Шановний товариш, можливо в майбутньому бойовий побратим. Я солдат 79 бригади, номер розрахунку артилерійської гаубичної батареї. Служу в українській армії, вже 7 місяців, з них 4 місяці в зоні АТО. У минулому службу в армії не проходив. До війни, працював директором підприємства. Одружений, троє дітей. Я спробую відповісти на деякі питання, які можу тебе цікавити, адже і мене вони мучили до мобілізації.
1. В армії, під час війни, що складається з мобілізованих або контрактників, немає дідівщини і нестатутних відносин, за визначенням. Дійсно є бійці, які психологічно «ламаються», але це пов'язано, як правило, тільки з особистої слабкістю, або шкідливими звичками (в основному вживанням алкоголю).
Більш того, як правило, колектив підтримує товаришів, і в підрозділах дійсно присутнє атмосфера братства та взаємодопомоги.
2. Напевно, телебачення та інтернет, могли нав'язати тобі помилкове переконання, що армія гола і боса, мовляв, все необхідне потрібно купувати за свої гроші.
Дійсно, така ситуація була ще рік тому. Зараз же, з одного боку постачання армії суттєво покращився, хоча і далека від досконалості, з іншого боку, волонтерська допомога настільки масова, що я не знаю бійців, як в наших підрозділах, так і в інших, з якими я перетинався, які б в чимось потребували.
Уже всім видають каски і бронежилети (досить пристойно якості), всім 100% видають гарну форму, нормальне взуття. За всю зимову компанію, я не зустрічав жодного випадку обмороження, хоча і провели ми її в бліндажах на передовій.
З харчуванням теж проблем немає, армійський раціон хоч і мізерний за вибором, але вельми ситний, сухого пайка завжди було з запасом. Знову ж волонтерська допомога, дуже пристойно доповнювала наші раціони, і ми ні в чому не мали потреби по продуктам. Більш того, часто ми мали можливість, ділиться їжею з місцевими жителями.
3. Перед відходом в армію, багато знайомих лякали мене і такий страшилкою. Як, тільки сформують вас, дадуть в руки автомат, і без нормального навчання на передову.
У нашому випадку, все було зовсім не так. Місяць ми були на бригадному полігоні, вивчали загальновійськові дисципліни, місяць на артилерійському, відповідно осягаючи безпосередньо роботу на гаубицях, і місяць несли бойове чергування поза зоною АТО. За цей час, боєць досить отримує практичних і теоретичних знань, для участі в бойових діях. Крім того, місяця - двох цілком достатньо для психологічної адаптації в колективі.
4. Часто воєнкоми, не можуть чітко пояснити мобілізованим, умови грошового забезпечення в армії. На сьогодні, в аеромобільних військах (в інших родах військ схожа ситуація, трохи більше або трохи менше), рядовий боєць отримує приблизно 3400 оклад, і таку ж надбавку за участь в АТО. Тобто в сумі 6800 грн.
Зарплата перераховується на картку, яку можна залишити рідним, і це дуже зручно. Крім того, всі проходили службу в АТО, згідно із законом з часом набувають статусу учасника бойових дій, що в подальшому передбачає певні пільги і можливості.
5. Є ще нав'язана суспільству думка, що командування поголовно некомпетентно і на фронті воюють «м'ясом». Напевно, і таке буває на окремих ділянках бойових дій. Однак, там де я служив, я бачив досить високий рівень взаємодії між різними родами військ і підрозділів.
Відмінно налагоджений зв'язок, реакція на мінливу бойову обстановку, завжди була дуже швидкою. Дійсно, вчаться не тільки солдати, а й генерали. Окремо хочу відзначити, практично ідеально налагоджену систему постачання паливом і боєприпасами.
Важливим для нас, є ставлення українського народу до військових. Нам приходить величезна кількість листів, де діти і дорослі висловлюють нам проникливі теплі слова підтримки.
Зараз практично скрізь на фронті, у всякому разі, де служу я або мої знайомі, тихо. Важке озброєння, відводиться як з нашої, так і з боку ворога. При цьому вираз «Хочеш миру, готуйся до війни», зараз актуально як ніколи.
ЧОЛОВІК, ЗРОБИ СВІЙ ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР!
Шполянський Ілля , Солдат 79 окремої аеромобільної бригади.
Фото Із Фейсбуку Іллі Шполянського
