов зазначив, що сам шафа з книгами не було поставлене на сигналізацію, однак пройшла в жовтні минулого року перевірка Росохоронкультури не виявила ніяких порушень, в тому числі і в галузі охорони об'єктів. За словами прес-секретаря управління Росохоронкультури по Північно-Заходу Олександра Никандровие, ніяких планових перевірок управління в бібліотеці в минулому році не проводило, однак, він не виключає, що така перевірка могла бути проведена комісією федерального управління. Нікандров також зазначив, що повідомлення про зникнення книги, що пройшло в ЗМІ, в управлінні сприйняли як сигнал і найближчим часом Росохранкультура буде займатися перевіркою даного факту.
В бібліотеці з жалем відзначають, що не виключають можливості того, що до зникнення рідкісної книги міг бути причетний хтось із співробітників. На користь цього факту говорить і те, що про існування цієї книги мало хто знав в самій бібліотеці, а про те, де вона знаходиться, знало ще менше людей. Читачі відзначають, що «з вулиці» в цю бібліотеку потрапити було дуже складно - потрібно зібрати купу довідок, щоб отримати дозвіл на читання книг.
Черговий скандал зі зникненням раритету знову дасть привід громадськості і чиновникам говорити про те, що музеї, бібліотеки та й держава не можуть забезпечити гідну охорону історичних і культурних цінностей. Після того, як в ході перевірки фондів Російського відділу Ермітажу було виявлено відсутність 226 експонатів (до речі, ряд з них - це саме емалі), в країні було піднято питання про створення національної програми збереження культурних цінностей. Тоді ж керівники провідних музеїв країни заговорили і про те, що музеї повинні самі розібратися в ситуації і виробити способи протистояння тиску з боку різних структур.
Директор Ермітажу Михайло Піотровський назвав крадіжку в своєму музеї - «ударом в спину» всьому музейному спільноті - особливо напередодні обговорення законодавчих ініціатив про автономні установах, які спрямовані на перекваліфікацію муніципальних і державних установ в комерційні організації, які держава може потім кинути «на свавілля» самостійности . Бояться музейники і нових поправок до Бюджетного кодексу Російської Федерації, завдяки яким, на їхню думку, стане можливим приватизація і музеїв, і музейних цінностей.
В цілому, чергова пропажа показала, що віз і нині там. І що шум, який піднявся навколо Ермітажу, так нікого нічому і не навчив - ні держава, обіцяла перевірити свої «засіки» і стежити за їх збереженням, ні музеї і бібліотеки, де питання охорони раритетів як і раніше не вирішене.
Тетяна Востроілова,
Михайло Гончаров,
Фонтанка.ру
З детальною хронологією крадіжок з петербурзьких бібліотек можна ознайомитися тут .