Поки стрічки в соцмережах рясніють постами про те, що новий навчальний рік буде дійсно новим як для учнів, так і для їх батьків, а студенти, що бояться залишитися без стипендій, обурюються від ідей Мінфіну, роботодавці пильно стежать за тим, що відбувається на ринку праці і які кадри заповнюють робочий простір.

Адже, як показує практика, роботодавці постійно в пошуку, а здобувачі - або занадто самовпевнені, або надмірно амбітні. Чим і відлякують HR-рів своєї мрії.

AgroPortal.ua вирішив з'ясувати, як йдуть справи з підготовкою кадрів в агросекторі. Адже галузь специфічна - не кожен любить в землі ритися або коровам хвости крутити, як кажуть. Та й найпопулярнішими професії рибовода або технолога тваринницької продукції не назвеш.

Проте, Україна - аграрна країна і вітчизняний сільськогосподарський сектор називають локомотивом української економіки. Агроспеціалістов (саме агро, а не широкого профілю) готують понад 30 вищих навчальних закладів. І навіть існує легенда, що вступити в аграрний вуз простіше, ніж будь-куди.

Ми проаналізували, де готують аграріїв, і яка кількість бюджетних місць є для кожної спеціальності. Виявляється, що держава готова платити за агрономів - бюджетних місць для них у цьому році відведено аж 792. На другій позиції - землевпорядники - 586 студентів зможуть за рахунок держави здобути освіту, але потім же на державу треба буде і відпрацювати. У трійці лідерів технологи тваринницької продукції та агроінженери - держава замовила по півтисячі фахівців за свій рахунок. Ветеринарів хочуть менше - близько трьох сотень. Також державі потрібні будуть через п'ять років 200 лісників.

землі
улаштування
і
геодезія

агроном
мія

захист
расті
ний

садо
ництво і
вино
градарство

технологія
виробництва
і переробки
тваринник
чеський
продукції

лісове
господарство

Садово-
паркове
господарство

водні
біоресур
си і
аквакуль
туру

Агроінже
нерія

Ветмеді
цина

524 313

Скільки вузів будуть
готувати фахівців

Білоцерківський НАУ * 25 75 75 10 18 80

Бережанський агротехнічний інститут

12 10 Вінницький ГАУ 85 10 50 10 10 10 10

Східноєвропейський НУ ім. Л. Українки

10 10 Дніпропетровський ГАЕУ 50 25 15 12 50 56 Житомирський НАУ 50 10 50 10 50 Запорізький НУ 10

Київський НУ ім. Т. Шевченка

18 Кіровоградський ГТУ 20 20 Луганський НАУ 25 37 25 12 31 31 Львівський НАУ 38 40 10 22

Мелітопольський ДПУ ім. Б. Хмельницького

10 10

Національний лесотехнологіческій університет

95 10

Національний університет водного господарства та природокористування

32 НУБіП 55 120 50 10 65 80 40 40 40 90

Ніжинський агротехнічний інститут

12 13 6 5 22 Миколаївський НАУ 10 75 75 50 Одеський ГАУ 31 41 12 10 37 10 62

Одеський державний екологічний університет

25 Подільський Гату 12 20 10 28 10 10 21

Полтавська державна аграрна академія

57 62 63 68

Прикарпатський НУ ім. В. Стефаника

18 10 Сумський НАУ 18 35 12 12 45 10 10 10 20 48

Таврійський державний агротехнічний університет

23 41

Уманський НУ садівництва

10 81 10 45 20 18 27

Харківська державна зооветеринарна академія

33 10 10

Харківський НУ міського господарства ім. Бекетова

12 12

Харківський НАУ ім. В. Докучаєва

62 120 21 27 Херсонський НАУ 10 60 65 10 10 12 Чернігівський НТУ 10 15 16

Чернівецький НУ ім. Ю. Федьковича

13 12 10 10

AgroPortal.ua також запитав в учасників аграрного ринку, чи складно їм доводиться з підбором кадрів і які методи вони для цього використовують.

Олена Ковтун, заступник генерального директора «Українського клубу аграрного бізнесу» з питань співпраці з аграрними вузами і науковими установами

Джерело фото: з особистого архіву Олени Ковтун

Агрокомпанії сьогодні потребують фахівців, що відповідають потребам і рівню розвитку технологій в аграрному бізнесі. Є колосальна потреба в робітничих професіях. За 25 років кількість професійно-технічних навчальних закладів (ПТУ) в Україні зменшилася на 34% і зараз становить 824 установи, при цьому випуск кваліфікованих робітників скоротився на 56%. Зараз 241 ПТУ (29% від загальної кількості ПТУ в Україні) готують працівників агропромислового комплексу. У той же час, існує розбалансування освіти (4,7 випускника ВНЗ на одного випускника ПТУ). На жаль, в Україні зберігається тенденція в системі освіти «на одного комбайнера п'ять керівників». І це стосується загальних трендів в українській освіті, не тільки аграрному.

Агросектор як ніколи потребує сучасному менеджменті виробництва. І це не може бути «менеджер» в розумінні і концепції підготовки класичного університету, якого готує Київський національний університет ім. Т. Шевченка або Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. Це повинен бути менеджер, який володіє основами і особливостями систем технологій. Тут картбланш є тільки у аграрних ВНЗ, що мають дослідні поля, лабораторії, в штаті яких є кваліфіковані викладачі-практики з агрономії, захисту рослин, тваринництву, садівництва, економіки природокористування, сталого розвитку та т.д. Тільки той, хто володіє знаннями і практичними навичками в операційній діяльності, може потім правильно управляти процесами в організації.

Звичайно, існує невідповідність професійно-кваліфікаційної підготовки виробничого персоналу технологічним змінам. Агрокомпанії мають кращий рівень технічної оснащеності завдяки тому, що, на відміну від навчальних закладів, мають фонди для розвитку та впровадження новітніх технологій. Тому перспективними зараз є нові проекти, які почали з'являтися в Україні - це співпраця навчальних закладів з провідними аграрними компаніями. Яскраві приклади - це співпраця компанії «Кернел» і Сумського національного аграрного університету, «Індустріальної молочної компанії» та Полтавської державної аграрної академії, проекти компанії «Миронівський хлібопродукт» «Почни кар'єру з МХП» та ін.

Але для такого співробітництва має бути певний рівень довіри між навчальними закладами та компаніями, а також визнання рівня знань і підготовки в аграрних навчальних закладах, щоб внесені компаніями кошти сьогодні дали завтра ефект цим підприємствам або галузі в цілому через підготовлених висококонкурентних фахівців.

І тут не треба забувати, що поряд зі студентами в таких компаніях повинні проходити «підвищення кваліфікації» і «доучивание» викладачі навчальних закладів, які потім будуть в аудиторії зі студентами.

Дмитро Купавцев, виконавчий директор групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ»

Джерело фото: «РОСТОК-ХОЛДИНГ»

Знайти на ринку готових вузьких фахівців для роботи в регіонах - особливо агронома або зоотехніка / ветеринара, механізатора або інженера з досвідом роботи і необхідними знаннями, нелегко. Тому ми намагаємося залучати молодь і ростити з них хороших фахівців. Співпрацюємо з аграрними вузами, формуємо кадровий резерв. Іноді доводиться навчати не лише знання продукції, а й основним технологіям і тонкощам ведення бізнесу, адже проблему низької якості отриманого молодими фахівцями освіти ніхто не відміняв. Але якщо ми бачимо, що людина ініціативна і спраглий нових знань, то сміливо робимо на нього ставку. Особливу увагу приділяємо навчанню механізаторів, які працюють на дорогої імпортної сільгосптехніки. У нас налагоджена співпраця з іноземними постачальниками техніки. Вони на регулярній основі навчають наших фахівців тонкощам роботи на ній безпосередньо на полях.

Марина Мурга, AgroPortal.ua

* Всі вузи розміщені в алфавітному порядку